19.Види та організаційні форми підприємств.

 

Законодавство України про підприємства оперує таки­ми поняттями, як види, організаційні форми і категорії підприємств.

Залежно від форм власності ч. 1 ст. 63 ГК виділяє такі види підприємств:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридич­ної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комуналь­ної власності територіальної громади;

-державне (в тому числі казенне) підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засновані на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвес­тиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством,

Слід мати на увазі, що відповідно до чинного на момент створення підприємств законодавства в Україні були ство­рені і діють до цього часу й інші види підприємств: інди-   відуальні, сімейні, спільні (в тому числі з іноземними інве стиціями) підприємства .

Залежно від способу утворення (заснування) та форму вання статутного фонду ч. З ст. 63 ГК поділяє підприєм ства на унітарні і корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відпо відно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосеред ньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на заса дах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства дер жавні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на при ватній власності засновника (ч. 4 ст. 63 ГК).

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприє мницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоратив них прав, у тому числі через органи, що ними створюють ся, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі гос подарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб (ч. 5 ст. 63 ГК).

 

20 Порядок створення суб'єкта господарювання.

 

Згідно ч. 1 ст. 56 ГК суб'єкт господарювання може бути утворений:

а) за рішенням власника (власників) майна або уповнова­женого ним (ними) органу (загальний порядок). Уповнова­жені органи, які можуть бути засновниками підприємств, визначає власник.

Засновники реалізують засновницькі права шляхом:

обрання організаційної форми суб'єкта господарюван­ня; визначення цілей і предмета його діяльності;

прийняття рішення про його створення; затвердження в установленому порядку статуту;

передачі безоплатно на баланс суб'єкта господарюван­ня основних фондів та обігових коштів;

формування органів управління, визначення у статуті меж їхніх повноважень тощо.

б) у випадках, спеціально передбачених законодавством, -за рішенням інших органів, організацій і громадян (спеціальнип порядок). Так, в окремих випадках (наприклад, щодо підприємств будівельного комплексу) функції і по вноваження щодо утворення державних унітарних піді приємств Кабінет Міністрів України делегує господарсь ким об'єднанням: корпораціям, концернам тощо.

Ст. 56 ГК визначає також способи утворення суб'єкта господарювання:

- шляхом заснування нового суб'єкта господарювання;

- шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділен­ня, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта гос­подарювання;

-  шляхом примусового поділу (виділення) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурен-тного законодавства.

ЗУ ЗУ «Про дер­жавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 р.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи зас­новник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору такі документи:

-заповнену реєстраційну картку на проведення держав­ної реєстрації юридичної особи.

-копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

-два примірники установчих документів.

-документ, що засвідчує внесення реєстраційного збо­ру за проведення державної реєстрації юридичної особи (ч. 1 ст. 24 Закону). Відповідно до ст. 10 Закону реєстраційний збір за проведення державної реєстрації справляється у такому розмірі:

10 НМДГ -за проведення державної реєстрації юридичної особи;

2 НМДГ - за проведення державної реєстрації фізичної особи - підпри­ємця.

Строк державної реєстрації юридичної особи не пови­нен перевищувати три робочих дні з дати надходження до­кументів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Для проведення державної реєстрації фізична особа повинна подати особисто державному реєстратору за місцем прожи­вання такі документи:

-заповнену реєстраційну картку на проведення держав­ної реєстрації фізичної особи - підприємця;

-копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обо­в'язкових платежів;

-документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Строк державної реєстрації фізичної особи - підприєм­ця не повинен перевищувати два робочих дні з дати над­ходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.