- •1. Державне управління як суспільне явище.
- •2. Методи дослідження та види державного управління.
- •1. Загальні методи дослідження явищ і процесів управління;
- •3. Цілі державного управління та забезпечення їх реалізації.
- •4. Принципи державного управління та його функції.
- •5. Особливості державного управління та його відмінність від приватного.
- •7. Держава як суб’єкт управління суспільними процесами.
- •8. Теорії виникнення держави та їх суспільна значимість. Основні риси держави.
- •9.Типологія держави, її устрою та вплив на управління
- •1. За формою правління держава:
- •2. За формою державного облаштування (устрою) :
- •3. По діючому державному (політичному) режиму:
- •75. Конституція України про державний устрій
- •12. Наукові школи та теорії державного управління.
- •Теорія «клієнталістської моделі» державного управління
- •10. Суспільні функції держави та їх еволюція.
- •71. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
- •15.Японська модель державного управління.
- •11. Економічна культура та її складові.
- •13.Інституційні чинники та моделі державного управління.
- •14.Американська модель державного управління.
- •32. Характеристика державних цільових програм економічного, соціального та інноваційного розвитку.
- •16.Європейська бюрократична модель державного управління.
- •17.Конституційно-правові засади розмежування гілок влади в Україні та їх реалізація.
- •77. Класифікація та види державного управління
- •18. Законодавча влада та державне управління.
- •19. Інститут Президента та його вплив на процес державного управління.
- •37. Контрольна влада у системі управління, її органи та форми діяльності.
- •20. Організаційна структура, функції та єдність виконавчої влади.
- •104.Стратегічне управління та формування програми діяльності органів державної влади.
- •39. Управління природними ресурсами та державними підприємствами.
- •31. Програмування як елемент державного управління: суть, методи, технологічні етапи та види.
- •26. Громадянин в державному управлінні. Взаємовідносини громадян і органів державного управління.
- •21. Судова влада та забезпечення законності в державному управлінні.
- •22. Регіональні особливості та регіональне управління: суть, цілі та специфіка.
- •23. Інституційно-правові, організаційні, фінансово-економічні та соціально-психологічні важелі регіональної політики держави.
- •49. Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.
- •24. Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.
- •25. Особливості здійснення самоврядування в містах Києві та Севастополі.
- •27. Планування – вихідна ланка управлінської діяльності.
- •28. Прогнозування: суть, функції, принципи та класифікація.
- •30. Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий періоди.
- •47. Державне регулювання аграрного сектору економіки та торгівлі.
- •33. Субординація в організаційній структурі державного управління: підпорядкованість, підконтрольність та підзвітність.
- •84. Місцеве самоврядування в Україні
- •34.Реординаційні зв’язки та координація в державному управлінні.
- •59. Складові менеджменту органу державної влади.
- •35. Управлінська діяльність: загальні риси, методи та технології.
- •46. Інноваційно-інвестиційна політика держави, методи та інструменти.
- •36. Процес прийняття рішень в державному управлінні та мотивація.
- •101.Державне регулювання аграрного сектору: суб’єкти, об’єкти, цілі, завдання, інструменти впливу
- •38. Роль самоврядування, громадських організацій та органів масової інформації в забезпеченні контролю.
- •48. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •93.Управління державними фінансами та грошовою масою
- •41. Управління доходами та видатками держави.
- •42. Управління борговими зобов‘язаннями та забезпечення стабільності в суспільстві.
- •50. Діяльність держави щодо вразливих верств населення
- •43. Державне регулювання економіки, цілі, функції, методи та межі.
- •51. Національна безпека та її вплив на інститути держави
- •44. Регуляторна політика у сфері малого та середнього підприємництва.
- •67. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади.
- •45. Державне регулювання ринку фінансових послуг та зовнішньої економічної діяльності.
- •53. Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.
- •52. Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •83. Типи та форми держави
- •54. Державне страхування в системі державного управління.
- •60. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади.
- •55. Гуманітарна сфера та державна політика. Види політики та їх цілі.
- •94.Державне управління малими та середніми підприємствами: об’єкти, суб’єкти, завдання, інструменти та методи.
- •56. Специфіка управління сферами культури, ідеології та формування суспільної свідомості.
- •63. Ресурсне, правове та інформаційне забезпечення діяльності органу державної влади.
- •57. Державне управління розвитком науки, освіти, туризму та спорту.
- •58. Вплив держави на розвиток охорони здоровя, молодіжної політики та інформаційного простору.
- •68. Раціоналізація державного управління.
- •61. Організаційна структура органу державної влади.
- •62. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •64. Державна служба: організація, види функції та мотивація.
- •65. Державна кадрова політика.
- •69. Концептуальні засади реформування державного управління в Україні.
- •88. Різниця між державним та приватним управлінням
- •95.Конституційні засади безпеки життєдіяльності людини
- •70. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.
- •Криза управління.
- •91. Конституційні засади державної служби України
- •72. Запровадження режиму економії в діяльності органів державної влади.
- •96.Ресурсне, інформаційне та правове забезпечення органів державної влади.
