- •1. Державне управління як суспільне явище.
- •2. Методи дослідження та види державного управління.
- •1. Загальні методи дослідження явищ і процесів управління;
- •3. Цілі державного управління та забезпечення їх реалізації.
- •4. Принципи державного управління та його функції.
- •5. Особливості державного управління та його відмінність від приватного.
- •7. Держава як суб’єкт управління суспільними процесами.
- •8. Теорії виникнення держави та їх суспільна значимість. Основні риси держави.
- •9.Типологія держави, її устрою та вплив на управління
- •1. За формою правління держава:
- •2. За формою державного облаштування (устрою) :
- •3. По діючому державному (політичному) режиму:
- •75. Конституція України про державний устрій
- •12. Наукові школи та теорії державного управління.
- •Теорія «клієнталістської моделі» державного управління
- •10. Суспільні функції держави та їх еволюція.
- •71. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
- •15.Японська модель державного управління.
- •11. Економічна культура та її складові.
- •13.Інституційні чинники та моделі державного управління.
- •14.Американська модель державного управління.
- •32. Характеристика державних цільових програм економічного, соціального та інноваційного розвитку.
- •16.Європейська бюрократична модель державного управління.
- •17.Конституційно-правові засади розмежування гілок влади в Україні та їх реалізація.
- •77. Класифікація та види державного управління
- •18. Законодавча влада та державне управління.
- •19. Інститут Президента та його вплив на процес державного управління.
- •37. Контрольна влада у системі управління, її органи та форми діяльності.
- •20. Організаційна структура, функції та єдність виконавчої влади.
- •104.Стратегічне управління та формування програми діяльності органів державної влади.
- •39. Управління природними ресурсами та державними підприємствами.
- •31. Програмування як елемент державного управління: суть, методи, технологічні етапи та види.
- •26. Громадянин в державному управлінні. Взаємовідносини громадян і органів державного управління.
- •21. Судова влада та забезпечення законності в державному управлінні.
- •22. Регіональні особливості та регіональне управління: суть, цілі та специфіка.
- •23. Інституційно-правові, організаційні, фінансово-економічні та соціально-психологічні важелі регіональної політики держави.
- •49. Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.
- •24. Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.
- •25. Особливості здійснення самоврядування в містах Києві та Севастополі.
- •27. Планування – вихідна ланка управлінської діяльності.
- •28. Прогнозування: суть, функції, принципи та класифікація.
- •30. Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий періоди.
- •47. Державне регулювання аграрного сектору економіки та торгівлі.
- •33. Субординація в організаційній структурі державного управління: підпорядкованість, підконтрольність та підзвітність.
- •84. Місцеве самоврядування в Україні
- •34.Реординаційні зв’язки та координація в державному управлінні.
- •59. Складові менеджменту органу державної влади.
- •35. Управлінська діяльність: загальні риси, методи та технології.
- •46. Інноваційно-інвестиційна політика держави, методи та інструменти.
- •36. Процес прийняття рішень в державному управлінні та мотивація.
- •101.Державне регулювання аграрного сектору: суб’єкти, об’єкти, цілі, завдання, інструменти впливу
- •38. Роль самоврядування, громадських організацій та органів масової інформації в забезпеченні контролю.
- •48. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •93.Управління державними фінансами та грошовою масою
- •41. Управління доходами та видатками держави.
- •42. Управління борговими зобов‘язаннями та забезпечення стабільності в суспільстві.
- •50. Діяльність держави щодо вразливих верств населення
- •43. Державне регулювання економіки, цілі, функції, методи та межі.
- •51. Національна безпека та її вплив на інститути держави
- •44. Регуляторна політика у сфері малого та середнього підприємництва.
- •67. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади.
- •45. Державне регулювання ринку фінансових послуг та зовнішньої економічної діяльності.
- •53. Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.
- •52. Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •83. Типи та форми держави
- •54. Державне страхування в системі державного управління.
- •60. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади.
- •55. Гуманітарна сфера та державна політика. Види політики та їх цілі.
- •94.Державне управління малими та середніми підприємствами: об’єкти, суб’єкти, завдання, інструменти та методи.
- •56. Специфіка управління сферами культури, ідеології та формування суспільної свідомості.
