Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpori_makro.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
629.55 Кб
Скачать

56. Основні методи монетарної політики.

Було вироблено методи монетарної політики, які базувались на принципах підзвітності автономного центрального банку суспільству, прозорості його політики і передбачали використання чітко структурованої системи цільових орієнтирів монетарної політики. Поступово у світі сформувалась система монетарного регулювання, в рамках якої, для досягнення основної довготермінової мети монетарної політики офіційно оголошується проміжний цільовий орієнтир (номінальний якір). Функції номінального якоря стабілізація інфляційних очікувань та монетарної влади досягнути певної змінної номінальної мети: динаміки грошової маси (монетарний якір, монетарне таргетування), показника інфляції (інфляційний якір, таргетування інфляції). Ще одним типом номінального якоря є фіксація або прив'язка ціни національної грошової одиниці, вираженої в іноземній грошовій одиниці – таргетування обмінного курсу. У цьому випадку країна приймає номінальний якір іншої країни або групи країн.

57. Грошово-кредитне регулювання економіки.

Монетарна або грошово-кредитна політика є одним з інструментів державного регулювання економіки. Саме на цій політиці держави акцентують свою увагу монетаристи. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно і оперативно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження та подолання спаду виробництва.

Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Суть цієї політики полягає в регулюванні обсягу грошової пропозиції для стабілізації економіки. Так, під час спаду виробництва монетарна політика зводиться до стимулювання зростання пропозиції грошей (експансивна), а в періоди високої інфляції, навпаки, до її обмеження (рестрикційна).

Головним суб'єктом монетарної політики держави є Центральний банк, який здійснює грошову емісію та регулює грошово-кредитну діяльність комерційних банків.

У своїй політиці НБУ застосовує такі методи: операції на відкритому ринку; зміна рівня мінімальної резервної норми; визначення рівня облікової ставки.

Операції на відкритому ринку – найбільш важливий метод з точки зору регулювання пропозиції грошей. Суть цього методу полягає в купівлі-продажу НБ урядових цінних паперів на відкритому ринку. В процесі купівлі-продажу цих паперів НБ вступає у відносини з комерційними банками,не фінансовими фірмами і населенням. Купуючи або продаючи урядові цінні папери, НБ здатний збільшувати або зменшувати резерви в банківській системі і таким чином впливати на пропозицію грошей.

Отже, НБ здатний продавати урядові цінні папери і завдяки цьому безпосередньо впливати на пропозицію грошей.

Змінюючи мінімальну обов’язкову резервну норму, НБ також може впливати на кредитні можливості комерційних банків. Збільшення норми резерву призведе до скорочення грошової пропозиції і підвищення відсоткової ставки. Гроші стають ,,дорогими ’’, що означає деструктивну політику. І навпаки, знижуючи резервну норму, НБ здійснює експансіоністську, тобто політику ,, д дешевих ‘’ грошей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]