- •Види валютних операцій
- •Вільна економічна зона: сутність, поняття, умови функціонування підприємств на території вез.
- •Базисні умови Incoterms 2010 dat, dap, ddp: коротка характеристика, особливості
- •4. Етапи митного оформлення.
- •7) Прямий і непрямий експорт як форми виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •8) Митна вартість товарів: сутність, поняття, методи визначення.
- •9) Митний режим тимчасового ввезення та тимчасового вивезення. Їх характеристика та відмінність від режимів реекспорту та реімпорту.
- •10. Акредитив: сутність, види, причини використання.
- •12. Відкритий рахунок як форма платежу при здійсненні зед: сутність, переваги і недоліки.
- •13)Показники ефективності функціонування зовнішньоекономічної системи країни: коротка характеристика.
- •14)Порівняльний аналіз наслідків застосування імпортного тарифу та імпортної квоти.
- •16)Інкасова форма розрахунку: сутність, причини використання, механізм застосування інкасо.
- •Суб’єкти, об’єкти та види зовнішньоекономічної діяльності.
- •Механізм функціонування системи ліцензування при експорті та імпорті товарів.
- •Характеристика фінансових засобів нетарифного регулювання.
- •Типова структура зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу.
- •24. Класифікація форм виходу підприємства на зовнішні ринки. Критерії вибору форм виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •25. Характеристика системи митного оподаткування експорту та імпорту товарів
- •26. Базисні умови поставок cif, cip, cpt, cfr: коротка характеристика.
- •27.Органи державного регулювання зед та їх функції.
- •28. Сутність посередницької діяльності та основні види посередників у сучасній міжнародній торгівлі.
- •33. Особливості застосування базисних умов постачання cip та cif, їх принципова відмінність від інших умов постачання.
- •34. Валютна політика держави – сутність та основні інструменти.
- •35. Характеристика базисних умов постачання груп „e” та „f”. Проблеми виконання покупцем зобов’язань щодо експортного очищення товарів.
- •36.Порядок і проблеми відшкодування пдв при експорті товарів.
- •37.Використання засобів прихованого протекціонізму для регулювання зовнішньої торгівлі України.
- •38.Практика застосування антидемпінгових заходів. Порядок нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита.
- •39.Структура та порядок заповнення вантажної митної декларації.
- •40.Види і методи здійснення митного контролю при переміщенні товарів через митний кордон України.
- •41.Підходи до вибору зарубіжного ринку. Етапи виходу підприємств на зовнішні ринки.
- •42.Види посередницьких операцій та особливості їх виконання при здійсненні зовнішньоекономічній діяльності.
- •43.Характеристика основних складових торговельної операції,які виступають джерелами виникнення ризиків при виконанні положень зЕдоговорів(контрактів)
- •45.Механізм встановлення валютного курсу.
- •Форми валютного курсу
- •Метод встановлення курсу
- •49.Поняття митного тарифу. Види і ставки мита.
- •50.Особливості застосування митного режиму «митний склад». Види та характеристика митних ліцензійних складів.
- •52. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності: поняття, структура, особливості застосування
- •53. Характеристика митного режиму «спеціальна митна зона». Особливості оподаткування та порядок створення спеціальних митних зон.
- •54. Умови переміщення товарів у митному режимі «транзит». Види та граничні строки митного транзиту залежно від виду транспорту.
- •55. Єдиний збір, що стягується у пунктах пропуску через митний кордон України: поняття та особливості нарахування.
- •56.Види та функції податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •57.Сутність, основні принципи та інструменти валютного регулювання зед.
- •58) Сутність та особливості компенсаційних угод. Класифікація угод зустрічної торгівлі.
50.Особливості застосування митного режиму «митний склад». Види та характеристика митних ліцензійних складів.
Митний склад — це митний режим, за якого завезені товари зберігаються під митним контролем без стягування мит і податків і без вжиття до товарів заходів економічної політики в період зберігання. Товари, призначені для вивезення відповідно до митного режиму експорту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг, передбачених чинним митним законодавством.
У режим митного складу можуть розміщуватись будь-які товари, за винятком заборонених до ввезення на митну територію країни і до вивезення з неї, а також в інших випадках, якщо це передбачено відповідними нормативними актами.
Забезпечення зберігання товарів здійснюється шляхом використання спеціально виділеного та обладнаного приміщення — митного складу.
