- •Національна економіка та економічна система
- •2. Предмет та функції макроекономіки
- •3. Методологія макроекономіки
- •4. Модель кругопотоку
- •5. Дайте характеристику адміністративно-командній, перехідній та ринковій економіці.
- •6. Об’єкти і суб’єкти макроекономіки, їх характеристики
- •7. Сутність та особливості снр.
- •8. Основні макроекономічні показники, їх особливості.
- •Чистий національний продукт. Характеризує результати виробництва підприємств і організацій країни.
- •Національний доход Характеризує прибуток, який заробили постачальники ресурсів від участі у поточному виробництві. Розраховується в поточних цінах.
- •9. Методи розрахунку внп і його особливості
- •10. Розкрити суть номінального та реального ввп і його особливості
- •11. Розкрити сутність ввп, чнп, нд, од, дкв, чед
- •12. Розкрити суть індексу споживчих цін, привести приклади
- •13. Сутність економічного зростання
- •14. Неокласична модель економічного зростання: збільшення населення і нтп.
- •15. Неокласична модель економічного зростання: нагромадження капіталу.
- •16. В чому сутність виробничої функції Леонтьєва.
- •17. Модель економічного зростання Харрода – Домара.
- •18. Розкрийте фізичний зміст чед.
- •19. Модель економічного зростання р. Солоу.
- •20. Цикли ділової активності та їх особливості.
- •21. Безробіття: основні визначення та вимірювання.
- •22. Сутність та структура економічного циклу, їх види.
- •23. Інфляційні явища в економіці.
- •24. Повна зайнятість, природне безробіття та потенційний ввп.
- •25. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •26. Чинники від яких залежить рівень інфляції за кривою Філіпса.
- •27. Розкрийте суть антиінфляційної політики держави.
- •28. Крива Філіпса в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •29. Інфляція попиту та інфляція витрат, очікувана та неочікувана інфляція.
- •30. Види інфляції. Темп інфляції та його розрахунок.
- •31. Теорія ринку праці.
- •32. Крива Філіпа у коротко та довгостроковому періодах
- •33. Економічна нерівність та перерозподіл доходів.
- •34.Соціальна політика в Україні.
- •35.Класична теорія ринку праці.
- •36. Державна політика зайнятості.
- •37. Кейнсіанська теорія ринку праці.
- •38. Висновки кривої Філіпса для політики зайнятості.
- •39. Крива Лоренца, як графічна модель фактичного розподілу доходів.
- •40. Державна система соціального захисту населення.
- •41. Бідність та прожитковий мінімум.
- •42. Сукупний попит.
- •43. Сукупна пропозиція.
- •44. Відновлення рівноваги, що нормується сукупним попитом та сукупною пропозицією.
- •45. Модель ad - as як базова модель економічної рівноваги.
- •46. Охарактеризуйте основні складові сукупного попиту.
- •47. Дайте характеристику кривій сукупної пропозиції в короткостроковому періоді.
- •48. Пояснити сутність ,,збурення’’ (шоку) пропозиції.
- •49. Дайте характеристику проміжному (висхідному) відрізку короткострокової сукупної пропозиції.
- •50. Сутність грошей та їх агрегати.
- •51. Пропозиція грошей.
- •52. Рівновага на грошовому ринку.
- •53. Попит на гроші.
- •54. Механізм функціонування грошового ринку.
- •55. Банківська система та грошова пропозиція.
- •56. Основні методи монетарної політики.
- •57. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •58. Модель is – lm як імітація одночасної рівноваги на товарному і грошовому ринках.
- •59. Модель is – lm як аналітичний засіб макроекономічної політики.
- •60.Обгрунтування кривих is та lm, їх рівняння.
- •61. Взаємозв’язок використовуваного доходу і споживання.
- •62. Чинники споживання і заощадження не пов’язані з доходом.
- •63. Взаємозв’язок використовуваного доходу і заощадження.
- •64. Споживання як функція після податкового доходу.
- •65. Середня та гранична схильність до споживання, їх суть і зміст.
- •66. Розкрийте суть переміщення ліній споживання та заощадження.
- •67. Середня та гранична схильність до заощадження, їх суть і зміст.
- •68. Розкрийте суть стабільності ліній споживання та заощадження.
- •69. Пояснити сутність гіпотези життєвого циклу.
- •70. Інвестиції: сутність та особливості.
- •71. Пояснити як визначається річний обсяг споживача.
