33. Визначення, визнання, оцінка, облік основних засобів за різними варіантами придбань. Відображення на схемах рахунків

МСБО 16 не поширюється на:

- основні засоби, утримувані для продажу згідно МСФЗ 5 «Непоточні активи, призначені для продаж, і припинена діяльність»;

- біологічні активи, пов'язані із сільськогосподарською діяльністю;

- права на корисні копалини й запаси корисних копалин, зокрема нафти, природного газу й подібних невідтворених ресурсів;

- визнання й оцінку активів розвідки й оцінки запасів корисних копалин.

Згідно МСБО 16 основні засоби — це материальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів і надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей, і які, як очікується, будуть використатися протягом більше чим одного період.

Основні засоби визнаються, тобто відображаються в балансі підприємства, якщо відповідають загальним критеріям визнання активів, а саме:

- існує ймовірність, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди пов'язані з використанням цього активу;

- його собівартість може бути вірогідно оцінена.

Розглянуті принципи визнання застосовуються для всіх витрат, пов'язаних з основними засоби на момент виникнення. Такі витрати включають:

- витрати, що виникають спочатку для придбання або будівництва об'єкта основних

коштів;

- витрати, що виникають надалі у зв'язку з дообладнуванням об'єкта основних коштів,

заміною окремих його частин і поточним обслуговуванням.

ПЕРВІСНА ОЦІНКА. Об'єкт основних засобів варто оцінювати зайого собівартостю.

Собівартість основних засоби (Cost) — це сплачена сума коштів, наданої для одержання активу на момент його придбання або створення [IAS 16.6].

Прикладом таких витрат, безпосередньо пов'язаних з об'єктом основних засобів, є:

- виплати працівникам безпосередньо в результаті будівництва або придбання цього

об'єкта; - підготовка будівельного майданчика; - доставка й розвантаження; - установка й налагодження; - гонорари, сплачені фахівцям; - витрати на перевірку, чи є актив придатним для функціонування після вирахування надходжень від продаж будь-якого об'єкта, отриманого в результаті приведення активу в місце й стан використання по призначенню.

Прикладом витрат, що не включають до собівартості, є:

- витрати на відкриття нової потужності; - витрати на впровадження нового продукту або послуг (зокрема, витрати на рекламу й маркетинг); - витрати на здійснення діяльності в новому місці розташування або з новим класом клієнтів; - адміністративні й інші загальні накладні витрати.

Разом з тим собівартість придбаного активу коректують на суму доходів і витрат,

безпосередньо пов'язаних із приведенням цього активу в стан, необхідне для його

використання способом, певним керівництвом.

Приклад

Земля придбана разом зі старим будинком за 600000 грн. Для забудови земельної ділянки старий будинок знесений. Витрати, зв'язані зі зносом (зарплата), рівняються 10000 грн. У результаті ліквідації будинку отримані будівельні матеріали на суму 2000

грн. У цьому випадку собівартість придбаної земельної ділянки буде становити:

600000 + 10000 - 2000 = 608000 (грн.). Ці операції варто відбити такими записами:

а) плата за придбану земельну ділянку:

Дт рахунку «Основні засоби» 600000 Кт рахунку «Кошти» 600000;

б) витрати на знесення старого будинку:

Дт рахунку «Основні засоби» 10000 Кт рахунку «Нарахована зарплата» 10000;

в) вартість отриманих матеріалів:

Дт рахунку «Матеріали» 2000 Кт рахунку «Основні засоби»

Об'єкт основних коштів може бути придбаний в обмін на немонетарний актив (активи) або комбінацію монетарних і немонетарних активів. Собівартість такого об'єкта оцінюють по справедливій вартості, крім випадків, коли:

а) в операції обміну відсутня комерційна сутність; б) справедливу вартість ні отриманого активу, ні переданого активу неможливо вірогідно визначити.

ОЦІНКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, ПРИДБАНИХ У КОМПЛЕКСІ Собівартість об'єктів основних засобів, придбаних у комплексі, визначається шляхом розподілу собівартості такого майнового комплексу на підставі справедливої вартості об'єктів.

ОЦІНКА БЕЗКОШТОВНО ОТРИМАНИХ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ Безкоштовно отримані об'єкти основних коштів мають нульову собівартість. Тому такі об'єкти відображають за балансом. Якщо підприємство застосовує модель переоцінки

основних коштів, то надалі такі об'єкти дооцінюють до їхньої справедливої вартості.

ОЦІНКА СТВОРЕНИХ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ. Якщо об'єкт основних коштів виготовлений власними ЗУСИЛЛЯМИ, а підприємство також виготовляє подібні активи (продукцію) для реалізації, собівартість такого об'єкта визначається відповідно до положень МСБО 2 «Запаси». Надходження основних засобів, виготовлених власними силами, відображають в обліку записом:

Дт рахунку «Незавершене будівництво» Кт «Виробництво» або «Готова продукція».

Собівартість основних коштів, побудованих власними чинностями, відображається записом:

Дт рахунку «Основні кошти» Кт рахунку «Незавершене будівництво»

НАСТУПНІ ВИТРАТИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ОСНОВНИМ ЗАСОБАМИ. Після визнання основних коштів у підприємства можуть виникати витрати, пов'язані з них:

- ремонтом і технічним обслуговуванням; - добудуванням або дообладнуванням;

- модернізацією й заміною значних частин (компонентів).

Виходячи із загальних принципів визнання, витрати на поточний ремонт й обслуговування (огляд, мастильні матеріали й т.п.) основних коштів списують на витрати того звітного періоду, у якому вони виникають.

У бухгалтерському обліку це відображається записом:

Дт рахунку «Витрати на ремонт й обслуговування»

Кт рахунку «Матеріали», «Нарахована зарплата» і т.п.

Натомість, витрати на дообладнування об'єкта, що відповідають критеріям визнання

активу, відображають в обліку як визнання нового об'єкта основних коштів, тобто:

Дт рахунку «Основні кошти» Кт рахунку «Кошти» або інших рахунків.

Модернізація або заміна окремих компонентів об'єкта основних коштів означають, що

значний компонент активу вилучаються й заміняється аналогічним компонентом (заміна) або компонентом іншого типу, що має більше високі характеристики (удосконалення). Заміна окремих важливих компонентів основних коштів (двигунів, сидінь, даху ит. п.) відображається в обліку як придбання нового об'єкта основних коштів і списання старого об'єкта.

МСБО 16 передбачає дві моделі оцінки основних засобів (малий. 10.4).

Модель собівартості означає, що основні засоби враховуються за собівартістю за винятком накопиченої суми амортизації й накопиченого збитку від зменшення корисності.

Модель переоцінки можна застосувати для основних засобів, справедливу вартість яких можна вірогідно оцінити. У цьому випадку основні засоби враховують по переоціненій вартості, який є справедлива вартість на дату переоцінки, за винятком подальшої накопиченої амортизації й подальшого накопиченого збитку від зменшення корисності.

Отже, балансовою вартістю (Carrying Amount) основних засобів є сума, у якій актив визнаний після відрахування накопиченої амортизації й накопиченого збитку від зменшення корисності.