Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
T.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
287.06 Кб
Скачать

1. Загальні підходи до формування виробничого потенціалу.

Процес формування виробничого пот-лу під-ва є одним із напрямків стратегії і передбачає створення і організацію системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії сприяв досягненню всіх цілей ді-сті під-ва. При цьому використ. такі підходи:

1. Системний підхід при застосуванні якого на основі маркетингових досліджень формуються параметри виходу товару або послуги, які мають бути конкурентоспроможними, потім визначаються параметри входу, тобто які потрібні ресурси та інформація для реалізації внутрішніх бізнес процесів. Потреба в ресурсах да інформації прогнозується після вивчення вимог до організаційно-технічного пот-лу і параметрів зовн. сер-ща. Зворотній комунікаційний зв’язок між постачальниками, клієнтами, зовн. оточенням та потенціалом необхідний для адаптації пот-лу до зміни вимог клієнтів.

2. Маркетинговий підхід – передбачає орієнтацію формування можливостей підприємства на споживача, тобто ґрунтується на аналізі і прогнозуванні ринкових потреб конкурентоспром. І конкурентних переваг. При цьому пріоритетами вибору критеріїв формування пот-лу є такі:

1) підвищення якості кінцевого результату реалізації пот-лу відповідно до потреб споживачів;

2)економія рес-ів у споживачів за рахунок підвищення якості всіх елементів пот-лу та відповідно якості кінцевої продукції.

3. Функціональний – передбачає пошук нових оригінальних технічних рішень для задоволення існуючих або потенційних потреб. Цей підхід дозволяє забезпечувати стійку конкурентну перевагу, оскільки ґрунтується на забезпеченні максимальної еф-ті сукупних витрат.

4. Відтворювальний підхід – орієнтований на постійне поновлення в-ва прол-ї з меншою ресурсоємністю на ринку для задоволення потреб клієнтів, тобто осн. ел-том даного підходу є застосування бази порівняння.

5. Інноваційних підхід – орієнтований на активізацію іннов. д-сті.

6. Нормативний підхід – полягає у встановленні для найважливіших елементів пот-лу нормативів (якості, ресурсоємності, завантаженості технічних об’єктів, показників еф-ті та показників щодо розробки і ухвалення управлінських рішень)

7. Комплексний підхід – передбачає врахування технологічних, екол., ек., організаційних, соц-х, психологічних аспектів д-сті під-ва.

8. Інтегральний підхід – передбачає посилання взаємозв’язків та взаємодії між окремими ел-ми пот-лу.

9. Динамічний підхід – ґрунтується на формування пот-лу в діалектичному розвитку, тобто у встановлення причинно-наслідкових зв’язків та підпорядкованості на основі проведення ретроспективного аналізу поведінки аналогічних систем на деякому тимчасовому відрізку.

10. Оптимізаційний підхід – реаліз-ся через визначення кількісних оцінок і встановлення залежності між ел-ми пот-лу за допомогою ЕММ.

11. Адміністративний – передбач. Регламентацію функцій, прав, обов’язків, нормативів у нормативних актах за допомогою методів примушування.

12. Поведінковий – грунтується на еф-ті кадрової складової пот-лу.

13. Ситуаційний – грунт-ся на альтернативності досягнення цілей і забезпеченні максимальної адаптації до умов конкретної ситуації.

14. Структурний – заснований на структуризації пот-лу і визначенні пріоритетів серед ел-тів пот-лу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]