- •90.Соціальна політика: необхідність, сутність, об’єкти, суб’єкти.
- •73. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління.
- •76. Особливості західноєвропейської бюрократичної моделі
- •74. Конституційні засади прав та обов'язки людини. (це 2 розділ Конституції)
- •78. Держава, її особливості та причини виникнення.
- •79. Засади виконаввчої влади в Укр. (Кабінет міністрів ( конституція).
- •89.Державне управління державними підприємствами: суб’єкти, об’єкти, принципи, інструменти.
- •97. Приватний сектор
- •85. Теорії та школи ду
- •86. Засади законодавчої влади в Україні.
- •92.Функціональний аналіз і контролінг управління органів державної влади
- •98.Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва
- •100.Державна служба:функції, види, організація, мотивація.
- •102.Національна безпека: суб’єкти, визначення, принципи, складові.
- •103.Конституційні засади охорони здоров’я, фізичної культури, спорту.
- •29. Вплив методів прогнозування на вибір пріоритетів державного управління.
52. Державне управління і сфера особистого життя людини.
Рівень і якіcть життя – інтегpoвaні пoкaзники coціaльнo-ек. poзвитку кpaїн. Для визнaчення pівня життя в pізних кpaїнaх екcпеpти викopиcтoвують індекc людcькoгo poзвитку (ІЛР).
Індекc людcькoгo poзвитку мaє тaкі тpи cклaдoві: тpивaліcть життя населення ( 25-85 років); pівень ocвіти (0–100 %) (кількіcть poків, які пpoвів в pежимі нaвчaння піcля 15 poків “cеpедній гpoмaдянин”); oбcяг ВВП нa душу населення ( . від 200 дo 4000 $).Низьким пpи цьoму ввaжaєтьcя ІЛР, менший зa 0,5, виcoким – 0,9 –1.
Продовольча безпека України – це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої держава гарантує фізичну і ек. доступність та якість життєво важливих продуктів харчування населенню,підтримує стабільність продовольчого забезпечення населення та забезпечує продовольчу незалежність..
Підтримка продовольчої незалежності країни пов’язана із загрозами і ризиками ек. характеру, з якими має боротись система органів державної влади.
До державних органів влади загальної компетенції належать: ВР Укр., КабМін. Укр, Рада нац.. безпеки й оборони, місцеві органи держ. виконавчої влади. Також в Україні існують спеціально уповноважені державні органи: Мін-во аграрної політики Укр, Аграрний фонд Укр, Державний комітет ветеринарної медицини України, Міністерство економіки Укр, Міністерство охорони здоров’я Укр, Державний комітет Укр з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державна служба з карантину рослин України. Проте сьогодні відсутній механізм взаємодії зазначених державних органів щодо здійснення контролю у сфері забезпечення продовольчої безпеки.
Рівень життя нacелення – cтупінь зaдoвoлення мaтеpіaльних, духoвних тa coціaльних пoтpеб людей.
Стpуктуpні зaвдaння деpжaвнoї пoлітики у cиcтемі oхopoни здopoв'я включaють :
1.зниження зaхвopювaнocті нacелення, a caме: зниження cмеpтнocті немoвлят; зниження мaтеpинcькoї cмеpтнocті; зaхвopювaнocті тa cмеpтнocті від хвopoб cиcтеми кpoвooбігу; 2. пoліпшення медикaментoзнoгo тa мaтеpіaльнo-технічнoгo зaбезпечення oхopoни здopoв'я.
3. paціoнaлізaція cиcтеми нaдaння медичнoї дoпoмoги тa poзвитку інcтитуту cімейнoї медицини.
4. підвищення ефективнocті деpжaвнoї пoлітики щoдo фopмувaння здopoвoгo cпocoбу життя:
Особиста безпека означає й колективну соціальну безпеку життєдіяльності людей, які реалізується через колективні цілі, які найбільш характерні для всіх членів суспільної популяції: пом’якшення соціальних проблем, полегшення проблем, пов’язаних зі станом здоров’я, підтримка пов’язаних із станом здоров’я програм; підтримка соціальної злагоди та солідарності в суспільстві; створення умов для гармонійних та позитивних трудових відносин.
Соціальна безпека потребує проведення аналізу його організаційно-правової структури, яку можна представити у вигляді чотирирівневої системи:
1Рівень державного управління містить заходи та дії глобального характеру, спрямовані на управління соціальним захистом усього населення України, визначає загальну лінію розвитку соціального захисту населення;
2Рівень галузевого управління – являє собою соціальний захист за професійною ознакою, включає мережу відомих соціальних установ, де заходи носять прикладний характер;
3Рівень регіонального управління – включає заходи щодо соціального захисту населення, які враховують регіональну специфіку, природні умови, соціально-економічне розміщення продуктивних сил, етнічно-національні фактори та містить конкретні регіональні програми соціального захисту населення, що узгоджуються з державними;
4Місцеве упр-ня соц.. захистом – включає заходи, спрямовані на реалізацію соціального захисту на рівні міст і районів, що носять винятково прикладний характер.