37.Використання засобів прихованого протекціонізму для регулювання зовнішньої торгівлі України.

Поряд з кількісними методами істотну роль серед нетарифних засобів торговельної політики відіграють засоби прихованого протекціонізму, що є різноманітними бар’єрами, які зводять на шляху торгівлі органи центральної державної і навіть місцевої влади:

- технічні бар’єри;

- політика в рамках державних закупівель;

- вимоги до вмісту місцевих компонентів;

- внутрішні податки і збори.

Велика кількість засобів прихованого протекціонізму є найбільш яскравим порушенням визнаних принципів міжнародної торгівлі. За деякими оцінками, існує декілька сотень видів прихованого протекціонізму, з допомогою яких країни можуть в односторонньому порядку обмежувати імпорт або експорт. До них належать:

Технічні бар’єри – приховані засоби торговельної політики, що виникають через те, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила побудовані так, щоб перешкоджати ввезенню товарів з-за кордону.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” [195], на територію України дозволяється імпорт лише тих товарів, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними, екологічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів та вимог, що діють на її території. Розглянемо детальніше деякі види технічних бар’єрів, що мають місце в Україні.

Першим прихованим технічним бар’єром в нашій країні можна назвати облік – реєстрацію деяких видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), правову основу застосування якого заклав Указ Президента України “Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні” [226], у інших нормативно-правових актах встановлювався порядок реєстрації деяких видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), залежно від того, які товари, до яких країн та за якими видами зовнішньоекономічних операцій експортуються [227-228]

Наступним прихованим технічним бар’єром є сертифікація імпортованої продукції, що проводиться з метою реалізації єдиної технічної політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації, захисту інтересів споживачів і держави у питаннях безпеки продукції для життя, здоров’я і майна громадян, охорони навколишнього середовища.

38.Практика застосування антидемпінгових заходів. Порядок нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита.

Антидемпінгове мито

Антидемпінгове мито застосовується: відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіє шкоду національному товаровиробнику, у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіє шкоду.

Компенсаційне мито

Компенсаційне мито застосовується: відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого Імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Процедура застосування особливих видів мита

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

У разі якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив