Проблема світового лідерства сша на сучасному етапі

Зміни в політичному, економічному житті суспільства відбуваються постійно. Наскільки вони значні для кожної людини, чи носять вони революційний характер, чи зможуть вплинути на життєзабезпечення суспільства й кожної людину окремо, можна оцінити тільки після одержання результату або побачивши й усвідомивши наслідки цих змін.

Події, що відбуваються у світі, свідчать про фундаментальні зміни в устрої світу. Той порядок, який був встановлений після Другої світової війни зжив себе — йому на зміну приходить новий, який приведе до перерозподілу влади. І в першу чергу зміниться система, яка довгий час давала американському народу більші переваги перед іншими народами й країнами.

І хоча Вашингтон робить вигляд, що, ці події не змінять і не знищать триваюче вже більш півстоліття американське світове лідерство, більші зміни відбуваються прямо зараз, і не помітити це неможливо.

Ситуація розвертається по чотирьом взаємозалежним векторам.

Перший вектор: невдача програми «Воля». Після подій 11 вересня американською адміністрацією був розроблений план переділу Великого Близького Сходу під приводом ведення війни з терором.

Метою цієї боротьби було встановлення необхідного для США такого порядку на Близькому Сході, при якому був би отриманий вільний доступ до сировинних ресурсів цього регіону, включаючи нафту. Іншим завданням США є знищення або значне ослаблення ісламського радикалізму, що автоматично надасть Ізраїлю свободу дій у регіоні. Рушійною силою реалізації цих планів стала непереможна й не знаюча собі рівних американська армія.

Але плани провалилися відразу після початку воєнних дій в Іраку. Блискавичної й легкої перемоги не вийшло. Воєнна операція не принесла бажаного результату, що й стало причиною повного провалу програми «Воля». Президент Буш, натхненник і організатор цієї стратегічної програми, так і не визнав її краху. Але увесь світ побачив, що військової могутності США недостатньо, щоб нав'язати свою волю такому регіону, як Близький Схід.

На противагу невдачам американської армії, збройні сили Аль-Каїди ефективно, практично щодня, атакували іракські сили безпеки.

Другий вектор: настання великої рецесії. Неодноразово в історії американської політичної економіки відбувалися рецесії, як результат створення й провалу спекулятивних схем. Рецесії із завидною сталістю виникають у США майже кожні десять років.

Однак наслідки економічного спаду 2008 року носять тривалий, стійкий і глибокий характер. Усі заходи, прийняті в цей час для подолання кризи, не приводять до виправлення положення. По своєму плину, умовах, наслідках ця рецесія порівнянна з Великою депресією тридцятих років минулого сторіччя.

Але все-таки рецесія 2008 року має й свої особливості. З великою ймовірністю можна стверджувати, що спад протриває тривалий час. Він характеризується спадом практично у всіх галузях економіки, безробіттям, відсутністю можливостей. У міру того, як американська молодь не зможе реалізувати себе у своїй країні, настане розуміння, що твердження про те, що американці живуть у країні «великих можливостей», є міфом. І ще одна істина буде збагнена – проблеми меншості завжди вирішуються за рахунок більшості, незважаючи на те, що це є безсоромним шахрайством.

Протягом декількох років американський народ втратив довіру до влади, конгресу. Надії на зміну до кращого із приходом Обами в Білий дім не виправдалися.

Третій вектор: неоднозначні підсумки « Арабської весни». У цей час невідоме, який шлях розвитку приймуть Туніс, Лівія і Єгипет. чи Зуміють ісламські рухи співіснувати із сучасними світськими державами? Із упевненістю можна сказати, що послаблена економіка США, спонтанні політичні рішення американської влади, військові невдачі на Близькому Сході значно послабили американський вплив на арабські країни.

З історії відомо, що до Другої світової війни європейський вплив на Близькому Сході був максимальним. Але післявоєнний переділ сфер впливу вніс значні зміни. І одним з них була зміна лідера в близькосхідному регіоні — їм стали Сполучені Штати Америки.

Останні події підтвердили факт, що зусиллями США (вільними або мимовільними) у мусульманському світі почалися процеси самовизначення. Країни Близького Сходу готові самі будувати своє майбутнє. Результат цього процесу ніхто не може передбачити. Але країни Європи й США будуть змушені прийняти будь-який результат і навчитися жити з новим мусульманським світом.

Четвертий вектор: допомога Європі в подоланні найжорстокішої економічної кризи. Після Другої світової війни Америка прийшла на допомогу європейським країнам: забезпечивши військовий захист і відновивши економіку демократичних держав. Це було не тільки мудрим і далекоглядним рішенням, але й підтвердженням економічної моці післявоєнної Америки.

Але сьогодні Америка не поспішає на допомогу Європі, яка не менше, чим США, винувата у виникненні важкої економічної кризи через свою власну нерозсудливість і безвідповідальність.

Європі залишається тільки єдиний реальний шанс одержати допомогу — це звернутися до Китаю.

Щоб зрозуміти суть роботи американської імперії, потрібно знати три речі.

По-перше, кілька десятків фінансових корпорацій мають контроль (непрямий або прямій) над усіма світовими транснаціональними корпораціями.

По-друге, корпорації, що перебувають у США, використовують працю кращих учених і інженерів світу, залучаючи їх по «робочій візі». Тим самим їх не цікавлять інтелектуальні ресурси американців.

По-третє, корпорації використовують ЗМІ, щоб переконати американців у виборі потрібного їм кандидата.

Із цього можна зробити висновок про повну владу грошей на глобальному рівні.

Гроші знищують систему освіти, яка контролюється Урядом: адже відсутня необхідність готовити власні інтелектуальні ресурси — набагато простіше залучати для роботи в корпораціях талановитих співробітників з інших країн.

Транснаціональні корпорації для максимального одержання прибутку й безперешкодного одержання людей, товарів і капіталів готові знищувати національну самобутність, релігію й культуру будь-якої країни. Ті, хто бажає залишитися незалежним, зазнають руйнування зусиллями США. І яскравий приклад цьому розгром Лівії по надуманому приводу про захист громадян цієї країни від свого ж уряду. На черзі - Ліван, Сирія, Саудівська Аравія, Пакистан і Іран. Не виключене, що подібна схема знищення буде застосована у відношенні Росії й Китаю.

Але, можливо, події розвернуться так, що Америка повністю втратить глобальне панування. І, виступаючи в якості двигуна по знищенню народів інших країн, вона сама буде роздроблена на безліч національних і релігійних утворень.

А тим часом усі американські політики повторюють в один голос про американське непохитне лідерство й винятковість. Вони роблять усе, щоб запевнити суспільство в тому, що Америка була й залишається світлом і надією для всіх країн світу.