Тема 10. Контроль і ревізія результатів фінансово-господарської діяльності та фінансового стану підприємства.

1. Завдання, об‘єкти, джерела інформації та методичні прийоми контролю і ревізії результатів фінансово-господарської діяльності та фінансового стану підприємства.

2. Ревізія результатів від основної діяльності підприємства.

3. Контроль фінансового стану підприємства.

1. Завдання, об‘єкти, джерела інформації та методичні прийоми контролю і ревізії результатів фінансово-господарської діяльності та фінансового стану підприємства.

Результати фінансово-господарської діяльності підприємства визначаються на завершальній стадії виробничої і комерційної діяльності. Основним критерієм діяльності підприємства є прибуток, його розподіл на загальнодержавні потреби і потреби підприємства для самофінансування і розвитку науково-технічного прогресу в умовах ринку.

Завдання ревізії полягає у визначенні достовірності бухгалтерського обліку і звітності про фінансові результати діяльності, фінансового стану підприємства, правильності розподілу прибутку. Відповідно до цього моделлю ревізії результатів фінансово-господарської діяльності підприємства визначаються об‘єкти, джерела інформації і методичні прийоми перевірки.

Об‘єктами ревізії є бізнес-план, загальний фінансовий сан підприємства, його стабільність і фінансова мобільність та ліквідність.

Дослідження зазначених об‘єктів зумовлює перевірку достовірності даних обліку і звітності.

Джерелами ревізії є законодавчі акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність, її планування, облік і контроль, а також звітні дані про роботу підприємства за досліджуваний період, які дають змогу ревізорам зробити висновки про достовірність обліку і звітності фінансово-господарської діяльності підприємства, правильність розподілу прибутку між власниками і державою, акціонерами, замовниками тощо.

При здійсненні ревізії фінансових результатів підприємства застосовують найбільш поширені дедуктивні методи дослідження. За даними звітності шляхом економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-статистичних методів ревізія виявляє фактори, які впливають на фінансові результати діяльності підприємства. Далі з використанням документальних методичних прийомів встановлюються конкретні факти безгосподарності.

Основним джерелом інформації для перевірки фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс. Його значення у ньому настільки велике, що аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу. Разом з балансом, джерелом даних для ревізії є також інші форми звітності: Звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал тощо.

2. Ревізія результатів від основної діяльності підприємства.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства – це його прибуток або збиток.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризують також показники виручки від реалізації продукції, товарів, надання послуг.

Виручка від реалізації продукції характеризує звершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансованих у виробництво коштів підприємства і початок нового етапу в обігу коштів. Шляхом вирахування з виручки від реалізації продукції суми непрямих податків і витрат на виробництво реалізованої продукції визначається чистий результат від реалізації.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання на підприємстві. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності – показники рентабельності.

В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства становить прибуток. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов‘язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими контрагентами. Тому при ревізії прибутку вивчають фактори як його формування, так і розподілу.

Ревізія фінансових результатів складається з кількох етапів.

1. визначення прибутку від реалізації продукції. Визначається як різниця між виручкою від реалізації, ПДВ та витратами на виробництво, на управління підприємством та реалізацією продукції. У собівартість продукції при визначенні прибутку включають: матеріальні витрати, амортизацію ОЗ, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші операційні витрати, пов‘язані з виробництвом продукції.

2. Визначення суми загального прибутку. Визначається як сума прибутку від реалізації продукції та інших позареалізаційних доходів зменшена на суму позареалізаційних витрат. До складу позареалізаційних доходів включають:

• доходи, отримані від участі у спільних підприємствах; від здавання майна в оренду; дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, які належать підприємству; суми, одержані у вигляді економічних санкцій і відшкодування збитків; інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не пов‘язані з виробництвом і реалізацією продукції.

При цьому суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства, відносяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства. До зазначених санкцій належить перерахування до бюджету прибутку, одержаного внаслідок порушення державної дисципліни цін, недодержання стандартів і технічних умов, а також суми фінансових санкцій, утриманих податковими службами, суми пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету а інші види санкцій.

3. визначення величини податку на прибуток, що належить сплаті до бюджету.

При перевірці правильності розрахунку суми податку на прибуток ревізор керується чинними нормативними документами з питань оподаткування, а також переліком пільг, які надаються суб‘єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків.

Об‘єктом оподаткування є прибуток, який визначається зменшенням валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизації.

Валовий дохід – загальна сума доходів платника податку від усіх видів діяльності.

4) визначення і розподіл чистого прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства.

Чистий прибуток підприємства визначається як різниця між прибутком, який оподатковується і величиною податків з урахуванням пільг. Напрями використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.

Державний вплив на вибір напрямів використання чистого прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції.