- •2.Характеристика підходів (превентивний та констатуючий) до захисту прав споживачів в Україні.
- •6. Права споживачів, визначені в Законі України „Про захист прав споживачів”.
- •7. Законодавча база регулювання захисту прав споживачів.
- •8. Диференціація організацій та установ, які приймають участь у захисті прав споживачів.
- •9. Характеристика державних організацій щодо захисту прав споживачів.
- •10.Повноваження уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживач
- •11. Характеристика недержавних організацій, що беруть участь у консумерському процесі в Україні
- •12. Міжнародні організації та угоди із захисту прав споживачів
- •13. Характеристика діяльності Міжнародної організації споживачів
- •15. Сучасні концепції забезпечення якості та безпечності харчових продуктів
- •16. Принципи та організація проведення порівняльних тестувань товарів та послуг
- •17. Гарантійні зобов’язання виробників та продаців як складова захисту прав споживачів
- •19.Права споживачів на належну якість.
- •22. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
- •23. Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит
- •24. Права споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями
- •25. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача
- •27. Складові забезпечення права споживача на інформацію
- •29. Консумерські аспекти рекламування товарів, послуг
- •33. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
- •34.Організаційні засади формуваннягромадської думки з консумерських питань
- •35.Складові забезпечення ефективності механізмів public relation
- •36. Джерела надходження інформації до споживача
- •38. Складові захисту права споживачів бути почутим
- •39. Дії споживачів у разі порушень їх прав
- •40. Види звернень громадян-споживачів
- •41.Особливості судового та несудового розгляду претензій споживачів.
- •44. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів.
- •45. Трансформація законодавства щодо захисту прав споживачів в Україні
- •46. Глобальні проблеми консумерського руху
35.Складові забезпечення ефективності механізмів public relation
Найбільш розповсюдженими в сучасних умовах є: прес-лист, прес-реліз, прес-конференція, круглі столи, семінари, нариси, інтерв’ю, статті.
Основні принципи роботи зі ЗМІ:
І-нформація, яку ви хочете розповсюдити, повинна бути вірогідною
-Керівники, члени правлінь і добровольці на ключових посадах – ті, кого треба тримати в курсі діяльності організації
Кращий спосіб оформлення цієї інформації – ведення картотеки з картами на кожну організацію, репортера, редактора та іншу особу, яка висвітлює консумерську інформацію зі вказівкою назв, надати засобам інформації, в тому числі з додаванням фото, таблиць та іншого наочного матеріалу.
Прес-конференція – безпосереднє спілкування з представниками засобів масової інформації по певному питанню. Дає можливість: регулювати ступінь розповсюдження інформації шляхом регулювання кількості запрошених ЗМІ, забезпечити об’єктивність подання, оперативність вирішення або публічне обговорення певних питань шляхом залучення представників різних організацій, привертати увагу громадськості до певних актуальних питань. Нариси та статті – споживачі, які пропонують теми для нарисів та статей, допомагаючи створювати їх, відіграють активну роль. Прес-лист – повний, точний і постійно оновлювальний перелік представників преси для розробки ефективної програми відносин із ЗМІ. Прес-реліз – це заява для преси, яка резюмує події і представляє напрями подальшого пошуку інформації або просто «це розповідь про новину»
36. Джерела надходження інформації до споживача
Право споживача на інформацію визначається ЗУ «Про інформацію», «Про рекламу», «Про освіту», «Про захист прав споживачів» тощо. Вимоги до інформації: повнота, достовірність, доступність, своєчасність.
Споживач отримає інформацію в результаті освіти, консультування, ознайомлення з результатами сертифікації, митного оформлення, експертизи та з інших джерел. Також джерелом інформації виступає реклама, супровідна інформація та маркування. Не можна забувати й про засоби масової інформації: телебачення, радіо, друковані видання(газети, буклети, листівки, журнали, тощо), виставки, ярмарки та інші.
37.Маркування як засіб інформування споживачів Маркування є основним джерелом інформаціїпро товар. Вимоги до маркування визначаються ЗУ «Про захист прав споживачів» (ст. 15), «Про безпечність та якість харчових продуктів» (ст. 38.)
Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:
-назву харчового продукту;
-назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;
-кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);
-склад харчового продукту в порядку переваги складників;
-калорійність та поживну цінність;
-кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності;
-номер партії виробництва;
-умови зберігання й використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності і якості;
-найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати продукція:
застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, спортсменами, літніми людьми), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні.
! Заороняється надавати на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
! Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку