38. Визначення, визнання і первісна оцінка нематеріальних активів

Об'єкт визнається нематеріальним активом, якщо відповідає визначенню нематерильного активу й критеріям його визнання, установленим МСБО 38. Відповідно до МСБО 38 нематеріальний актив (Intangible Asset) - немонетарний актив, що не має фізичної субстанції й може бути ідентифікований.

Отже, 1) актив повинен бути немонетарним.

Монетарними активами є кошти, або інші активи, які повинні бути отримані у фіксованій або певній сумі грошей.

Всі інші активи є немонетарними - запаси, устаткування, меблі й т.п., але вони не є нематеріальними активами, оскільки мають певну фізичну субстанцію.

2) відсутність фізичної субстанції в активі.

Більша частина нематеріальних активів має певний матеріальний носій. Наприклад, дискета є матеріальним носієм програмного комп'ютерного забезпечення, а на папері фіксується договір про авторські права. Однак фізична субстанція в цьому випадку є вторинною стосовно нематеріального компонента - інформації. Якщо первинним є матеріальний елемент, об'єкт варто враховувати в складі основних коштів. Наприклад, програмне забезпечення верстата, яким управляє комп'ютер, є невід'ємною частиною пов'язаного з ним апаратного забезпечення й ураховується в складі основних засобів.

3) можливість ідентифікації об»єкта. Актив може бути ідентифікований, якщо він:

- є відокремлюваним, тобто є можливість відокремити або виділити його від підприємства й продати, передати в оренду, надати ліцензію або обміняти індивідуально або разом зі зв'язаним контрактом, активом або зобов'язанням; або

- виник у результаті контрактного або іншого юридичного права, незалежно від можливості передачі або відділення їх від підприємства або інших прав й обов'язків.

Отже, ідентифікований нематеріальний актив відрізняється від гудвілу, що виникає в результаті об'єднання бізнесу. Гудвіл, на відміну від інших активів, не можна продати, обміняти або здати в оренду. Також не можна окремо виділити майбутні економічні вигоди, які підприємство очікує одержати від гудвілу.

Таким чином, МСБО 38 стосується тільки ідентифікованих нематеріальних активів.

Нематеріальний актив відображають у балансі, коли:

а) існує ймовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигід від цього активу;

б) можна вірогідно визначити собівартість активу.

Первісною оцінкою нематеріального активу є його собівартість. Собівартість нематеріального активу — це сума сплачених коштів або їхніх еквівалентів, або справедлива вартість іншої форми компенсації, наданої для одержання активу на момент його придбання або створення, або, якщо доречно, сума, віднесена до активу, спочатку визнаному відповідно до вимог інших стандартів, зокрема МСФЗ 2 «Платіж на основі акцій». Собівартість нематеріального активу визначають із урахуванням способу його одержання підприємством.

39.Оцінка нематеріальних активів після визнання. Відображення на схемах рахунків

Відповідно до МСБО 38 підприємство повинне вибрати як облікова політика по оцінці нематеріальних активів модель собівартості або модель переоцінки. Модель собівартості передбачає відбиття нематеріального активу в балансі по його собівартості за винятком накопиченої амортизації й накопичених збитків від зменшення корисності.

Модель переоцінки означає, що після первісного визнання нематеріальний актив відображають у балансі по переоціненій вартості, що є його справедливою вартістю на дату переоцінки за винятком подальшої накопиченої амортизації й подальших накопичених збитків від зменшення корисності.

У випадку переоцінки нематеріальних активів їхню справедливу вартість визначають на дату переоцінки, посилаючись на ціни активного ринку. При переоцінці окремого нематеріального активу варто переоцінювати всі інші активи (крім тих, для яких немає активного ринку) класу, до якого він відноситься. Клас нематеріальних активів — це група нематеріальних активів, подібних по характері й використанню в діяльності підприємства.

Прикладами класів нематеріальних активів є наступні: торговельні марки; комп'ютерне програмне забезпечення; ліцензії й привілею; авторські права, патенти й інші права по промисловій власності; ноу-хау; нематеріальні активи в процесі розробки.

Якщо окремий об'єкт у класі переоцінених нематеріальних активів не може бути переоцінений через відсутність активного ринку, його варто оцінювати за собівартістю за винятком накопиченої амортизації й накопичених збитків від зменшення корисності.

Облік результатів переоцінки нематеріальних активів аналогічний обліку переоцінки основних засобів.