Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
T.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
287.06 Кб
Скачать

3. Суб’єктні складові пп.

Суб’єктні складові пов’язані із суспільною формою їх виявлення, становлять передумову раціо­нального споживання об’єктних складових.

До суб’єктних складових потенціалу підприємства відносяться:

Науково-технічний потенціал — узагальнююча характеристика рівня наукового забезпечення виробництва (науки, техніки, технології, інженерної справи, виробничого досвіду, можливостей та ресурсів, у тому числі науково-технічних кадрів, які є в розпорядженні підприємства для розв’язання науково-технічних проблем.

Управлінський потенціал — це навички та здібності керівників усіх рівнів управління з формув., організації, ств. належних умов для функціонування та розвитку соц.-ек. системи п-ва.

Потенціал організаційної структури управління — це загаль­нокорпоративний управлінський (формальний та неформальний) механізм функціонування підприємства, який втілює в собі рівень організації функціональних елементів системи та характер взаємозв’язків між ними.

Маркетинговий потенціал — це здатність підприємства систематизовано й планомірно спрямувати всі свої функції (визначення потреб і попиту, організація виробництва, продаж і післяпродажне обслуговування) на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту.

Логістичний потенціал - максимальна продуктивність (функціональну спроможність) системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють усі види діяльності щодо пересування в просторі та руху в часі: персоналу — перевезення співробітників, розміщення їх у службових приміщеннях; пересуванню згідно з часовим графіком роботи матеріалів і готових виробів — транспортування, складування, збереження, сортування і перерозподіл; енергетичних та інформаційних потоків — передавання, обробка, збереження і трансформація.

На особливу увагу в структурі потенціалу підприємства заслуговують: трудовий, інфраструктурний та інформаційний потенціали. Усі вони не підлягають під зазначену класифікацію складових потенціалу підприємства, їх не можна однозначно віднести чи то до суб’єктних, чи то до об’єктних складових.

Трудовий потенціал — це персоніфікована робоча сила, яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик.

Інфраструктурний потенціал — збалансовані з вимогами виробництва можливості цехів, господарств і служб забезпечити необхідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства.

Інформаційний потенціал - єдність організаційно-техніч­них та інформаційних можливостей, які забезпечують підготовку й прий­няття управлінських рішень та впливають на характер (специфіку) виробництва через збирання, зберігання (нагромадження), обробку та поширення інформаційних ресурсів.

4. Графо-аналіт. Модель пп

Графо-аналіт. метод «Квадрат потенціалу» дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства.

Діагностику потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональ­ними блоками:

1. В-тво, розподіл та збут продукції

2. Організац. структура та менеджмент

3. Маркетинг

4. Фінанси

За першим блоком — «Виробництво, розподіл та збут продук­ції» — необхідно проаналізувати: Обсяг, структуру та темпи виробництва. Фонди виробництва. Наявний парк обладнання і рівень його використання. Місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури. Екологію виробництва. Стан продажу.

За другим блоком — «Організаційна структура та менеджмент» — розглядається: Організація і система управління.  Кількісний і якісний склад робітників. Рівень менеджменту. Фірмова культура.

«Маркетинг» — передбачає дослідження: Ринку, товару та каналів збуту. Нововведень. Комунікаційних зв’язків, інформації та реклами. Маркетингових планів і програм.

«Фінанси» — потребує аналізу фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів рентабельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо.

Перелік показників повинен задовольняти такі вимоги: якнайповніше охоплення усіх сторін виробничо-господарської, фінансової та інших видів діяльності підприємства; простота збирання показників; дублювання показників не допускається.

В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладається порівнювання підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприємством або з реальним підприємством, що має найкращі результати на ринку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]