6.Методи правового регулювання господарських відносин.

 

 

 

7.Поняття, предмет і методи господарського права.

 

Господарське право - системою норм, що регулюють господарські відносини, тобто відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарсь­кої діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Предмет госпо­дарського права - господарські відноси­ни у сфері економіки України.

Зміст предмета господарського права визначається дво­ма поняттями: «організація господарської діяльності» та «здійснення господарської діяльності».

Методи господарського права - це сукупність способів регулюючого впливу норм господарського права на поведін­ку суб'єктів господарських правовідносин. Концептуально методи господарського права будуються на двох принципах: загальнодозвільному, за яким діють підприємства і підприємці, та зобо­в'язуючому.

Розрізняють:

- метод автономних рішень. Ґрунтується на тому, що суб'єкти господарювання мають право з власної ініціативи прийма­ти будь-які рішення, які не суперечать законодавству Ук­раїни.

- метод владних приписів. Згідно з ним діяльність (поведінка) суб'єктів господарювання підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством.

- метод рекомендацій. Держава регулює поведінку суб'єктів господарських відно­син шляхом рекомендованих моделей відповідних право­відносин.

 

8.Господарське законодавство: поняття, ознаки та структура.

 

Господарське законодавство - систему нормативних актів, які згідно із законом є інституційними джерелами господарсь­кого права. Основними джерелами господарського права є саме закони та інші нормативні акти.

Ознаки господарського законодавства:

- комплексний зміст основних норматив них актів, більш повно характеризують цю галузь законо­давства.

- включає в себе одногалузеві акти гос­подарського законодавства.

- множинність актів, зумовлена тим, що  це законодавство регулює різні види господарської діяльності;

- поєднання з комерційним правом інших країн та міжнародними договорами з господарських питань. Воно здійснюється згідно з певними принципами: принцип пріоритету спеціальних норм міжнародного договірного права над загальними нормами господарського, права України, принцип надання нормам міжнародних економічних договорів статусу національного законодавства України, поєднання господарського законо­давства України з комерційним правом інших країн є пра­во сторін зовнішньоекономічних договорів обирати (пого­джувати вибір) право країни, яким визначаються права та обов'язки сторін договорів.

Горизонтальна система господарського законодавства:

- ГК; - система статусних, або компетенційних, законів, тобто таких, які визначають правове становище суб'єктів господарювання; - гру­па нормативних актів, які регулюють правове становище об'єднань підприємств; система нормативних актів, які  регулюють відносини щодо управління (володіння, користування) нерухомим майном у народному господарстві; інститут господарського договірного (контрак­тного) права; законодавство про регулювання ринків капіталу; законодавство про страхування; законодавство про захист економічної конкуренції; законодавство про зовнішньоекономічну діяльність; законодавство про нормативні документи