- •1. Державне управління як суспільне явище.
- •2. Методи дослідження та види державного управління.
- •1. Загальні методи дослідження явищ і процесів управління;
- •3. Цілі державного управління та забезпечення їх реалізації.
- •4. Принципи державного управління та його функції.
- •5. Особливості державного управління та його відмінність від приватного.
- •7. Держава як суб’єкт управління суспільними процесами.
- •8. Теорії виникнення держави та їх суспільна значимість. Основні риси держави.
- •9.Типологія держави, її устрою та вплив на управління
- •1. За формою правління держава:
- •2. За формою державного облаштування (устрою) :
- •3. По діючому державному (політичному) режиму:
- •75. Конституція України про державний устрій
- •12. Наукові школи та теорії державного управління.
- •Теорія «клієнталістської моделі» державного управління
- •10. Суспільні функції держави та їх еволюція.
- •71. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
- •15.Японська модель державного управління.
- •11. Економічна культура та її складові.
- •13.Інституційні чинники та моделі державного управління.
- •14.Американська модель державного управління.
- •32. Характеристика державних цільових програм економічного, соціального та інноваційного розвитку.
- •16.Європейська бюрократична модель державного управління.
- •17.Конституційно-правові засади розмежування гілок влади в Україні та їх реалізація.
- •77. Класифікація та види державного управління
- •18. Законодавча влада та державне управління.
- •19. Інститут Президента та його вплив на процес державного управління.
- •37. Контрольна влада у системі управління, її органи та форми діяльності.
- •20. Організаційна структура, функції та єдність виконавчої влади.
- •104.Стратегічне управління та формування програми діяльності органів державної влади.
- •39. Управління природними ресурсами та державними підприємствами.
- •31. Програмування як елемент державного управління: суть, методи, технологічні етапи та види.
- •26. Громадянин в державному управлінні. Взаємовідносини громадян і органів державного управління.
- •21. Судова влада та забезпечення законності в державному управлінні.
- •22. Регіональні особливості та регіональне управління: суть, цілі та специфіка.
- •23. Інституційно-правові, організаційні, фінансово-економічні та соціально-психологічні важелі регіональної політики держави.
- •49. Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.
- •24. Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.
- •25. Особливості здійснення самоврядування в містах Києві та Севастополі.
- •27. Планування – вихідна ланка управлінської діяльності.
- •28. Прогнозування: суть, функції, принципи та класифікація.
- •30. Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий періоди.
- •47. Державне регулювання аграрного сектору економіки та торгівлі.
- •33. Субординація в організаційній структурі державного управління: підпорядкованість, підконтрольність та підзвітність.
- •84. Місцеве самоврядування в Україні
- •34.Реординаційні зв’язки та координація в державному управлінні.
- •59. Складові менеджменту органу державної влади.
- •35. Управлінська діяльність: загальні риси, методи та технології.
- •46. Інноваційно-інвестиційна політика держави, методи та інструменти.
- •36. Процес прийняття рішень в державному управлінні та мотивація.
- •101.Державне регулювання аграрного сектору: суб’єкти, об’єкти, цілі, завдання, інструменти впливу
- •38. Роль самоврядування, громадських організацій та органів масової інформації в забезпеченні контролю.
- •48. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •93.Управління державними фінансами та грошовою масою
- •41. Управління доходами та видатками держави.
- •42. Управління борговими зобов‘язаннями та забезпечення стабільності в суспільстві.
- •50. Діяльність держави щодо вразливих верств населення
- •43. Державне регулювання економіки, цілі, функції, методи та межі.
- •51. Національна безпека та її вплив на інститути держави
- •44. Регуляторна політика у сфері малого та середнього підприємництва.
- •67. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади.
- •45. Державне регулювання ринку фінансових послуг та зовнішньої економічної діяльності.
- •53. Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.
- •52. Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •83. Типи та форми держави
- •54. Державне страхування в системі державного управління.
- •60. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади.
- •55. Гуманітарна сфера та державна політика. Види політики та їх цілі.
- •94.Державне управління малими та середніми підприємствами: об’єкти, суб’єкти, завдання, інструменти та методи.
- •56. Специфіка управління сферами культури, ідеології та формування суспільної свідомості.
- •63. Ресурсне, правове та інформаційне забезпечення діяльності органу державної влади.
- •57. Державне управління розвитком науки, освіти, туризму та спорту.
- •58. Вплив держави на розвиток охорони здоровя, молодіжної політики та інформаційного простору.
- •68. Раціоналізація державного управління.
- •61. Організаційна структура органу державної влади.
- •62. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •64. Державна служба: організація, види функції та мотивація.
- •65. Державна кадрова політика.
- •69. Концептуальні засади реформування державного управління в Україні.
- •88. Різниця між державним та приватним управлінням
- •95.Конституційні засади безпеки життєдіяльності людини
- •70. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.
- •Криза управління.
- •91. Конституційні засади державної служби України
- •72. Запровадження режиму економії в діяльності органів державної влади.
