1.Метод економічної теорії. Повна та обмежена раціональність. Граничний аналіз.

Метод - шлях до чого-небудь. В економіці використовуються:І. Загально-наукові методи.

1. Структурно-функціональний метод - розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів.Ознаки системи:* цілісність* спрямованість її руху* організація* управління2. Математичні методи - поєднання якісного і кількісного аналізу.II. Спеціальні методи.1. Метод наукової абстракції - він полягає у виділенні найбільш суттєвих сторін процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного,випадкового.* Аналіз - предмет дослідження розчленовується, мислення йде відконкретного до абстрактного.* Синтез - досліджує економічне явище у взаємозв'язку та взаємодії його складових.2. Метод поєднання логічного й історичного підходів до вивчення економічної теорії.3. Соціально-економічний експеримент. ПОВНА РАЦІОНАЛЬНІСТЬ — допущення про те, що люди повністю використовують доступну ним інформацію, щоб з її допомогою встановити, розрахувати, як найкращим чином використовувати ресурси, що є у них, засоби, щоб досягти своїх цілей. ОБМЕЖЕНА РАЦІОНАЛЬНІСТЬ — цілеспрямовані дії господарюючого суб'єкта, що проводяться їм в умовах, коли ухвалення найбільш ефективних рішень утруднене у зв'язку з відсутністю необхідного часу, інформації, а також недостатністю ресурсного забезпечення. ГРАНИЧНИЙ АНАЛІЗ — аналіз оптимального значення змінної, економічного показника, отриманий шляхом порівняння витрат і вигод, які могли б бути викликані зміною значення даній змінній. Г.А. лежить в основі теорій споживчого попиту і пропозиції.

2. Крива виробничих можливостей. Альтернативна вартість. Закон спадної доходності.

Крива виробничих можливостей — залежність, що графічно ілюструє можливості одночасного виробництва двох продуктів з урахуванням обмеженості ресурсів, що витрачаються на виробництво цих продуктів. Крива будується в системі координат, кожна з яких відображає обсяг виробництва одного з продуктів. Вона обмежує область виробничих можливостей, так що будь-яка крапка на кривій показує гранично можливе по ресурсних обмеженнях поєднання обсягів виробництва двох продуктів. Альтернат́ивна вáртість— теоретичний показник, який вказує, на скільки одиниць треба зменшити виробництво одного товару, щоб за рахунок вилучених факторів виробити одиницю іншого товару. Розрізняють постійну та зростаючу альтернативну вартість. Закон спадної доходнoсті залежить від певної технології виробництва (зміна технологiй може привести до зростання всієї кривої випуску продукції) L - кількість годин праці. Q/L - випуск продукції на одиницю L.

3. Економічні потреби , їх властивості, класифікація та рівні.

Потреби мають об'єктивний характер і виражають необхідність у матеріальних та духовних благах для забезпечення умов життєдіяльності окремої особи, соціальної групи, класу, суспільства в цілому. Прагнення задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів. Внаслідок наявності ряду причин потреби людей дуже різноманітні, задовольнити їх нелегко та дедалі складніше, беручи до уваги їх кількісне зростання і якісне вдосконалення.Спонукальним мотивом до виробничої діяльності і окремої особи, і суспільства в цілому виступають потреби. Намагаючись їх задовольнити, суспільство щоразу наштовхується на відносну обмеженість виробничих ресурсів. Основна суперечність економічного розвитку саме й полягає в суперечності між потребами, що постійно зростають, і обмеженістю виробничих ресурсів.

Потреба - це природний та постійний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає негативні відчуття і прагнення змінити такий стан речей. Вони є об'єктивною основою "ідеальних спонукань" — інтересів, бажань, цілей людини.

Загальна класифікація потреб залежить від обраного критерію. Залежно від цього потреби поділяються:1. За рівнем необхідності:а) потреби у предметах першої необхідності;

б) потреби у предметах розкоші.2. За об'єктами:а) матеріальні потреби;б) духовні потреби.3. За суб'єктами:а) особисті потреби;б) потреби фірм;в) суспільні потреби.

4. За формами задоволений:а) потреби, які задовольняються індивідуально;

б) потреби, які задовольняються колективно.5. За роллю в суспільному виробництві:а) потреби у предметах споживання;б) потреби в засобах виробництв