- •Види валютних операцій
- •Вільна економічна зона: сутність, поняття, умови функціонування підприємств на території вез.
- •Базисні умови Incoterms 2010 dat, dap, ddp: коротка характеристика, особливості
- •4. Етапи митного оформлення.
- •7) Прямий і непрямий експорт як форми виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •8) Митна вартість товарів: сутність, поняття, методи визначення.
- •9) Митний режим тимчасового ввезення та тимчасового вивезення. Їх характеристика та відмінність від режимів реекспорту та реімпорту.
- •10. Акредитив: сутність, види, причини використання.
- •12. Відкритий рахунок як форма платежу при здійсненні зед: сутність, переваги і недоліки.
- •13)Показники ефективності функціонування зовнішньоекономічної системи країни: коротка характеристика.
- •14)Порівняльний аналіз наслідків застосування імпортного тарифу та імпортної квоти.
- •16)Інкасова форма розрахунку: сутність, причини використання, механізм застосування інкасо.
- •Суб’єкти, об’єкти та види зовнішньоекономічної діяльності.
- •Механізм функціонування системи ліцензування при експорті та імпорті товарів.
- •Характеристика фінансових засобів нетарифного регулювання.
- •Типова структура зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу.
- •24. Класифікація форм виходу підприємства на зовнішні ринки. Критерії вибору форм виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •25. Характеристика системи митного оподаткування експорту та імпорту товарів
- •26. Базисні умови поставок cif, cip, cpt, cfr: коротка характеристика.
- •27.Органи державного регулювання зед та їх функції.
- •28. Сутність посередницької діяльності та основні види посередників у сучасній міжнародній торгівлі.
- •33. Особливості застосування базисних умов постачання cip та cif, їх принципова відмінність від інших умов постачання.
- •34. Валютна політика держави – сутність та основні інструменти.
- •35. Характеристика базисних умов постачання груп „e” та „f”. Проблеми виконання покупцем зобов’язань щодо експортного очищення товарів.
- •36.Порядок і проблеми відшкодування пдв при експорті товарів.
- •37.Використання засобів прихованого протекціонізму для регулювання зовнішньої торгівлі України.
- •38.Практика застосування антидемпінгових заходів. Порядок нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита.
- •39.Структура та порядок заповнення вантажної митної декларації.
- •40.Види і методи здійснення митного контролю при переміщенні товарів через митний кордон України.
- •41.Підходи до вибору зарубіжного ринку. Етапи виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •42.Види посередницьких операцій та особливості їх виконання при здійсненні зовнішньоекономічній діяльності.
- •43.Характеристика основних складових торговельної операції,які виступають джерелами виникнення ризиків при виконанні положень зЕдоговорів(контрактів)
- •45.Механізм встановлення валютного курсу.
- •Форми валютного курсу
- •Метод встановлення курсу
- •49.Поняття митного тарифу. Види і ставки мита.
- •50.Особливості застосування митного режиму «митний склад». Види та характеристика митних ліцензійних складів.
- •52. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності: поняття, структура, особливості застосування
- •53. Характеристика митного режиму «спеціальна митна зона». Особливості оподаткування та порядок створення спеціальних митних зон.
- •54. Умови переміщення товарів у митному режимі «транзит». Види та граничні строки митного транзиту залежно від виду транспорту.
- •55. Єдиний збір, що стягується у пунктах пропуску через митний кордон України: поняття та особливості нарахування.
- •56.Види та функції податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •57.Сутність, основні принципи та інструменти валютного регулювання зед.
- •58) Сутність та особливості компенсаційних угод. Класифікація угод зустрічної торгівлі.
Суб’єкти, об’єкти та види зовнішньоекономічної діяльності.
ЗЕД – д-ть суб’єктів госп д-ті, як укр. так і іноз побудована на взаємовідносинах між ними як на терит У так і за її межами.
СУБ’ЄКТИ: суб’єкти госп д-ті, які працюють в зн економ сфері, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями
ОБ’ЄКТИ: різноман види госп д-ті, яка здійснюється в зн економ сфері.
ВИДИ: експ та імп товарів, капіталів,послуг та роб сили; виробн, транспортно-експедиційні, страхові, консультац, маркетингові, посередницькі, облікових тощо; міжнар фіні операції та операції з ЦП у випадках; створення суб'єктами ЗЕД банківських, кредитних та страхових установ за межами У; ін види ЗЕД, не заборонені законами У.
19)Вантажна митна декларація: призначення, структура, особливості заповнення.
ВМД – це заява, що містить відомості про товари, тр засоби та мету їх переміщення через митний кордон У або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформ, необхідну для здійснення митного контролю, митн оформлення, митн статистики, нарахування митних платежів.
ВМД заповнюється на товари, ФВ яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, а також на товари незалежно від їх ФВ:при надходженні товарів на митний ліцензійний склад;під час митного оформлення товарів, які підлягають експортному контролю;підакцизні товари; гуманітарна доп. ВМД складається на партію товарів за умови, що до всіх товарів означеної партії застосовується єдиний митний режим.
