- •1 .Поняття та види господарської діяльності.
- •2.Основні напрями та форми участі держави у сфері господарювання.
- •3.Засоби державного регулювання господарської діяльності.
- •4.Напрями та форми реалізації державної економічної політики.
- •5.Господарські правовідносини: поняття, ознаки, види.
- •6.Методи правового регулювання господарських відносин.
- •7.Поняття, предмет і методи господарського права.
- •8.Господарське законодавство: поняття, ознаки та структура.
- •10.Напрямки вдосконалення господарського законодавства.
- •11 .Правовий режим ліцензування господарської діяльності.
- •9.Господарсько-правові норми: поняття і види.
- •12.Суб'єкти господарських правовідносин: поняття та ознаки.
- •13. Види суб'єктів господарського права.
- •14.Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права.
- •15. Підприємство як суб'єкт господарського права.
- •16.Правове становище казенного та комунальних унітарних підприємств.
- •17.Припинення діяльності суб'єкта господарювання.
- •18.Юридичний статус підприємств колективної власності.
- •19.Види та організаційні форми підприємств.
- •20 Порядок створення суб'єкта господарювання.
- •21. Державна реєстрація суб'єкта господарювання.
- •22 .Поняття і види господарських товариств.
- •23.Установчі документи господарських товариств: поняття, види, зміст.
- •24.Майно і майнові права в господарському товаристві.
- •25.Поняття, види і правові засади діяльності акціонерних товариств.
- •26.Правове становище приватних, фермерських, орендних підприємств.
- •27.Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •28.Товариство з обмеженою відповідальністю: поняття і правове становище.
- •29.Товариство з додатковою відповідальністю: поняття і правове становище.
- •30.Повне товариство: поняття і правове становище.
- •31 .Командитне товариство: поняття і правове становище.
- •32.Господарські об єднання: поняття, види, правове становище.
- •34.Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •35.Поняття і види бірж.
- •37.Правила біржової торгівлі. Біржові угоди: поняття, види, порядок укладання.
- •39.Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
- •40.Правове регулювання інноваційної діяльності.
- •41.Поняття і форми інвестицій.
- •42.Правове становище іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.
- •43.Порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом.
- •44.Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника.
- •45.Відкриття рахунків у банках України.
- •46.Порядок і форми безготівкових розрахунків між підприємцями.
- •47.Правове регулювання обігу готівки.
- •48.Відповідальність за неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.
- •49.Санкції за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
- •50.Особливості правового регулювання фінансової діяльності.
- •51 .Відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
- •52.3Ахист прав суб'єктів господарювання при їхньому порушенні незаконними актами державних органів.
- •53.Способи і механізми захисту прав суб'єктів господарювання.
- •54.Регулювання перевірок діяльності суб'єктів господарювання.
- •55. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
- •56.Особливості правового регулювання будівельної галузі.
- •57.Правове регулювання сільськогосподарської діяльності.
- •58.Правове регулювання господарської діяльності в сфері транспорту.
- •59.Господарські договори: поняття, види, порядок їх укладення та розірвання.
- •60.Особливості правового регулювання господарсько-торгівельної діяльності.
- •61.Комерційне посередництво у сфері господарювання.
- •62.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •63. Штрафні та оперативно-господарські санкції.
- •64.Адміністративно-господарські санкції.
- •65. Правове регулювання перевезення вантажів.
52.3Ахист прав суб'єктів господарювання при їхньому порушенні незаконними актами державних органів.
ЦК врегулював питання відшкодування шкоди, завданої актами влади, у трьох ст. гл. 82: ст. 1173 "Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування", ст. 1174 "Відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування" та ст. 1175 "Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності".
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.(ст.1173ЦК)
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.(ст.1174ЦК)
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.(ст.1174ЦК)
Статті 1173—1175 говорять про "незаконні" рішення, дію чи бездіяльність органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, їх посадових або службових осіб, а також про прийняття вищезазначеними органами "незаконного" нормативно-правового акту, який було скасовано.
Незаконними є діяння або нормативно-правові акти, які суперечать не тільки законам, а й іншим правовим актам. Такі діяння можуть мати різноманітні види та форми.
В українському деліктному праві застосовується система генерального делікту, відповідно до якої будь-яке заподіяння шкоди визнається протиправним і тягне за собою обов'язок заподіювача відшкодувати таку шкоду, якщо він не доведе свою уповноваженість на її заподіяння.
В сфері відносин, що розглядається, діє протилежне правило, а саме, що будь-який акт влади визнається законним, в тому числі й той, яким заподіяно шкоду. Пояснюється це тим, що шкода в даному випадку заподіюється діями, регулювання яких здійснюється не цивільним, а іншими галузями права — адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального тощо. Отже, для відшкодування шкоди необхідно визнати акт влади незаконним. В разі якщо шкоду заподіяно внаслідок прийняття органом влади незаконного нормативно-правового акта, вона підлягає відшкодуванню лише в тому випадку, якщо такий нормативно-правовий акт було визнано у відповідному порядку незаконним та скасовано (ст. 1175 ЦК України).
У ЦК вперше визначено, що шкода, заподіяна органами державної влади, органами влади АР Крим, органами місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень або у сфері нормотворчої діяльності, а також шкода, заподіяна посадовими або службовими особами зазначених органів відшкодовується незалежно від вини цих органів, їх посадових або службових осіб.
Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади, не залежить від того, хто виступає в якості потерпілого — фізична або юридична особа.
Відповідно до статей 1173—1175 ЦК України шкода, заподіяна органами державної влади, органами влади АР Крим, органами місцевого самоврядування, посадовими або службовими особами зазначених органів відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування. Від імені держави, Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, як правило, виступають відповідні фінансові органи, тобто державне казначейство, фінансові управління, районні фінансові відділи тощо. Держава Україна, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування мають право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК).
