- •1 .Поняття та види господарської діяльності.
- •2.Основні напрями та форми участі держави у сфері господарювання.
- •3.Засоби державного регулювання господарської діяльності.
- •4.Напрями та форми реалізації державної економічної політики.
- •5.Господарські правовідносини: поняття, ознаки, види.
- •6.Методи правового регулювання господарських відносин.
- •7.Поняття, предмет і методи господарського права.
- •8.Господарське законодавство: поняття, ознаки та структура.
- •9.Господарсько-правові норми: поняття і види.
- •10.Напрямки вдосконалення господарського законодавства.
- •11 .Правовий режим ліцензування господарської діяльності.
- •12.Суб'єкти господарських правовідносин: поняття та ознаки.
- •13. Види суб'єктів господарського права.
- •14.Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права.
- •15. Підприємство як суб'єкт господарського права.
- •16.Правове становище казенного та комунальних унітарних підприємств.
- •17.Припинення діяльності суб'єкта господарювання.
- •18.Юридичний статус підприємств колективної власності.
- •19.Види та організаційні форми підприємств.
- •20 Порядок створення суб'єкта господарювання.
- •21. Державна реєстрація суб'єкта господарювання.
- •22 .Поняття і види господарських товариств.
- •23.Установчі документи господарських товариств: поняття, види, зміст.
- •24.Майно і майнові права в господарському товаристві.
- •25.Поняття, види і правові засади діяльності акціонерних товариств.
- •26.Правове становище приватних, фермерських, орендних підприємств.
- •27.Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •28.Товариство з обмеженою відповідальністю: поняття і правове становище.
- •29.Товариство з додатковою відповідальністю: поняття і правове становище.
- •30.Повне товариство: поняття і правове становище.
- •31 .Командитне товариство: поняття і правове становище.
- •32.Господарські об єднання: поняття, види, правове становище.
- •34.Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •35.Поняття і види бірж.
- •37.Правила біржової торгівлі. Біржові угоди: поняття, види, порядок укладання.
- •39.Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
- •40.Правове регулювання інноваційної діяльності.
- •41.Поняття і форми інвестицій.
- •42.Правове становище іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.
- •43.Порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом.
- •44.Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника.
- •45.Відкриття рахунків у банках України.
- •46.Порядок і форми безготівкових розрахунків між підприємцями.
- •47.Правове регулювання обігу готівки.
- •48.Відповідальність за неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.
- •49.Санкції за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
- •50.Особливості правового регулювання фінансової діяльності.
- •51 .Відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
- •52.3Ахист прав суб'єктів господарювання при їхньому порушенні незаконними актами державних органів.
- •53.Способи і механізми захисту прав суб'єктів господарювання.
- •54.Регулювання перевірок діяльності суб'єктів господарювання.
- •55. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
- •56.Особливості правового регулювання будівельної галузі.
- •57.Правове регулювання сільськогосподарської діяльності.
- •58.Правове регулювання господарської діяльності в сфері транспорту.
- •59.Господарські договори: поняття, види, порядок їх укладення та розірвання.
- •60.Особливості правового регулювання господарсько-торгівельної діяльності.
- •61.Комерційне посередництво у сфері господарювання.
- •62.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •63. Штрафні та оперативно-господарські санкції.
- •64.Адміністративно-господарські санкції.
- •65. Правове регулювання перевезення вантажів.
9.Господарсько-правові норми: поняття і види.
Норма господарського права - це елемент системи комплексної галузі господарського права. Нормативний акт діє як елемент зовнішньої форми господарського права, елемент комплексної галузі господарського законодавства.
З цього визначення випливають дві основні ознаки нормативного акта господарського законодавства.
Перша стосується змісту, за яким нормативний акт є офіційним джерелом правової інформації про чинні норми права у сфері господарської діяльності.
Друга ознака стосується форми. Нормативний акт — це юридично-технічна форма встановлення, опублікування і застосування норм господарського права.
Згідно з юридичною силою господарське законодавство функціонує як вертикальна ієрархічна система нормативних актів. Структура цієї системи обумовлена структурою органів законодавчої і державної виконавчої влади, які мають законодавчі і нормотворчі повноваження щодо регулювання господарської діяльності. В ній можна виділити декілька блоків, головним з яких є господарське законодавство, що ґрунтується на статтях і нормах Конституції України про власність, про підприємництво, про компетенцію вищих органів державної влади (Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів) у нормативному регулюванні господарської діяльності.
Другий блок становлять господарські закони. Класифікація: загальні, закони про види і правовий статус субєктів господарювання, закони про окремі види господарської діяльності.
Третій блок нормативних актів господарського законодавства становлять так звані законодавчі акти.
Залежно від змісту норм доктрина господарського права розрізняє чотири види актів:
- акти, норми яких є загальними правилами функціонування господарських відносин.
- компетенційні акти, які визначають види суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин, а також їхні права і обов'язки щодо господарювання, тобто господарську компетенцію;
- нормативні документи, що регулюють технічні параметри виробництва та його результати, зокрема, технологічні процеси, якість продукції (робіт, послуг), витрати (норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, норми виробітку тощо). Формами нормативних документів є, зокрема, стандарти, технічні умови, а також державні будівельні норми і правила;
- нормативні акти, що виражають норми-завдання, тобто визначають своїм адресатам конкретні результати, яких
мають досягти суб'єкти господарських відносин при належній правомірній поведінці, а не загальні правила поведінки Юридично-технічною формою актів цього виду є акти планування, програми (технічна форма) і закони та постанови про їх затвердження (юридична форма).
10.Напрямки вдосконалення господарського законодавства.
11 .Правовий режим ліцензування господарської діяльності.
Ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання — ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються Законом України від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»1. Цей закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.
Дія закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, проте ліцензування банківської діяльності, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування у сфері освіти, ліцензування у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, у сфері телекомунікацій здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах (ст. 2 Закону).
Відповідно до статті 9 Закону ліцензуванню підлягають, зокрема, такі види господарської діяльності:
пошук (розвідка) корисних копалин;
виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, окремих видів пневматичної зброї, а також торгівля зазначеними товарами;
виробництво вибухових матеріалів промислового призначення (за переліком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду);
виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України);
видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин;
видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, на-півдорогоцінного каміння;
виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцшиого каміння, торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорого-дінного каміння;
виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами;
виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами (всього стаття налічує понад 60 найменувань видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню).
Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.
До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяль ності або копія довідки про внесення до Єдиного державної го реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Рішення про видачу ліцензії або про відмову у її вида приймається органом ліцензування у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спе ціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.
Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.
Ліцензія може бути анульована. Анулювання ліцензії -це позбавлення ліцензіата органом ліцензування права на провадження певного виду господарської діяльності.
Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з дня його прийняття.
Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.