Оформлена ВМД – це документ, що засвідчує надання державою суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів або ін предметів у визначений митний режим.
ВМД оформлюється на єдиних стандартних бланках встановленого зразка А4, що виготовляються друкарським способом. Оформлення ВМД з використанням інших бланків не допускається.Для митного оформл використ бланки аркушів ВМД: основних – форми МД-2 та додаткових – форми МД-З. В окремих випадках замість МД-3 допускається МД-8.
Якщо партія складається з товарів, що мають різні коди за правилами кодификації за УКТ ЗЕД, а також коли товари з однаковим кодом мають різні дані (країна походження, торгуюча крана, валюта оцінки та ін.), складається додатковий аркуш ВМД (МД-З), який дає можливість декларувати товари ще трьох найменувань. Одна декларація складається не більше як на 99 товарів.
Механізм функціонування системи ліцензування при експорті та імпорті товарів.
Ліцензування експорту та імпорту передбачає видання державою імпортеру або експортеру через спеціально уповноважений державний орган дозволу (ліцензії) на ввезення або вивезення певного включеного у списки товару протягом встановленого терміну. В ліцензії можуть також встановлюватися порядок ввезення або вивезення товарів.
Ліцензування служить двом цілям:
1)кількісному регулюванню торгівлі — коли з видачею ліцензій надаються квоти, і в певний момент часу їх видача припиняється. У такому випадку ліцензування є складовою частиною квотування: ліцензія є лише документом, що підтверджує право ввезти або вивезти товар в рамках отриманої квоти;
2)контролю за імпортом та експортом. В такому випадку воно є самостійним інструментом державного регулювання.
Види ліцензій:
Генеральна ліцензія — відкритий дозвіл на експортні/імпортні операції з певного товару (товарів) та/або з певною країною (групою, країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів). Іноді в ліцензії можуть бути зазначені товари, заборонені до ввезення або вивезення. Генеральні ліцензії зі списками товарів регулярно публікуються в офіційних виданнях. Система генерального ліцензування поширена у розвинених країнах.
Разова індивідуальна ліцензія — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб´єктам зовнішньоекономічної діяльності на період не менший ніж той, який необхідний для здійснення експортної (імпортної) операції.
В ліцензії зазначається крім експортера (імпортера) та кількості певного товару, також вартість товару, країна його походження, а інколи і митний пункт, через який має пройти товар. Система разових ліцензій поширена у країнах, що розвиваються. Часто ці ліцензії видають лише за умови, що експортер або імпортер візьме на себе певні комерційні зобов´язання.
Наприклад, іноземний постачальник купить товари у країні-імпортері та вивезе за кордон частину продукції, виробленої підприємством-імпортером, або закупить на внутрішньому ринку товар, аналогічний імпортованому, тощо. Часто надання ліцензії обумовлене отриманням валютних дозволів.
Відкрита індивідуальна ліцензія — дозвіл на експорт/імпорт товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.
Глобальна ліцензія — дозвіл на ввезення/вивезення певного товару без обмеження за кількістю або вартістю у будь-яку країну протягом визначеного строку.
Експортна (імпортна) ліцензія — належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів.
Антидемпінгова ліцензія — належним чином оформлене право на імпорт у країну протягом встановленого строку певного товару (товарів), який є об´єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів.
Компенсаційна ліцензія — належним чином оформлене право на імпорт у країну протягом встановленого строку певного товару (товарів), який є об´єктом антисубсидуційного розслідування та/або компенсаційних заходів.
Розрізняють ліцензії, які видаються у дозволяючому та заявному порядку.
Дозволяючі ліцензії видаються залежно від рішення відповідного державного органу. Інколи у видачі ліцензії може бути відмовлено.
Заявні ліцензії передбачають, що ліцензія видається усім особам, які звернулися з проханням про її видачу.
Останнім часом широкого розповсюдження набула практика автоматичного ліцензування, коли імпортер/експортер, який подав заявку на ліцензію, автоматично отримує дозвіл на ввезення/вивезення товару. Автоматичні ліцензії поширені у розвинених країнах і використовуються для контролю за ввезенням товарів, надмірне надходження яких на внутрішній ринок може дуже ускладнити становище місцевих підприємств. Зокрема ЄС шляхом автоматичного ліцензування враховує ввіз взуття та напівпровідників, поставку ПК, Канада — вуглецевої сталі та виробів із спеціальних сталей.
Товари, на експорт та імпорт яких необхідна ліцензія, можна розподілити на дві групи:
1) товари, обмеження відносно яких вводяться з економічних міркувань або у статистичних цілях;
2) товари, які мають специфічне призначення або обмежені в оборотоздатності, за оборотом яких встановлений контроль (зброя, товари подвійного призначення, лікарська сировина тощо).
У тих випадках, коли ліцензування не є інструментом реалізації кількісних обмежень (глобальне ліцензування), ліцензії виконують завдання раціонального використання іноземної валюти, а отже, сприяють вирівнюванню зовнішньоторгового та платіжного балансів. Ліцензії також використовують як ефективний засіб статистичного спостереження за зовнішньою торгівлею країни.