- •Види валютних операцій
- •Вільна економічна зона: сутність, поняття, умови функціонування підприємств на території вез.
- •Базисні умови Incoterms 2010 dat, dap, ddp: коротка характеристика, особливості
- •4. Етапи митного оформлення.
- •7) Прямий і непрямий експорт як форми виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •8) Митна вартість товарів: сутність, поняття, методи визначення.
- •9) Митний режим тимчасового ввезення та тимчасового вивезення. Їх характеристика та відмінність від режимів реекспорту та реімпорту.
- •10. Акредитив: сутність, види, причини використання.
- •12. Відкритий рахунок як форма платежу при здійсненні зед: сутність, переваги і недоліки.
- •13)Показники ефективності функціонування зовнішньоекономічної системи країни: коротка характеристика.
- •14)Порівняльний аналіз наслідків застосування імпортного тарифу та імпортної квоти.
- •16)Інкасова форма розрахунку: сутність, причини використання, механізм застосування інкасо.
- •Суб’єкти, об’єкти та види зовнішньоекономічної діяльності.
- •Механізм функціонування системи ліцензування при експорті та імпорті товарів.
- •Характеристика фінансових засобів нетарифного регулювання.
- •Типова структура зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу.
- •24. Класифікація форм виходу підприємства на зовнішні ринки. Критерії вибору форм виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •25. Характеристика системи митного оподаткування експорту та імпорту товарів
- •26. Базисні умови поставок cif, cip, cpt, cfr: коротка характеристика.
- •27.Органи державного регулювання зед та їх функції.
- •28. Сутність посередницької діяльності та основні види посередників у сучасній міжнародній торгівлі.
- •33. Особливості застосування базисних умов постачання cip та cif, їх принципова відмінність від інших умов постачання.
- •34. Валютна політика держави – сутність та основні інструменти.
- •35. Характеристика базисних умов постачання груп „e” та „f”. Проблеми виконання покупцем зобов’язань щодо експортного очищення товарів.
- •36.Порядок і проблеми відшкодування пдв при експорті товарів.
- •37.Використання засобів прихованого протекціонізму для регулювання зовнішньої торгівлі України.
- •38.Практика застосування антидемпінгових заходів. Порядок нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита.
- •39.Структура та порядок заповнення вантажної митної декларації.
- •40.Види і методи здійснення митного контролю при переміщенні товарів через митний кордон України.
- •41.Підходи до вибору зарубіжного ринку. Етапи виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •42.Види посередницьких операцій та особливості їх виконання при здійсненні зовнішньоекономічній діяльності.
- •43.Характеристика основних складових торговельної операції,які виступають джерелами виникнення ризиків при виконанні положень зЕдоговорів(контрактів)
- •45.Механізм встановлення валютного курсу.
- •Форми валютного курсу
- •Метод встановлення курсу
- •49.Поняття митного тарифу. Види і ставки мита.
- •50.Особливості застосування митного режиму «митний склад». Види та характеристика митних ліцензійних складів.
- •52. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності: поняття, структура, особливості застосування
- •53. Характеристика митного режиму «спеціальна митна зона». Особливості оподаткування та порядок створення спеціальних митних зон.
- •54. Умови переміщення товарів у митному режимі «транзит». Види та граничні строки митного транзиту залежно від виду транспорту.
- •55. Єдиний збір, що стягується у пунктах пропуску через митний кордон України: поняття та особливості нарахування.
- •56.Види та функції податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •57.Сутність, основні принципи та інструменти валютного регулювання зед.
- •58) Сутність та особливості компенсаційних угод. Класифікація угод зустрічної торгівлі.
Характеристика фінансових засобів нетарифного регулювання.
Фінансові заходи – це заходи, що регулюють доступ імпортерів до іноземної валюти, ціну валюти для імпортерів, а також умови платежу. Фінансові заходи можуть збільшувати вартість імпорту. До фінансових заходів належать:
вимоги попередньої оплати вартості імпорту або сплати імпортних податків, у тому числі шляхом відкриття попередніх імпортних депозитів, оплати готівкою, попередньої оплати митних податків;
множинність валютних курсів – це механізм державного регулювання, за допомогою якого встановлюються різні валютні курси для різних категорій товарів. Офіційний курс валют застосовується для придбання найбільш необхідних товарів, в той час коли інші товари оплачуються по комерційним курсам або з купівлею іноземної валюти через аукціон;
офіційні обмеження на накопичення іноземної валюти передбачають необхідність отримання різноманітних дозволів, віз і т.п. для проведення валютних операцій всередині країни;
терміни і перенесення платежів – це заходи, коли держава встановлює мінімально можливі терміни від дати доставки товару до завершення імпортних розрахунків.
Типова структура зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу.
Основні розділи зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу. 1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
2. Преамбула. У преамбулі зазначається повне найменування сторін — учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Постачальник" тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (установчі документи тощо).
3. Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини). Якщо товар (робота, послуга) потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна примітка в тексті договору (контракту). Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація) крім того балансується ще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).
У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки. Технологічна схема переробки давальницької сировини має відображати:
— усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію;
— кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини;
— втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.
23) Роль і значення нетарифних методів у регулюванні ЗЕД. Основні причини використання нетарифного інструментарію.
Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності - комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів та послуг на внутрішній ринок країни. Нетарифні обмеження являють собою заходи прихованого протекціонізму, мають характер адміністративного (силового) регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Метою нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:
• покращення (погіршення) конкурентних умов в імпортуючій країні;
• захист національної економіки, охорона навколишнього середовища, здоров'я населення, моралі, релігії і національної безпеки.
Головні причини застосування нетарифного регулювання:
Значне порушення рівноваги з певних груп товарів на національному ринку;
Необхідність забезпечення певних пропорцій між імпортною й експортною сировиною у виробництві;
Порушення об'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм даної діяльності, що встановлено законодавством країни;
Значне погіршення платіжного балансу ;
Максимальний рівень зовнішньої валютної заборгованості;
Значна різниця між цінами внутрішнього і зовнішнього ринку.
Класифікація нетарифних обмежень залежно від мети
Застосування:бар'єри, що мають за мету загальне обмеження імпорту;бар'єри, що спрямовані на торговельну дискримінацію окремих держав;за допомогою стимулювання імпорту із інших держав;заходи, що обмежують або субсидують експорт
Нетарифні обмеження - основне гальмо на шляху зовнішньої торгівлі, яке зачіпає економічні інтереси країн, що розвиваються, оскільки багато нетарифних обмежень стосується товарів із цих держав. Всі вони згруповані класифікацією ГАТТ/СОТ у п'ять основних груп:• участь держави у зовнішньоторговельних операціях;• технічні бар'єри;• кількісні та валютні обмеження вивезення чи ввезення товарів;• обмеження, пов'язані з механізмом платежів;• митні та адміністративні формальності.