Митні склади поділяються за ступенем відкритості на відкриті і закриті. Відкриті призначені для використання будь-якими особами, закриті — суворо обмеженим колом осіб. За складом фундаторів митні склади діляться на склади, засновані митними органами, і склади, засновані фізичними особами. Склади, засновані митними органами, в усіх випадках є відкритими. У разі заснування митних складів фізичними особами митний склад може бути як відкритого, так і закритого типу, і для його відкриття власнику необхідно одержати в митниці ліцензію на відкриття митного складу, що видається тільки у разі виконання ряду умов у частині устаткування складу, площі, оплати зборів.
Товари можуть знаходитися в режимі митного складу протягом трьох років.
Для окремих категорій товарів термін перебування товарів у режимі митного складу може бути скорочено до 1 року. Нижня межа терміну збереження товарів на митному складі не визначена.
Після закінчення встановлених термінів збереження товар повинен бути заявлений і розміщений в інший митний режим або переміщений на склад тимчасового зберігання, яким володіє митний орган. Відповідальність за сплату мита, податків та внесення інших митних платежів несе власник митного складу.
Митний склад використовується винятково для збереження товарів, розміщених у режим митного складу. При цьому з дозволу митного органу з цими товарами може проводитися цілий ряд операцій: роздрібнення партій, формування відправлень, сортування, упаковування, переупаковка, маркірування, навантаження, розвантаження і т. п.
Для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади.
Використання митних ліцензійних складів (МЛС) при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) дозволяє її учасникам зберігати на них під митним контролем завезену в Україну продукцію: без стягнення мита та інших податків; без застосування заходів з нетарифного регулювання (ліцензування, квотування, сертифікації й т. ін.), а також інших обмежень в період зберігання,.Основними завданнями митних ліцензійних складів є:
- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;
- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;
- зниження витрат, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України, а також, як показує практика, - зменшення часу простою транспортних засобів з вантажами, що знаходяться під митним контролем.
Власниками митних ліцензійних складів є суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу.
Види: митний ліцензійний склад може бути відкритого або закритого типу.
Відкритий тип можна використовувати для зберігання:
- увезених з-за меж митної території України товарів;
- товарів, які вивозяться за межі митної території України.
Закритий тип — це митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать виключно власникові складу.
Товари розміщуються на митний ліцензійний склад та випускаються з нього у присутності уповноважених службових осіб митного органу. Товари, що ввезені на митну територію України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох років. Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців.
Після закінчення терміну зберігання товарів на складі, вони мають бути передані на зберігання митниці або заявлені до іншого митного режиму. Митне оформлення таких товарів проводиться згідно із заявленим режимом.
На митних ліцензійних складах забороняється розміщувати товари, що заборонені до ввезення в Україну чи вивезення за межі України.
51.Умови зберігання товарів на складах митних органів. Особливості нарахування плати за зберігання товарів на складах митних органів
Вимоги до складу митного органу та до зберігання товарів і транспортних засобів регулює 2.1. Приміщення складу митного органу (крім критих і відкритих майданчиків) повинні відповідати таким вимогам:
2.1.1. Бути ізольованими від інших службових і допоміжних приміщень. Доступ на склад митного органу особам, які не забезпечують його роботи, забороняється, крім осіб, які є понятими в установлених законодавством випадках.
2.1.2. Мати огороджувальні конструкції, що забезпечують належне зберігання, а також міцні стіни, перегородки, перекриття підлоги й стелі.
Віконні отвори між рамами або з внутрішнього боку приміщення, а також місця проходження теплопроводів, димоходів, вентиляційних каналів та інші місця, доступні для проникнення на склад ззовні, обов'язково повинні мати металеві ґрати.
2.1.3. Замикатися на двоє дверей:
зовнішні, що відкриваються назовні, мають зсередини оглядове вічко, замикаються на два внутрішні врізні замки;
внутрішні, що відкриваються всередину, виготовлені у вигляді ґрат і замикаються на навісний замок.
Зовнішні двері повинні навішуватися щільно, без щілин на внутрішні завіси й обладнуватися металевими накладками завширшки 40 - 60 мм за всією шириною дверей.
Накладки повинні замикатися на навісні замки.
Якщо двері складу виходять у приміщення, у якому встановлено постійну зону митного контролю, то зовнішні двері складу металевими накладками можуть не обладнуватися.
Двері складу митного органу повинні бути забезпечені пристроєм для опечатування їх особистою металевою печаткою завідуючого складом.
