5)Підприємства в Україні як основний суб’єкт господарювання. Класифікація підприємств

Діяльність суб'єктів господарювання в Україні регламентується великою кількістю законів, основними з яких є Закони України «Про підприємства», «Про власність», «Про підприємництво», «Про господарські товариства», «Про кооперацію». «Про оренду майна державних підприємств і організацій». Відповідно до них головною ознакою фірми як суб'єкта виробничого підприємництва є її належність до відповідної формі власності, а саме: приватна, колективна, державна, змішана, власність іноземного суб'єкта підприємництва або фізичної особи. Фірма будь-якої форми власності має відповідну організаційно-правову форму і вигляд: фірми у вигляді приватного, державного, орендного або народного підприємства; виробничий кооператив; фірми, організовані у формі господарських товариств (акціонерні, товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю, повне і командитне товариство ). Приватне підприємство - це юридична особа, засноване на власності громадянина з правом використання найманої купа. Державне підприємство - це юридична особа, засновником якого виступає держава. Орендне підприємство - це юридична особа, яка створюється на основі угоди між державним органом (Фондом державного майна) і організацією орендарів, яка формується за рішенням трудового колективу. Народне підприємство - це господарюючий суб'єкт ринкових відносин, у якого все майно або частину його належить колективу в цілому і кожному в залежності від його трудового внеску. Виробничий кооператив - це організаційно-правова форма здійснення виробничої діяльності не менше ніж трьома громадянами, які об'єднали свої трудові, майнові та фінансові ресурси, паї з метою одержання прибутку. Обов'язкова умова при цьому - особиста участь громадян у виробничій діяльності кооперативу. Господарські товариства - це структури, створені на основі угоди юридичних осіб і громадян шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Акціонерне товариство має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Відкрите акціонерне товариство - товариство, акції якого розповсюджуються шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Закрите акціонерне товариство - товариство, акції якого розповсюджуються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, конвертуватися і продаватися на біржі. Товариство з обмеженою відповідальністю має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчим документом. Учасники несуть відповідальність тільки в межах вкладів. Товариства з обмеженою відповідальністю зберігає всі ознаки закритого акціонерного товариства, в якості вартості придбаних акцій виступає величина вкладу учасника до статутного фонду. Інші види підприємницьких структур у вигляді підприємств в Україні підпадає під категорію «партнерство». Товариство з додатковою відповідальністю має статутний фонд, учасники несуть відповідальність в межах вкладів, а при нестачі цих сум - додатково належним майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до вкладу кожного учасника. У повному товаристві учасники займаються спільною підприємницькою діяльність і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім майном. Командитне товариство передбачає, що поряд з одним або більше учасників, які відповідають усім майном, присутні один або більше учасників, відповідальність яких обмежується грошовим внеском у майно. Необхідно зазначити, що кожна з названих організаційно-правових форм може бути малим підприємством. При цьому з позицій українського законодавства до малих підприємств у промисловості відносяться фірми з числом платних працівників до 200 чоловік, в інших галузях виробничої сфери - до 20 чоловік, в науці та науковому обслуговуванні - до 100 осіб, у невиробничій сфері - до 25 осіб, в роздрібній торгівлі - до 15 чоловік.