18) Визначення загальної та додаткової потреби підприємства у персоналі

Розрахунок кількості ППП здійснюється по всіх категоріях працюючих і в цілому по підприємству. При плануванні і в звітності чисельність визначається як середньооблікова (середня за всі календарні планованого періоду). Основою для її розрахунку є обліковий склад (СС). СС працівників підприємства - це прийняті на постійну та тимчасову роботу, пов'язану з основною і не основною діяльністю, на термін один день і більше. СС враховується за кожний календарний день. Показник середньооблікової чисельності працівників (фактичний) визначається за даними табельного обліку. При цьому: ЧС = (Ч1 + Ч2 + ... + Ч31) / 31, Чкв = , Чг = , де Чдн, Чмi, Чквi, Чг - відповідно денна, середньомісячна, среднеквартальной, середньорічна чисельність працюючих. Загальна чисельність працівників підприємства на плановий період визначається із залежності: 1) за наявності планового завдання по зростанню продуктивності праці де - планова чисельність працівників, - чисельність працівників у плановому році, - відповідно індекс зростання обсягів виробництва і продуктивності праці; 2) при відсутності планового завдання по зростанню продуктивності праці. Чпл =Чб*I_Q  Ч, де Ч - зміна чисельності працівників за факторами зростання продуктивності праці. При тривалому горизонті планування чисельність ППП визначається виходячи з обсягу виробництва і рівня продуктивності праці в плановому періоді: Чппп = , де Чппп - середньорічна чисельність ППП, чол; Ni - кількість продукції разом виду номенклатури, шт; В - виробіток продукції на одну особу, шт / чол. Після визначення планової чисельності, складу і структури персоналу визначається додаткова потреба (ДП) по кожній категорії працівників. ДП, на відміну від планової чисельності, визначається не у вигляді среднесписочного, а у вигляді спискового складу і обчислюється як різниця між обліковим складом на початок і кінець планового року, при цьому враховується планова спад працюють з урахуванням виходу на пенсію, навчання, в армію і т.п. Чдоп = Чксп - Чнсп + Чха/100, де Чдоп - додаткова потреба в кадрах, Чксп - спискова чисельність на кінець року, Чнсп - спискова чисельність на початок року, а - середній відсоток планової убутку працівників (за даними за останні 2-3 роки ). Якщо ДП існує, то на підприємстві розробляється план набору, підготовки та підвищення кваліфікації.

19) Метод розрахунку потреби підпр. У працівниках.

Методика розрахунку потреби в працівниках має свої особливості стосовно до робітників на нормованих і не нормованих роботах, а також до службовців. Визначення необхідної чисельності працівників для виконання виробничої програми починається з визначення потреби в робочих, і перш за все основних. При розрахунку чисельності робітників розрізняють явочну і Облікова чисельність. Явочна чисельність - то кількість робочих, кіт. щодня повинні виходити на роботу, щоб забезпечити виконання виробничої програми. Облікова чисельність - то кількість робочих, кіт. з урахуванням планованих невиходів та руху кадрів (відпустки, хвороби, звільнення, прийом і т.п.), забезпечує явочний склад. Співвідношення між явочним і обліковим складом виражається через коефіцієнт облікового складу (КСП): Псп = КСП * Чяв; КСП = Fном / Fпол, де Fном, Fпол - відповідно номінальний (режимний) і корисний (ефективний) фонд часу одного робітника в плановому періоді, годину; Псп, Чяв - відповідно облікова і явочна чисельність робітників. Чисельність робітників визначається таким чином: 1) за трудомісткістю виробничої програми (застосовується для розрахунку чисельності основних і допоміжних робітників на нормованих роботах): Ч = Σ Ni * ti / Fпол * Квн, де Ni - кількість виробів разом виду, шт; ti - трудомісткість виготовлення виробу разом виду, нормо-год; Квн - коефіцієнт виконання норм; 2) за кількістю робочих місць (застосовується для розрахунку чисельності основних і допоміжних робітників, для яких не можна встановити ні обсяги робіт, ні норми обслуговування): Ч = Wpm * fсм, де Wpm - число робочих місць, fсм - число робочих змін на добу. 3) за нормами обслуговування (застосовується для розрахунку чисельності допоміжних робітників, наприклад, ремонтників): Ч = ΣWi * fсм / Але, де ΣWi - сумарна кількість обслуговуваних об'єктів у зміну, Але - норма обслуговування (одним робітником у зміну). Потреба у фахівцях, керівників і службовців визначається на основі типової схеми управління та штатного розкладу (гос.пр-ия відносять до різних категорій, при цьому враховується значення пр-ия, розміри, масштаби і складність пр-ва і др.фактори: на підставі цього по кожному пр-ію встановлюється чисельність даної категорії працівників; цей же підхід може бути застосований і для пр-ий недержавної форми власності). У ряді галузей промисловості застосовується нормативний метод планування чисельності службовців. В основу цього методу покладено розрахунки чисельності зазначених категорій працівників окремо по кожній функції управління з урахуванням чинників, що впливають на обсяги робіт з виконання тієї чи іншої функції. Чисельність службовців можна також планувати виходячи з суми коштів, виділених на оплату праці цієї категорії працівників.