36.Припинення визнання основних засобів. Облік і звітність. Відображення на схемах рахунків

Визнання об'єкта основних засобів активом припиняється у випадку: а) його продажу; б) якщо не очікуються майбутні економічні вигоди від його використання або продажу.

При визначенні дати продаж основних засобів варто застосовувати критерії МСБО 18 «Доход» відносно визнання доходу від продаж продукції (товарів), У випадку продаж з наступною орендою застосовується МСБО 17 «Оренда».

Фінансовий результат від списання об»єктів розраховують як різницю між балансовою (залишковою) вартістю об'єкту й очікуваною чистою сумою надходження від його продажу або ліквідації.

Прибуток або збиток від вибуття відображають у Звіті про прибутки й збитки в складі відповідно доходів або витрат (крім випадків, коли МСБО 17 вимагає іншого відносно продажу з наступною орендою). При цьому доход від вибуття основних засобів не слід класифікувати як доход від основної діяльності.

Приклад

Автомашина, чиста балансова (залишкова) вартість якої становить 40000 діл., а накопичена амортизація - 10000 діл., була продана за 60200 діл. Залишок дооцінки машини - 12500 діл.

Дт рахунку «Накопичена амортизація» 10000; Дт рахунку «Кошти» 60200; Кт рахунку «Основні засоби» 50000; Кт рахунку «Прибуток від продажу основних засобів»

(60200 - 40000) 20200

На суму залишку дооцінки машини: Дт рахунку «Дооцінка» 12500; Кт рахунку «Нерозподілений прибуток» 1250037.ВИЗНАЧЕННЯ, ВИЗНАННЯ, ОЦІНКА, ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ З ІНВЕСТНЕРУХОМОСТІ. ВІДОБРАЖЕННЯ НА СХЕМАХ РАХУНКІВ

Згідно МСБО 40 інвестиційна нерухомість (Investment Property) — це нерухомість (земля або будинки — або частина будинку — або земля й будинок), утримувана (власником або орендарем відповідно до угоди про фінансову оренду) про залучення орендних платежів або збільшення капіталу або для досягнення конкретних цілей, а не для: користування у виробництві або при поставці товарів або наданні послуг для адміністративних цілей; продажу у звичайному ході діяльності.

Отже, відмінною рисою інвестиційної нерухомості є те, що вона генерує грошові потоки в значній мірі незалежно від інших активів підприємства. Саме це відрізняє інвестиційну нерухомість від нерухомості, зайнятий власником. Нерухомість, зайнята власником — це нерухомість утримувана (власником або орендарем відповідно до угоди про фінансову оренду) для використання у виробництві або поставці продукції або наданні послуг або для адміністративних цілей. Нерухомість, зайнята власником, генерує грошові потоки, зв'язані не тільки із цією нерухомістю, але й з іншими активами, використовуваними у виробництві, поставці продукції (наданні послуг) і т.п.

Тому облік такої нерухомості і її подання у фінансовій звітності здійснюються відповідно до МСБО 16 «Основні засоби».

Прикладом інвестиційної нерухомості є:

- земля, утримувана для довгострокового збільшення капіталу, а не для короткострокового продажу у звичайному ході діяльності;

- земля, утримувана для майбутнього, але ще невизначеного конкретно використання;

- будинок, що є власністю підприємства (або втримувало підприємством відповідно до угоди про фінансову оренду) і надане в оренду відповідно до одним або декількох угодами про операційну оренду;

- будинок, що не зайнятий, але втримується для надання в оренду відповідно до одним або декількох угодами про операційну оренду.

Відповідно не є інвестиційною нерухомістю:

а) яка призначена для продажу у звичайному ході діяльності або перебуває в процесі будівництва або забудови для такого продажу;

б) яка будується або забудовується з доручення третіх сторін;

в) зайнята власником, зокрема: утримувана для майбутнього використання як нерухомість, зайнята власником; утримувана для майбутньої забудови й наступного використання як нерухомість, зайнята власником; зайнята працівниками (незалежно від того, сплачують ці чи працівники ні орендну плату по ринкових ставках); продаж якої очікується;

г) нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або поліпшення для майбутнього використання як інвестиційна нерухомість;

д) нерухомість, передана іншому підприємству на умовах фінансової оренди [IAS 40.9].

У певних випадках ідентифікація інвестиційної нерухомості вимагає застосування професійного судження й критеріїв істотності. Наприклад, одна частина нерухомості втримується з метою одержання орендної плати або для збільшення капіталу, а друга частина використається у виробництві або поставці товарів або наданні послуг, або для адміністративних цілей. Якщо ці частини можуть бути продані окремо (або окремо надані у фінансову оренду), підприємство враховує ці частини окремо. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, нерухомість уважається інвестиційної за умови, що тільки незначна її частина використається у виробництві або поставці товарів або наданні послуг або для адміністративних цілей.

Відображається на рахунку 100 "інвестиційна нерухомість"