- •1 .Поняття та види господарської діяльності.
- •2.Основні напрями та форми участі держави у сфері господарювання.
- •3.Засоби державного регулювання господарської діяльності.
- •4.Напрями та форми реалізації державної економічної політики.
- •5.Господарські правовідносини: поняття, ознаки, види.
- •6.Методи правового регулювання господарських відносин.
- •7.Поняття, предмет і методи господарського права.
- •8.Господарське законодавство: поняття, ознаки та структура.
- •9.Господарсько-правові норми: поняття і види.
- •10.Напрямки вдосконалення господарського законодавства.
- •11 .Правовий режим ліцензування господарської діяльності.
- •12.Суб'єкти господарських правовідносин: поняття та ознаки.
- •13. Види суб'єктів господарського права.
- •14.Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права.
- •15. Підприємство як суб'єкт господарського права.
- •16.Правове становище казенного та комунальних унітарних підприємств.
- •17.Припинення діяльності суб'єкта господарювання.
- •18.Юридичний статус підприємств колективної власності.
- •19.Види та організаційні форми підприємств.
- •20 Порядок створення суб'єкта господарювання.
- •21. Державна реєстрація суб'єкта господарювання.
- •22 .Поняття і види господарських товариств.
- •23.Установчі документи господарських товариств: поняття, види, зміст.
- •24.Майно і майнові права в господарському товаристві.
- •25.Поняття, види і правові засади діяльності акціонерних товариств.
- •26.Правове становище приватних, фермерських, орендних підприємств.
- •27.Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •28.Товариство з обмеженою відповідальністю: поняття і правове становище.
- •29.Товариство з додатковою відповідальністю: поняття і правове становище.
- •30.Повне товариство: поняття і правове становище.
- •31 .Командитне товариство: поняття і правове становище.
- •32.Господарські об єднання: поняття, види, правове становище.
- •34.Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •35.Поняття і види бірж.
- •37.Правила біржової торгівлі. Біржові угоди: поняття, види, порядок укладання.
- •39.Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
- •40.Правове регулювання інноваційної діяльності.
- •41.Поняття і форми інвестицій.
- •42.Правове становище іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.
- •43.Порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом.
- •44.Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника.
- •45.Відкриття рахунків у банках України.
- •46.Порядок і форми безготівкових розрахунків між підприємцями.
- •47.Правове регулювання обігу готівки.
- •48.Відповідальність за неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.
- •49.Санкції за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
- •50.Особливості правового регулювання фінансової діяльності.
- •51 .Відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
- •52.3Ахист прав суб'єктів господарювання при їхньому порушенні незаконними актами державних органів.
- •53.Способи і механізми захисту прав суб'єктів господарювання.
- •54.Регулювання перевірок діяльності суб'єктів господарювання.
- •55. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
- •56.Особливості правового регулювання будівельної галузі.
- •57.Правове регулювання сільськогосподарської діяльності.
- •58.Правове регулювання господарської діяльності в сфері транспорту.
- •59.Господарські договори: поняття, види, порядок їх укладення та розірвання.
- •60.Особливості правового регулювання господарсько-торгівельної діяльності.
- •61.Комерційне посередництво у сфері господарювання.
- •62.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •63. Штрафні та оперативно-господарські санкції.
- •64.Адміністративно-господарські санкції.
- •65. Правове регулювання перевезення вантажів.
31 .Командитне товариство: поняття і правове становище.
Командитпним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних учасників, вони несуть солідарну відповідальність щодо боргів товариства.
Згідно з ч. 1ст. 134 ЦК командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується усіма повними учасниками.
Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одноособову заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені законом для командитного товариства (ч. 3 134ЦК).
Правовий статус командитного товариства визначається нормами ст. 133-139 ЦК, ст. 67-74 Закону «Про господарські товариства» (ці статті закону стосуються правового статусу повних товариств) з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (ст.ст. 78-83) Закону «Про господарські товариства», безпосередньо присвячених командитним товариствам.
Оскільки правовий статус повних учасників було розглянуто раніше, тут доцільно зупинитися на особливостях участі вкладників у командитному товаристві.
Вкладник може вступати до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів.
Згідно з ст. 137 ЦК вкладник командитного товариства має право:
1) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
2) діяти від імені товариства у разі видачі йому довіреності та відповідно до неї;
3) переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства зідповідно до положень ст. 147 ЦК.
Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства;
4) вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства;
5) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;
6) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
7) передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.
Передання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у командитному товаристві.
Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади й додаткові внески у розмірі, способами й порядком, передбаченим засновницьким договором, проте сукупний розмір їхніх часток не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в засновницькому договорі. На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску.
Таким чином, вкладники беруть участь у діяльності командитного товариства лише своїми вкладами, розмір яких визначає суму отримуваного ними прибутку. Будь-якої участі в управлінні товариством вони не беруть.
Управління справами командитного товариства здійснюється тільки повними учасниками. Якщо в товаристві є тільки один такий учасник, управління справами здійснюється ним самостійно.
Вкладники не мають права перешкоджати діям повних учасників з управління справами товариства.
Незважаючи на те, що за загальним правилом відповідальність вкладника обмежується вкладом у майні товариства, в окремих випадках, передбачених законом, він також несе повну відповідальність. Приміром, якщо вкладник вчиняє правочин від імені та в інтересах товариства без відповідних повноважень, і схвалення його дій командитним товариством не буде отримано, він відповідає перед третіми особами за вчиненим ним правочином усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 138 ЦК).
Крім загальних підстав припинення діяльності господарських товариств командитне товариство припиняється також у разі вибуття усіх вкладників. Повні учасники мають право у разі вибуття всіх вкладників замість ліквідації командитного товариства перетворити його у повне товариство.