- •2.Характеристика підходів (превентивний та констатуючий) до захисту прав споживачів в Україні.
- •6. Права споживачів, визначені в Законі України „Про захист прав споживачів”.
- •7. Законодавча база регулювання захисту прав споживачів.
- •8. Диференціація організацій та установ, які приймають участь у захисті прав споживачів.
- •9. Характеристика державних організацій щодо захисту прав споживачів.
- •10.Повноваження уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживач
- •11. Характеристика недержавних організацій, що беруть участь у консумерському процесі в Україні
- •12. Міжнародні організації та угоди із захисту прав споживачів
- •13. Характеристика діяльності Міжнародної організації споживачів
- •15. Сучасні концепції забезпечення якості та безпечності харчових продуктів
- •16. Принципи та організація проведення порівняльних тестувань товарів та послуг
- •17. Гарантійні зобов’язання виробників та продаців як складова захисту прав споживачів
- •19.Права споживачів на належну якість.
- •22. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
- •23. Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит
- •24. Права споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями
- •25. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача
- •27. Складові забезпечення права споживача на інформацію
- •29. Консумерські аспекти рекламування товарів, послуг
- •33. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
- •34.Організаційні засади формуваннягромадської думки з консумерських питань
- •35.Складові забезпечення ефективності механізмів public relation
- •36. Джерела надходження інформації до споживача
- •38. Складові захисту права споживачів бути почутим
- •39. Дії споживачів у разі порушень їх прав
- •40. Види звернень громадян-споживачів
- •41.Особливості судового та несудового розгляду претензій споживачів.
- •44. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів.
- •45. Трансформація законодавства щодо захисту прав споживачів в Україні
- •46. Глобальні проблеми консумерського руху
29. Консумерські аспекти рекламування товарів, послуг
30. Недобросовісна реклама 1. Недобросовісна реклама забороняється. 2. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа. 3. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають органи державної влади.
31.
32.
33. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні:
у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якоїзаборонено законом;
у наданні недостовірної інформації виробнику реклами,необхідної для виробництва реклами;
у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб привиготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого
законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють:
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики) -щодо захисту прав споживачів;
Антимонопольний комітет -щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення -щодо телерадіорганізації усіх форм власності.
Регламентується Законом України "Про рекламу" та "Порядком накладання за порушення законодавства про рекламу"
Чинники та сума штрафів за порушення законодавства про рекламу:
■ розповсюдження реклами продукції, виробництво або реалізація якої заборонено законодавством України, надання недостовірної інформації виробнику реклами, недотримання встановлених законодавством вимог щодо змісту реклами (5-кратна вартість розповсюдженої реклами);
■ порушення прав третіх осіб при виготовленні реклами (5-кратна вартість розповсюдження реклами);
порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами
(4-кратна вартість розповсюдження реклами).
Організації, які контролюють дотримання накладання штрафів на суб'єктів підприємницької діяльності та стягують їх у судовому порядку.
Держспоживстандарт може:
- вимагати від рекламодавця публікації відомостей, що
коригують(уточнюють, доповнюють) рекламу;
-звертатися з позовом до суду (в тому числі від невизначеного кола споживачів) з приводу протиправних дій рекламодавців, виробників, розповсюджувачів реклами.
34.Організаційні засади формуваннягромадської думки з консумерських питань
Фомування громадської думки( public relation) - це будь-яка форма неособистого інформування споживача про товари, послуги або певну проблему, не сплачена конкретним спонсором.
Необхідність впливу консумерських організація на формування громадської думки:
Актуалізація консумерської проблеми
Широке обговорення певного питання
Визначення перспективних напрямів діяльності консумерської установи
Види діяльності по формуванню громадської думки:
Зв’язок із засобами масової інформації
Товарна пропаганда
Лобіювання
Застосування товарної марки
Взаємовідносини зі ЗМІ – пресою, радіо, телебаченням – завжди можуть будуть суттєвим аспектом ефективної роботи споживчої організації. Це дає можливість досягти таких цілей:
Інформувати громадськість про питання, якими займається організація
Залучати фінанси, будь-яку матеріальну допомогу, спеціалістів до участі у вирішенні питань
Притягувати нових членів у свою організацію або залучати інші організації до співпраці
Здійснювати вплив на урядову політику, законодавчу діяльність тощо