2.1.4. Бути укомплектованими необхідною кількістю вогнегасників. 2.2. Приміщення складу митного органу обладнуються охоронною та протипожежною сигналізаціями з урахуванням таких вимог:
2.2.1. Першим рубежем охоронної сигналізації захищаються віконні й дверні отвори, люки, вентиляційні канали, теплові введення, тонкостінні перегородки та інші елементи приміщень, доступні для проникнення ззовні, у тому числі й обладнані металевими ґратами.
2.2.2. Кожне приміщення складу митного органу обладнується другим рубежем охоронної сигналізації за допомогою ультразвукових, оптико-електронних, радіохвильових та інших приладів, які виявляють будь-які переміщення в контрольованому просторі.
2.2.3. Охоронна та протипожежна сигналізації обов'язково обладнуються звуковим і світловим приладами, які роблять можливим реагування чергового персоналу митного органу, який, у свою чергу, забезпечується засобами радіо- або телефонного зв'язку з підрозділом Міністерства внутрішніх справ України.
2.2.4. Охоронна й протипожежна сигналізації та освітлення складу монтуються окремо, при чому передбачається електроживлення з незалежних джерел. Проводки усіх видів повинні бути схованими. У виняткових випадках допускається прокладення шлейфів у металевих трубах зсередини приміщення по залізобетонних або бетонних будівельних конструкціях.
2.2.5. Склади митних органів можуть здаватися під охорону підрозділу Державної служби охорони Міністерства внутрішніх справ України. 2.3. Територія складу, розташованого поза спорудами митного органу, повинна бути огороджена й обладнана охоронною сигналізацією.
2.4. Склад митного органу повинен бути укомплектований необхідною кількістю технічного обладнання, а саме:
навантажувально-розвантажувальної техніки й транспортних засобів;
складського устаткування;
засобів зв'язку;
оргтехніки;
меблів;
засобів обліку та контролю - для складів, призначених для зберігання наливних і насипних товарів.
2.5. На складах митних органів товари, як правило, зберігаються на піддонах розмірами 800 х 1200 мм, транспортні засоби - на відкритих майданчиках або в пристосованих приміщеннях. Наливні й насипні товари зберігаються в ємностях, які дають можливість накладення митного забезпечення. Товари й транспортні засоби, що потребують спеціальних умов зберігання та спеціального обладнання, не можуть зберігатися на тих складах митних органів, де не можуть бути створені такі умови чи де відсутнє відповідне обладнання.
2.6. Товари, що належать різним власникам, а також товари, заявлені в різні митні режими, повинні зберігатися на складах митних органів окремо з дотриманням порядку, установленого законодавством для відповідних митних режимів, та з урахуванням специфіки товарів і вимог маркування.
До товарів і транспортних засобів завідуючий складом прикріплює ярлики з відомостями щодо:
найменування первинного документа, за яким прийнято товари й транспортні засоби, його номера, дати складання;
назв товару й транспортного засобу (стисло);
кількості товару та його ваги. 2.7. Для забезпечення надійного зберігання товарів і транспортних засобів начальники митних органів забезпечують функціонування складів митних органів відповідно до вимог цього Порядку.
Нарахування плати
Справляння плати здійснюється за уніфікованою митною квитанцією МД-1 ,яка оформлюється з додержанням вимог Порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1, затвердженого наказом Державної митної служби
Плата сплачується платником у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату її внесення, у сумі, розрахованій відповідно до розмірів, наведених у додатку до цього Порядку, та залежно від строку зберігання товарів і транспортних засобів.
Строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу для нарахування плати обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і транспортних засобів на зберігання митним органом і до дня їх видачі зі складу митного органу власникам або вповноваженим особам.
Плата не справляється, якщо строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу не перевищує десяти днів з дня їх розміщення на складі митного органу.
Плата за зберігання товарів і транспортних засобів, вилучених за справою про порушення митних правил, на складах митних органів справляється, якщо згідно із судовим рішенням порушника визнано винним, а вилучені за справою товари та транспортні засоби підлягають поверненню власнику. Розрахунковий строк зберігання для нарахування плати в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили судовим рішенням за справою про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів і транспортних засобів власнику або вповноваженій ним особі. Плата за зберігання товарів і транспортних засобів на складах, що використовуються митними органами на підставі договорів оренди чи зберігання, справляється відповідно до цього Порядку.