- •72. Взаємозв’язок використовуваного доходу і заощадження.
- •73. Чинники заощаджень не пов’язані з доходом.
- •74. Приватні заощадження – інвестиції як спрощена модель економічної рівноваги.
- •75. Відсоткова ставка і чиста прибутковість інвестицій.
- •76. Ринок позичкового капіталу та його роль у забезпеченні рівноваги між заощадженнями та інвестиціями.
- •77. Мультиплікатор інвестицій, його суть, види і способи розрахунку.
- •78. Модель ,,витрати – випуск ‘’.
- •79. Сукупні видатки і ввп.
- •80. Модель ,, вилучення – ін’єкції ‘’.
- •81. Інфляційний та рецесійний розрив.
- •82. Дискреційна та не дискреційна фіскальна політика.
- •83. Сутність та особливості бюджетно-податкової політики.
- •84. Бюджетний дефіцит та управління державним боргом.
- •85. Розкрити суть кривої Лаффера.
- •86. Вигоди від зовнішньої торгівлі.
- •87. Теорія міжнародної торгівлі.
- •88. Тарифні та нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі.
- •89. Розкрийте сутність фіксованого та плаваючого валютних курсів.
- •90. Номінальний та реальний обмінний курс.
63. Взаємозв’язок використовуваного доходу і заощадження.
Заощадження та його функції. Заощадження — це частина доходу, що не споживається. Отже, заощадження З дорівнюють національному доходу НД мінус споживання С: З = НД – С.
Заощадження здійснюють домогосподарства, підприємства, організації та держава. У ринковій економіці основними об’єктами заощадження є домогосподарства і підприємства.
Національні заощадження і норма заощаджень. Економічні дослідження показують, що дохід є визначальним компонентом не тільки споживання, а й заощадження. Багаті заощаджують більше ніж бідні не тільки в абсолютних цифрах, а також як процент від доходу. Часто найбідніші витрачають більше ніж заробляють. Тому, як правило, замість заощадження зростають борги.
Розглянемо функцію заощадження та граничну схильність до заощадження. Функція заощадження показує зв’язок між розміром заощадження та доходом.
Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) визначається як частка кожної додаткової гривні доходу, що йде на додаткове заощадження, тобто
Сума видатків з національного доходу на споживання плюс сума використання національного доходу на заощадження повинні дорівнювати обсягу національного доходу країни. Правда, в реальній дійсності така рівність досягається не завжди. Але за теорією слід виходити з того, що національний дохід дорівнює сумі споживання й заощадження:
НД = С + З.
Якщо ГСС дорівнює 0,80, то ГСЗ має дорівнювати 0,20. Сума ГСС та ГСЗ повинна обов’язково дорівнювати одиниці. Отже, ГСЗ = 1 – ГСС.
Заощадження є вартісним показником інвестицій і нагромадження капіталу. Поняття інвестицій застосовують, щоб позначити збільшення запасу матеріальних капітальних благ. Відповідно інвестиції мають місце тоді, коли є заощадження і коли за їх рахунок створюється реальний капітал.
Отже, між заощадженнями та інвестиціями існує прямий зв’язок. Його можна розглядати, приміром, на рівні корпорації і в масштабі суспільного відтворення. В останньому разі визнають національні заощадження і норму національних заощаджень.
Дамо визначення цих категорій економічного відтворення з погляду національного доходу. Національні заощадження — це та частина національного доходу, яка не використовується на споживання, тому що має бути спрямована на нагромадження капіталу і багатства країни. Це — чисті заощадження і чисті нагромадження.
Норма національного заощадження (ННЗ), визначається за формулою:
де З — обсяги заощадження національного доходу, наприклад, за рік.
Заощадження, здійснювані за рахунок національного доходу називаються чистими заощадженнями.
Оптимальною нормою національного заощадження вважається 20—25%. Між нормою національного заощадження, інвестиціями і темпами економічного зростання існує тісний взаємозв’язок. Тому кожна країна особливу увагу звертає на стимулювання схильності населення, домогосподарств, підприємств до заощадження.
64. Споживання як функція після податкового доходу.
Якби споживчі витрати дорівнювали післяподатковому доходу, то графік функції споживання збігся б із бісектрисою. Перетин лінії 45° і графіка споживання у точці А означає рівень нульового заощадження (рис. 5.2). Знак "-" означає від'ємне заощадження, оскільки витрати перевищують доходи, а знак "+" — додатне заощадження, тому що доходи перевищують витрати.