3. Цілі державного управління та забезпечення їх реалізації.

Державне управління пов'язане з реалізацією цілей і ф-й держави. Якщо процес цілевизначення в основному здійснюється політичною системою, то процеси цілепокладання та ціледосягнення — відповідно законодавчою і виконавчою гілками влади.

Ієрархія цілей державного управління, побудована за принципом пріоритету потреб і інтересів розвитку суспільства. Цілі — це продукт свідомості, суб'єктивне відображення об'єктивного. Залежно від джерела виникнення і змісту, складності й логічної послідовності основні види цілей державного управління утворюють таку структуру: суспільно-політичні, які охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якіснийрозвитоксуспільства; соціальні, які відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємини її елементів, стан і рівень соціального життя людей; економічні, які характеризують і затверджують економічні відносини, що забезпечують матеріальну основу реалізації суспільно-політичних і інших цілей; духовні, пов'язані в одному аспекті зі сприйняттям духовних (культурних) цінностей, якими керується суспільство, а в іншому — з підключенням духовного потенціалусуспільства до реалізаціїсуспільно-політичних і соціальнихцілей. Ціціліпевним чином уточнюютьсяконкретизованимицілями, які є більшенизькимрівнемцілейпорівняно з основними, а саме: діяльнісно-праксеологічними, якіпередбачаютьрозподіл і регуляціюдіяльності за конкретними структурами механізмудержави й державного апарату; організаційними, якіспрямовані на вирішенняорганізаційних проблем у суб'єктах і об'єктах державного управління — побудовавідповіднихфункціональних і організаційних структур; виробничими, якіполягають у створенні й підтримціактивності тих керованихоб'єктів, яківідповідають за досягненняназванихвищецілей і сприяютьїхнійреалізації; інформаційними, якізабезпечуютьпроцесицілевизначення, цілепокладания, реалізаціїцілей й оцінюваннядосягненняцілейнеобхідною, достовірною, достатньою й адекватноюінформацією; роз'яснювальними, яківимагаютьвідпрацьовуваннязнань, мотивів і стимулів, якісприяють практичному досягненню комплексу цілей державного управління. Цілі державного управліннятакожподіляють на: стратегічні, пов'язані з якістюсуспільства, йогозбереженням і перетворенням; тактичні; оперативні. Цілі державного управління, представлені у вигляді «дерева», повиннівідповідати таким вимогам:  бути об'єктивнообумовленими і обґрунтованими, виходити з об'єктивноїзакономірності й тенденційсуспільногорозвитку і діяльності людей;  бути соціальномотивованими, тобтойтивід потреб, запитів і інтересів людей, відповідатиїм і викликатицим самим розуміння, підтримкуцілей, прагненнявтілитиїх у життя;  бути науковообґрунтованими, тобтопідкріпленимивідповідниминауковимидослідженнямипрогнозівекономічного, соціального й духовного розвиткусуспільства;  бути системно організованими, включати в певнійпослідовностіцілістратегічні, тактичні і оперативні, загальні й часткові, головні і допоміжні, кінцеві й проміжні, віддалені, близькі й безпосередні і т.п.;  бути забезпеченими в ресурсному відношенні як з інтелектуальної, так і з матеріальноїсторони, базуватись на реальному, а не на уявномупотенціалі. Особливоїувагизаслуговуєспіввідношенняцілей і засобівїхдосягнення. При неадекватності других першим, цілі, за задумомблагородні й потрібні, реалізують такими засобами, щозрештою вони втрачаютьжиттєвийсенс. Раціональне й ефективнедержавнеуправліннявимагаєпоєднанняцілей, засобів і методівїхреалізації, щопороджує до ньогодовірусуспільства, людей і стимулюєуправлінськіпроцеси.