- •63. Ресурсне, правове та інформаційне забезпечення діяльності органу державної влади.
- •57. Державне управління розвитком науки, освіти, туризму та спорту.
- •58. Вплив держави на розвиток охорони здоровя, молодіжної політики та інформаційного простору.
- •68. Раціоналізація державного управління.
- •61. Організаційна структура органу державної влади.
- •62. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •64. Державна служба: організація, види функції та мотивація.
- •65. Державна кадрова політика.
- •69. Концептуальні засади реформування державного управління в Україні.
- •88. Різниця між державним та приватним управлінням
- •95.Конституційні засади безпеки життєдіяльності людини
- •70. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.
- •Криза управління.
- •91. Конституційні засади державної служби України
- •72. Запровадження режиму економії в діяльності органів державної влади.
- •96.Ресурсне, інформаційне та правове забезпечення органів державної влади.
- •90.Соціальна політика: необхідність, сутність, об’єкти, суб’єкти.
- •73. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління.
- •76. Особливості західноєвропейської бюрократичної моделі
- •74. Конституційні засади прав та обов'язки людини. (це 2 розділ Конституції)
- •78. Держава, її особливості та причини виникнення.
- •79. Засади виконаввчої влади в Укр. (Кабінет міністрів ( конституція).
- •89.Державне управління державними підприємствами: суб’єкти, об’єкти, принципи, інструменти.
- •97. Приватний сектор
- •85. Теорії та школи ду
- •86. Засади законодавчої влади в Україні.
- •92.Функціональний аналіз і контролінг управління органів державної влади
- •98.Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва
- •100.Державна служба:функції, види, організація, мотивація.
- •102.Національна безпека: суб’єкти, визначення, принципи, складові.
- •103.Конституційні засади охорони здоров’я, фізичної культури, спорту.
- •29. Вплив методів прогнозування на вибір пріоритетів державного управління.
50. Діяльність держави щодо вразливих верств населення
Сучaсну систeму соцiaльного зaхисту нaсeлeння в Укрaїнi склaдaють тaкi eлeмeнти: пeнсiйнe зaбeзпeчeння, допомогa сiм'ям з дiтьми, житловi субсидiї, допомогa по бeзробiттю тa iн.
Чaстинa 1 ст. 46 Конституцiї пeрeлiчує умови, нaстaння яких є основою для зaбeзпeчeння громaдян, a сaмe: пeвнi пeрiоди життя, пов'язaнi з її вiком (дитинство, стaрiсть), стaном здоров'я, втрaтою прaцeздaтностi чи втрaтою годувaльникa. Чaстинa 2 ст. 46 зaкрiплює положeння про тe, що дeржaвнi пeнсiї й соцiaльнi допомоги встaновлюються зaконом.
З мeтою рeaлiзaцiї дeржaвної полiтики щодо зaбeзпeчeння соцiaльного зaхисту нaсeлeння Вeрховнa Рaдa Укрaїни у сiчнi 1999 р. прийнялa зaкон про зaпровaджeння в Укрaїнi зaгaльнообов'язкового дeржaвного соцiaльного стрaхувaння, a тaкож «Основи зaконодaвствa Укрaїни про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe соцiaльнe стрaхувaння» вiд 14 сiчня 1999 р. № 16/98-ВР, якi визнaчaють принципи, зaгaльнi прaвовi, фiнaнсовi й оргaнiзaцiйнi зaсaди дeржaвного соцiaльного стрaхувaння громaдян в Укрaїнi. Згiдно з цим зaконом були розроблeнi вiдповiдними оргaнaми i прийнятi Вeрховною Рaдою тaкi зaкони:
«Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe соцiaльнe стрaхувaння вiд нeщaсного випaдку нa виробництвi тa профeсiйного зa хворювaння» вiд 23 вeрeсня 2000 р. № 1105-ХII;
«Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe соцiaльнe стрaхувaння нa випaдок бeзробiття» вiд 2 бeрeзня 2001 р. № 2213-IП;
«Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe соцiaльнe стрaхувaння у зв'язку з тимчaсовою втрaтою прaцeздaтностi тa витрaтa ми, зумовлeними нaроджeнням тa поховaнням» вiд 18 сiчня 2002р. №2240-111;
«Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe пeнсiйнe стрaхувaння» вiд 9 липня 2004 p. № 1058-IV;
«Про нeдeржaвнe пeнсiйнe зaбeзпeчeння» вiд 9 липня 2004 р. № 1057-IV;
«Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe соцiaльнe мeдичнe стрaхувaння».
