Питання до підсумкового контролю

1 .Поняття та види господарської діяльності.

2.Основні напрями та форми участі держави у сфері господарювання.

3.Засоби державного регулювання господарської діяльності.

4.Напрями та форми реалізації державної економічної політики.

5.Господарські правовідносини: поняття, ознаки, види.

6.Методи правового регулювання господарських відносин.

7.Поняття, предмет і методи господарського права.

8.Господарське законодавство: поняття, ознаки та структура.

9.Господарсько-правові норми: поняття і види.

10.Напрямки вдосконалення господарського законодавства.

11.Правовий режим ліцензування господарської діяльності.

12.Суб'єкти господарських правовідносин: поняття та ознаки.

13. Види суб'єктів господарського права.

14.1ндивідуальш підприємці як суб'єкти господарського права.

15.Підприємство як суб'єкт господарського права.

16.Правове становище казенного та комунальних унітарних підприємств.

17.Припинення діяльності суб'єкта господарювання.

18.Юридичний статус підприємств колективної власності.

19.Види та організаційні форми підприємств.

20Лорядок створення суб'єкта господарювання.

21.Державна реєстрація суб'єкта господарювання.

22 .Поняття і види господарських товариств.

23.Установчі документи господарських товариств: поняття, види, зміст.

24.Майно і майнові права в господарському товаристві.

25.Поняття, види і правові засади діяльності акціонерних товариств.

26.Правове становище приватних, фермерських, орендних підприємств.

27.Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.

28.Товариство з обмеженою відповідальністю: поняття і правове становище.

29.Товариство з додатковою відповідальністю: поняття і правове становище.

30.Повне товариство: поняття і правове становище,

31 .Командитне товариство: поняття і правове становище.

32.Господарські об єднання: поняття, види, правове становище.

ЗЗ.Види і прояви антиконкурентних дій (монополістичних зловживань).

34.Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

35.Поняття і види бірж.

З6.Правове становище товарної оіржі.

37.Правила   біржової   торгівлі.   Біржові   угоди:   поняття,   види,   порядок укладання.

З8.Правове становище фондової біржі.

39.Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

40.Правове регулювання інноваційної діяльності.

41.Поняття і форми інвестицій.

42.Правове становище іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.

43.Порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом.

44.Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника.

45.Відкриття рахунків у банках України.

46.Порядок і форми безготівкових розрахунків між підприємцями.

47.Правове регулювання обігу готівки.

48.Відповідальність     за     неправомірне     збирання,     розголошення     та  використання комерційної таємниці.

49.Санкції за порушення  законодавства  про захист від недобросовісної конкуренції.

50.Особливості правового регулювання фінансової діяльності.

51 .Відповідачьність за порушення законодавства про рекламу.

52.3ахист прав суб'єктів господарювання при їхньому порушенні незаконними актами державних органів.

53.Способи і механізми захисту прав суб'єктів господарювання.

54.Регулювання перевірок діяльності суб'єктів господарювання.

55. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.

56.Особливості правового регулювання будівельної галузі.

57.Правове регулювання сільськогосподарської діяльності.

 58.Правове регулювання господарської діяльності в сфері транспорту.

59.Господарські договори: поняття, види, порядок їх укладення та

розірвання.

60.Особливості       правового       регулювання       господарсько-торгівельної

діяльності.

61.Комерційне посередництво у сфері господарювання.

62.Відшкодування збитків у сфері господарювання.

63 .Штрафні та оперативно-господарські санкції.

64.Адміністративно-господарські санкції.

65. Правове регулювання перевезення вантажів.

 

1 .Поняття та види господарської діяльності.

 

Під господарською діяльністю у Господарському ко­дексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлен­ня та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. З ГК).

«Про зовнішньоеко­номічну діяльність» господарська діяльність - це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару. А ЗУ від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування певних видів господарсь кої діяльності»¹ під господарською діяльністю розуміє будь-яку, у тому числі підприємницьку, юридичних осіб, а також фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяль­ності, пов'язану з виробництвом (виготовленням) про­дукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Залежно від мети і способу організації та здійснення господарської діяльності ч. 2 ст. З ГК виділяє два її види -господарську комерційну діяльність і некомерційну гос­подарську діяльність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнен­ня економічних і соціальних результатів та з метою одер­жання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти такої діяльності (підприємництва) є підприємцями.

Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Господарська комерційна діяльність (підприємництво) здійснюється суб'єктом господарювання (підприємцем) як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК).

Некомерційна господарська діяльність здійснюється з метою задоволення певних суспільних потреб незалежно від прибутковості такої діяльності: отримання прибутку від такої діяльності відіграє другорядну роль (такою є діяльність час­тини казенних, експериментальних та інших планово-збит-кових підприємств, які фінансуються за рахунок держави).

Згідно з ч. 1 ст. 52 ГК некомерційне господарювання -це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

 

2.Основні напрями та форми участі держави у сфері господарювання.

 

Відповідно до ст. 19 ГК держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарю­вання у таких сферах:

збереження та витрачання коштів і матеріальних цінно­стей суб'єктами господарських відносин - за станом і дос­товірністю бухгалтерського обліку та звітності;

фінансових, кредитних відносин, валютного регулюван­ня та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютно­го законодавства, податкової дисципліни;

цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги;

монополізму та конкуренції - з питань додержання ан-тимонопольно-конкурентного законодавства;

земельних відносин - за використанням і охороною зе­мель; водних відносин і лісового господарства - за викори­станням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ре­сурсів і лісів;

виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, еко­логічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;

споживання - за якістю і безпечністю продукції та по­слуг;

зовнішньоекономічної діяльності - з питань технологі-і чної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за гос­подарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Важливим чинником активізації підприємництва в умовах побудови ринкової економіки є державна підтрим­ка підприємництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ГК з метою створення сприят­ливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, пе­редбачених законом:

надають підприємцям земельні ділянки, передають дер­жавне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;

сприяють підприємцям в організації матеріально-тех­нічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;

здійснюють первісне облаштування неосвоєних тери­торій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку;

стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;

подають підприємцям інші види допомоги.

Державна підтримка малого підприємництва здійсню­ється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва, іншими центральними органами вико­навчої влади за такими напрямами:

1) формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;

2) встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва;

3) запровадження спрощеної системи оподаткування бухгалтерського обліку та звітності;

4) фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва;

5) залучення суб'єктів малого підприємництва до вико­нання науково-технічних і соціально-економічних про­грам, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.