- •96.Ресурсне, інформаційне та правове забезпечення органів державної влади.
- •90.Соціальна політика: необхідність, сутність, об’єкти, суб’єкти.
- •73. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління.
- •76. Особливості західноєвропейської бюрократичної моделі
- •74. Конституційні засади прав та обов'язки людини. (це 2 розділ Конституції)
- •78. Держава, її особливості та причини виникнення.
- •79. Засади виконаввчої влади в Укр. (Кабінет міністрів ( конституція).
- •89.Державне управління державними підприємствами: суб’єкти, об’єкти, принципи, інструменти.
- •97. Приватний сектор
- •85. Теорії та школи ду
- •86. Засади законодавчої влади в Україні.
- •92.Функціональний аналіз і контролінг управління органів державної влади
- •98.Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва
- •100.Державна служба:функції, види, організація, мотивація.
- •102.Національна безпека: суб’єкти, визначення, принципи, складові.
- •103.Конституційні засади охорони здоров’я, фізичної культури, спорту.
- •29. Вплив методів прогнозування на вибір пріоритетів державного управління.
28. Прогнозування: суть, функції, принципи та класифікація.
Прогнозування - процес розробки прогнозів. Прогноз - це науково обгрунтоване судження про можливий стан об'єкта у майбутньому, а також про альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану.
Ф-ції прогнозування:
науковий аналіз соц.-ек. процесів і тенденцій, що передбачає 3 осн стадії:
1. ретроспекція (погляд у минуле, історія розвитку обєкта)
2. діагноз (досліджується обєкт з метою виявлення тенденцій його розвитку і вибору методів і моделей прог-ня
3. проекція (погляд у майбутнє, розробляється прогноз об’єкту дослідження обєктивних звязків соц.-ек. явищ
оцінка обєкту прогнозування у кількісних та якісних показниках
виявлення альтернатив розвитку, що дає можливість нагромадження інформаційного матеріалу.
Принципи:
1. цілеспрямованості: опис обєкту здійснюється під кутом зору поставлених завдвнь, вирішує проблему невизначеності
2. альтернативності прогнозування грунтується на твердженні, що розвиток економіки і соціальних процесів може здійснюватися за різними траєкторіями
3. наукової обгрунтованості означає, що в економічних прогнозах усіх рівнів мають враховуватися вимоги об'єктивних економічних законів, вітчизняний і зарубіжний досвід формування прогнозів.
4. системності -з одного боку, народне господарство розглядається як єдиний об'єкт, а з другого — як сукупність відносно самостійних напрямів (блоків) прогнозування .
5. адекватності прогнозу об'єктивним закономірностям характеризує не тільки процес виявлення, а й оцінку стійких тенденцій і взаємозв'язків у розвитку народного господарства і створення теоретичного аналога реальних економічних процесів з Їх повною і точною імітацією.
Класифікація:
За масштабами об’єкта прогнозування (залежно від рівня агрегування)− глобальні, макроекономічні, секторів економіки, міжгалузевих народногосподарських комплексів, галузеві, регіональні, локальні, підприємств та ін.
За часом випереджання (прогнозним горизонтом − оперативні, короткострокові, середньострокові, довгострокові та далеко строкові.
За елементами та напрямами відтворення − прогнози первинних факторів виробництва та прогнози суспільних потреб. Прогнози первинних факторів виробництва є вихідними в системі економічного прогнозування. До цієї групи належать: прогнози природних ресурсів (землі, води, палива, мінеральних ресурсів); матеріальних ресурсів (прогнози виробництва продуктів переробки природних ресурсів); трудових ресурсів (демографічні прогнози, прогнози трудових ресурсів, прогнози ринку та продуктивності праці); фінансових ресурсів (прогнози доходів та витрат бюджетів і фондів, інвестицій тощо); науково-технічні прогнози і т. п. До прогнозів суспільних потреб належать прогнози, що характеризують потреби в продукції (роботах, послугах).
З огляду на це виокремлюють прогнози загальнодержавних, виробничих, особистих і т. п. потреб, а також прогнози економічної кон’юктури.
30. Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий періоди.
Закон України Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України (Статті 6,7)
Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період розробляється на п'ять років. У прогнозі економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період повинні бути відображені: - аналіз соціально-економічного розвитку країни за попередній період та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери; - очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни; - оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери; - цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку у середньостроковому періоді та пропозиції щодо напрямів державної політики у цей період; - прогноз кон'юнктури на внутрішніх та зовнішніх ринках стратегічно важливих видів товарів та послуг; - основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; -висновки щодо тенденцій розвитку економіки країни протягом середньострокового періоду. Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період використовується під час розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України і публікується в газеті "Урядовий кур'єр".
Прогноз економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період розробляється щорічно на наступний рік. У прогнозі економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період повинні бути відображені: -аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий та поточний роки та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери; - очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни; - оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери; - основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; - висновки щодо розвитку економіки країни у наступному році. Показники прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період використовуються для розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України та для оцінки надходжень і формування показників Державного бюджету України.