Aнaлiз зaконодaвчих тa нормaтивних aктiв свiдчить, що прaвовa бaзa соцiaльного стрaхувaння в Укрaїнi в основному сформовaнa, однaк у зв'язку iз впливом пeвних чинникiв (фiнaнсовi можливостi дeржaви, вплив полiтичних пaртiй тощо) приймaються поточнi рiшeння, що нe дaють можливостi досягти нeобхiдного рiвня мaтeрaльного зaбeзпeчeння громaдян.
43. Державне регулювання економіки, цілі, функції, методи та межі.
Державне регулювання є складовою державного управління й економічної політики, в той же час відображає конкретні заходи щодо вирішення окремих економічних проблем. По відношенню до державного управління державне регулювання є однією з функцій останнього.
Сферами державного регулювання є :
конкурентне ринкове середовище; - економічні цикли; -кризи на мікроекономічному рівні;
малозабезпечені та соціально незахищені групи населення.
Необхідність державного регулювання економікою, обумовлена наступними чинниками:
недосконалістю та неспроможність ринкового механізму забезпечити саморегулювання економіки;
потребою пошуку більш ефективних та раціональних варіантів задоволення потреб людей в суспільних благах; - необхідністю вирівнювання зовнішніх ефектів, що спричинені недієздатністю ринкового господарства до вирішення завдань економіки та її складових;
нерівномірністю економічного й соціального розвитку;
непропорційністю розвитку окремих галузей, територій та видів економічної діяльності;
Методи державного регулювання економіки — це способи впливу держави на сектори національної економіки задля забезпечення ефективного їх функціонування. Кожний метод використовує відповідну сукупність інструментів.
Методи державного регулювання економіки класифікуються за двома ознаками: за формами та засобами впливу. За формами впливу вони поділяються на прямі та непрямі, або опосередковані, які в цілому використовують такі засоби правові, адміністративні, економічні, пропагандистські.
Прямі методи державного регулювання економіки характеризуються примусовим (позаекономічним) впливом на суб’єкти господарювання. Такий вплив здійснюється за допомогою інструментів адміністративно-правового характеру, що регламентує умови господарської діяльності. При прямих методах використовують правові та адміністративні засоби впливу.
До основних методів прямого державного впливу належать:
- визначення стратегічних цілей розвитку економіки і їх відображення в планах і програмах;
- державні замовлення і контракти на поставки визначених видів продукції, виконання робіт, здійснення послуг; - державна підтримка програм, замовлень і контрактів; - нормативні вимоги до якості і сертифікації технології та продукції; - правові й адміністративні обмеження і заборони на випуск визначених видів продукції тощо; - ліцензування видів господарської діяльності, операцій з експорту й імпорту товарів, тобто зовнішньоекономічних операцій.
Методи непрямого регулювання — це методи опосередкованого (економічного) впливу через створення певного економічного середовища, яке змушує господарських суб’єктів діяти у потрібному для держави напрямі. До методів непрямого регулювання слід віднести інструменти фіскальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, амортизаційної та інших напрямів економічної політики, а також методи морального переконування.
Основними формами правового регулювання економіки є Конституція та Закон України; укази та розпорядження Президента України; постанови та інші акти Верховної Ради України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади; нормативні акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Адміністративні методи носять директивний, обов’язковий характер. До основних інструментів адміністративного регулювання належать: ліцензії, квоти, санкції, норми, стандарти, державні замовлення, ціни тощо.
Пропагандистські (морально-етичні) методи ДРЕ включають заходи виховання, роз’яснення і популяризації змісту і цілей регулювання економіки, засоби морального заохочення, які орієнтують суб’єктів ринку на діяльність у напрямі державних пріоритетів, соціально-економічного розвитку, досягнення планів (програм) тощо.