4. Особливості застосування стандартів для держ сектору.

Принципи й термінологія, використовувані в МСФЗ, орієнтовані насамперед на комерційні підприємства (приватний сектор). Проте, державні установи й неприбуткові організації, що бажають застосовувати МСФЗ, при необхідності можуть змінювати назви окремих звітів й опис певних статей, а також подавати додаткові компоненти фінансових звітів. Так, неприбуткові організації досить часто замість назви «Баланс» використають назву «Звіт про активи, зобов'язання й залишок фондів», а замість назви «Звіт про прибутки і збитки» - «Звіт про доходи й витрати».

З метою гармонізації фінансової звітності підприємств й організацій Комітет державного сектора Міжнародної федерації бухгалтерів видав Керівництво для фінансової звітності державного сектора (Guideline for Governmental Financial Reporting). У ньому передбачено чотири бази обліку в державному секторі:

1) касова (на основі грошових потоків);

2) модифікована касова;

3) нарахування;

4) модифіковане нарахування.

Дослідження Комітету державного сектора МФБ свідчать, що більша частина МСФЗ може бути застосована організаціями цього сектора, які ведуть облік на основі нарахування, а багато стандартів відповідають умовам обліку на основі модифікованого нарахування. Однак тільки незначна частина МСФО може бути використана організаціями, облік діяльності яких ведеться на касовій (або модифікованій касової) основі. Тому бюджетні й інші державні установи, звітність яких традиційно ґрунтується на касовому методі обліку, звичайно не застосовують МСФЗ.

Керівництво для фінансової звітності державного сектора є основою для розробки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі (International Public Sector Accounting Standards — IPSAS).

6.Статус мсфз, географія їх застосування , переваги

Статус МСФЗ/МСБО на рівні держави як:

- основа національних вимог до бухгалтерського обліку

-міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють свої власні вимоги;

- фондовими біржами й регулювальними органами, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам представляти фінансові звіти згідно МСБО;

- наднаціональними органами, такими як Європейська комісія;

- Всесвітнім банком, що жадає від позичальників подання фінансової звітності згідно МСФЗ;

- все більшою кількістю підприємств.

Статус МСФЗ/МСБО на рівні підприємства.

Якщо певне підприємство країни вирішило застосувати МСФЗ, то НСБО вже не застосовують. Або застосовують їх паралельно, не перетинаючи.

МСФЗ за своєю суттю: норматив, інструкція, рекомендації, основа міркувань ?

В 2000 році Європейська комісія виступила з ініціативою, схваленої згодом Європейським парламентом, про перехід з 2005 року всіх європейських компаній, чиї цінні папери є в обігу на біржах, до складання й подання консолідованої звітності згідно МСФЗ, а також усуненню розбіжностей між Директивами ЄС в області обліку й Міжнародних стандартів.

Зокрема, із цією метою регламентом (ЄС) № 1606/2002 Європейського парламенту й Ради від 19 липня 2002 року визначено, що починаючи з 1 січня 2005 року компанії, які регулюються національним правом держав-членів, зобов'язані готовити свою консолідовану звітність відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, якщо на дату балансу їхні цінні папери допущені до продажу на регульованому ринку будь-якої держави - члена ЄС.

Відповідно до регламенту (ЄС) № 1606/2002 Європейського парламенту й Ради від 19 липня 2002 року держави-члени можуть дозволяти або зобов'язувати застосовувати МСФЗ також відносно:

1) річної звітності компаній, що здійснюють публічну підписку (лістингових компаній);

2) консолідованої й/або річної звітності компаній, що не здійснюють публічної підписки (нелістингових компаній).

ПЕРЕВАГИ: Прийняття й використання МСФЗ забезпечує:

зменшення ризику для кредиторів й інвесторів; зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів; поглиблення міжнародної кооперації в області бухгалтерського обліку; однозначне розуміння фінансової звітності й ріст довіри до її показників в усім світі; престижність; надійність.