14. Неокласична модель економічного зростання: збільшення населення і нтп.

За основу зростання в моделі Солоу береться зостання в продуктивності параці. у=У/L, а не збільшення взагалі продукту у.

Модель враховує вплив 3-х чинників: капіталоозброєності (К=К/ L), технічного прогресу та праці.

За цією моделлю існує стійкий рівень капіталоозброєності, який визначає економічну динаміку. Цей стійкий рівень капіталоозброєності визначається: S/σ=K*/f(K*), де σ – норма амортизації, S – норма заощадження, К* - стійкий рівень капіталоозброєності, f(K*) – продуктивність праці за стійкого рівня капіталоозброєності.

Джерелами економічного зростання за Солоу є:

1.зростання капіталоозброєності, яке залежить від підвищення норми заощаджень, проте воно не може бути постійним, оскільки заощадження обмежують споживання. Солоу сформулював золоте правило, яке виконується за умови, що гранична продуктивність капіталу =його вибуттю (амортизації).

2.збільшення населення впливає на економічне зростання через динаміку капіталоозброєності.

К=Т/(L-(σ+t_L) ∙K)

3.технологічний прогрес, який за моделлю на відміну від попередніх чинників є джерелом і постійним зростанням як продуктивності праці, так і загального продукту – являється одним із головних.

Якщо ефективність виробництва під впливом g, то продуктивність змінюється з таким самим темпом, а загальний обсяг виробництва зростає. У=( t_L+ g)∙у₀∙ L, де L – кількість трудових ресурсів.

15. Неокласична модель економічного зростання: нагромадження капіталу.

Неокласична модель економічного зростання – в основі моделі покладено те, що кожен фактор виробництва вносить свою частку у виробництво національного продукту.

Основним інструментом економічного зростання є економічна функція: у=f∙(x₁+x₂+x_n),

У=(d∙f)/(dx₁)∙ x₁₊(d∙f)/(dx₂)∙ x₂+(d∙f)/(dx_n)∙ x_n , Q=f(x), де у – обсяг виробництва продукту, x_n – виробничі фактори, (d∙f)/(dx) – граничний продукт n-го фактора.

Відповідно до наведених формул обсяг продукту У визначається сумою добутків кожного фактору (x₁,x₂.,x_n) на його граничний продукт.

Ця модель описує динаміку доходу У,які є сумою споживчих та інвестиційних витрат.

Економіка вважається закритою, тому чистий експорт дорівнює 0, а державні витрати у моделі не вирізняються.

Основними факторами економічного зростання є нагромадження капіталу.

Основні передумови моделі:

1.постійна гранична продуктивність капіталу. MRK=dy/dk

2. постійна норма заощаджень. S=I/k

3. відсутній процес вибуття капіталу. W=0

4. Інвестиційний лах=0 – лах(запізнення). ῑ=0

5.модель не враховує тезнічного прогресу.

Випуск не залежить від затрат праці, оскільки праці не є дефіцитним ресурсом.

Використовується виробнича функція, яка передбачає неможливість взаємозаміни праці і капіталу. dy=MRK∙I(t)=MRK∙S∙Y

Темп приросту доходу є постійним і дорівнює MRK∙S=Уd(t). Він визначається як добуток норми заощаджень помножена на граничну продуктивність капіталу.

16. В чому сутність виробничої функції Леонтьєва.

Виробнича функція Леонтьєва має встановлені незмінні коефіцієнти технології для поєднання вхідних факторів у певних пропорціях, щоб виробити певний рівень вихідної продукції. Лише одне поєднання вхідних факторів, одна технологія, одна факторна пропорція можуть забезпечити виробництво даного обсягу продукції Q.

Якщо взяти два вхідних фактори K i L, то лише одна пропорція K/L, що відображає коефіцієнт технології, забезпечить виробництво даного обсягу продукції Q.

У виробничій функції Леонтьєва неможлива заміна факторів, вхідні фактори використовуються разом тільки у фіксованій пропорції.

Приклад. Для копання рову потрібні одна людина й одна лопата. Щоб прискорити копання, треба пропорційно збільшити і кількість людей і кількість лопат. Збільшення лише, наприклад, кількості лопат не прискорить цієї роботи.