42.Визначення, визнання та первісна оцінка запасів за різними каналами придбання

Відповідно до МСБО 2 запаси — це активи, які:

а) утримуються для продажу в ході звичайної господарської діяльності;

б) перебувають у процесі виробництва продукції (послуг) з метою продажу;

в) існують у формі сировини й інших матеріалів, призначених для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

визнаються активами, якщо:

- до підприємства перейшли всі істотні ризики й вигоди, пов'язані із власністю на запаси;

- підприємство одержало контроль над запасами й здійснює керування ними в тім ступені, що звичайно пов'язана із правом власності;

- собівартість запасів може бути вірогідно визначена;

- існує ймовірність надходження на підприємство майбутніх економічних вигід, пов'язаних із запасами.

Отже, у складі запасів підприємства варто відображати всі товарно-матеріальні цінності, що задовольняють наведеним вище критеріям, незалежно від їхнього місцезнаходження.

Тому придбані запаси, що перебувають у шляху, визнаються активом, якщо ризики й вигоди, пов'язані із власністю на ці запаси, передані підприємству.

Момент передачі ризиків і вигід, пов'язаних із власністю на запаси, визначається в контракті й звичайно залежить від базових умов поставки.

Запаси визнаються в балансі за первісною оцінкою придбаних або вироблених запасів або собівартістю, що включає: витрати на придбання; витрати на переробку; інші витрати, безпосередньо пов'язані із запасами.

Витрати на придбання (Costs of Purchase) запасів включають: ціну закупівлі; ввізне мито й інші податки, пов'язані із придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству податковим органом; витрати на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи й інші витрати, безпосередньо пов'язані із придбанням запасів.

Торговельні й інші знижки віднімають при визначенні витрат на придбання запасів.

43.Облік придбання та вибуття запасів. Відображення на схемах рахунків

Руху запасів залежить від системи обліку, застосовуваної підприємством. Існують дві системи обліку запасів: 1) періодичного обліку; 2) постійного обліку.

При системі періодичного обліку (Periodic Inventory System) надходження й вибуття запасів протягом звітного періоду на рахунках запасів не відображають. Для обліку придбаних матеріалів або товарів застосовують рахунок «Закупівлі». Технологія обліку наступна:

1. Наприкінці звітного періоду сальдо початкове цього рахунку списують на рахунок фінансових результатів: д-т рах. «Фін результати» к-т рах. «Закупки»;

2. По закінченні звітного періоду проводять інвентаризацію запасів у місцях їхнього зберігання. На підставі її результатів визначають й оцінюють залишки запасів на кінець звітного періоду;

3. Розраховують зміни залишків запасів і списують суми таких змін на рах. «Фін.рез-ти»;

4. Суму сальдо кінцевого запасів переносять на наступний період по рахунку «Запаси». Відповідно, у системі періодичного обліку запасів собівартість продажу визначають балансовим методом:

CP = С_n + П – С_k

де CP — собівартість продажу запасів (к-т обіг);

С_п — собівартість залишку запасів на початок періоду (сальдо початкове);

П - собівартість запасів, придбаних протягом періоду (дебетовий обіг);

С_к — собівартість залишку запасів на кінець періоду (сальдо кінцеве).

При системі постійного обліку запасів (Perpetual Inventory System) їхнє надходження й вибуття відображають протягом звітного періоду на відповідних рахунках запасів («Товари», «Матеріали», «Незавершене виробництво», «Готова продукція»). Собівартість продажу в цьому випадку визначають як добуток кількості реалізованих запасів і собівартості одиниці цих запасів:

СР = С_o х К ,

де С_о — собівартість одиниці запасів;

К — кількість реалізованих запасів.

Незалежно від системи обліку запасів на практиці виникає проблема оцінки відпуску запасів, оскільки собівартість їхнього надходження (придбання, виробництво) у різних періодах різна.