- •2. Класифікація видів потенціалу п-ва
- •3. Заг. Характеристика потенц. П-ва
- •4. Властивості потенц. П-ва:
- •2. Об’єктні складові пп.
- •3. Суб’єктні складові пп.
- •4. Графо-аналіт. Модель пп
- •5. Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»:
- •2. Оптимізація структури пп
- •3. Сучасні тенденції формування потенціалу підприємств.
- •4 Особливості формування пп залежно від специфіки підприємницької діяльності
- •1. Загальні підходи до формування виробничого потенціалу.
- •2. Особливості формування потенціалу галузевих виробництв.
- •3. Система факторів, що зумовлюють вибір місця розташування підприємства.
- •4. Вартісна методика формування виробничого потенціалу.
- •1. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства та її рівні.
- •2. Класифікація методів оцінки конкурентоспроможністі п.П.
- •Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства
- •3. Прикладні моделі оцінки конкурентоспроможності п.П.
- •Резерви і втрати потенціалу підприємства
- •4. Методи оцінки конкурентоспроможності п.П. В зарубіжній практиці.
- •1. Оцінка п.П. Основні цілі та сфери застосування.
- •Структурно-логічна схема формування вартості потенціалу підприємства та його складових
- •2. Поняття вартості та її модифікації
- •3. Принципи та основні етапи оцінки п.П.
- •1) Принципи, які базуються на уявленнях користувача;
- •2) Принципи, які пов’язані із землею, будинками і спорудами;
- •3) Принципи, які пов’язані з ринковим середовищем;
- •1. Загальні чинники, безпосередньо не пов’язані з об’єктом оцінки
- •2. Локальні чинники, які безпосередньо пов’язані з окремим класом об’єктів оцінки:
- •3. Індивідуальні чинники, які безпосередньо зумовлені конкретним об’єктом оцінки
- •2. Витратна концепція оцінки потенціалу підприємства
- •3. Порівняльний підхід до оцінки потенціалу підприємства
- •4. Результатна оцінка потенціалу підприємства
- •Теоретичні аспекти визнання земельних ділянок та інших об’єктів складовими п.П.
- •2. Особливості оцінки земельної ділянки,будівель і споруд
- •Об’єкт, цілі та особливості оцінки машин і обладнання
- •2.Класифікація й ідентифікація машин та обладнання
- •3. Вплив зносу на вартість машин та обладнання
- •4.Методичні особливості оцінки машин та обладнання
- •1. Класифікація нематеріальних активів за правовою ознакою:
- •2. Класифікація нематеріальних активів за ознакою цілісності:
- •2. З метою аналізу прибутку від використання нематеріальних активів:
- •3. З метою відображення вартості нематеріальних активів у статутному фонді фірм.
- •2. Роль, значення та характер участі на у діяльності п-ва
- •3. Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства
- •1. Роль і значення трудового потенціалу в економічних відносинах
- •2. Методологія оцінювання трудового потенціалу підприємства
- •3. Методики оцінювання трудового потенціалу підприємства
- •12. Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу
- •3. Методи результатного підходу до оцінки вартості бізнесу
- •4. Методи оцінки вартості бізнесу, що базуються на порівняльному підході
2. Роль, значення та характер участі на у діяльності п-ва
Цінність нематеріальних активів зумовлена їх можливістю тривалий час бути корисними для отримання доходу чи інших вигід. По своїй суті вони повинні розглядатися як засоби виробництва, що не мають матеріальної форми, але володіють грошовою (матеріальною) вартістю. З огляду на характер участі у процесі суспільного виробництва для нематеріальних активів властиві:
1) відсутність матеріально-речової форми (фізичної) структури;
2) служіння цілям виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) чи управлінню підприємством у цілому;
3) можливість отримання доходу в поточному та майбутньому;
4) крайня невизначеність майбутніх вигід від використання;
5) стабільне прив’язування до підприємства-власника (за нормальних умов господарювання у підприємця не виникає необхідності у перепродажу чи ліквідації об’єктів інтелектуальної власності).
Головна мета обліку інтелектуальної власності як нематеріальних активів підприємства — найповніше визначення розміру виробничих фондів суб’єкта господарювання. Характерною особливістю є те, що об’єктом обліку є не сама інтелектуальна власність, а права на її використання. Документальне підтвердження прав на інтелектуальну власність дає змогу реально контролювати процес управління нематеріальними активами підприємства.
3. Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства
Нематеріальні активи можуть бути оцінені в грошовій формі з використанням таких видів оцінок:
за фактичною собівартістю — визначення вартості об’єкта інтелектуальної власності на основі первісної вартості під час їх придбання;
за поточною відновною вартістю — визначення вартості нематеріального активу на основі наявних цін та з урахуванням ринкової ситуації в процесі заміни відповідного об’єкта такої ж корисності;
за поточною ринковою вартістю — визначення вартості нематеріального активу, що може бути отримана під час його продажу чи ліквідації на ринку;
за чистою вартістю реалізації — сума коштів, що може бути отримана чи оплачена під час конверсії у національну (чи іноземну) валюту об’єкта інтелектуальної власності в ході господарської діяльності, за вирахуванням витрат на проведення операції.
Дохідний підхід базується на встановленні причинного зв’язку між функціональними (фізичними, техніко-економічними та іншими) властивостями об’єкта інтелектуальної власності та майбутніми доходами від його використання.
Дохідні методи оцінки вартості нематеріальних активів підприємства
Витратний підхід заснований на міркуваннях про те, що потенційний покупець, володіючи певною інформацією про предмет купівлі, не заплатить за нього більше, ніж вартість іншого нематеріального активу з тією ж корисністю. У рамках цього підходу з метою визначення реальної вартості нематеріального активу передбачається визначення витрат на відтворення первинної вартості об’єкта інтелектуальної власності з урахуванням наступних поліпшень (чи заміни з вирахуванням обґрунтованої поправки на суму амортизації за строк експлуатації).
Витратний підхід до оцінки вартості нематеріальних активів реалізується методом обліку початкових витрат, методом вартості заміщення та методом відновної вартості.
У процесі оцінювання нематеріального активу за методом вартості заміщення використовують принцип заміщення, відповідно до якого максимальна вартість об’єкта інтелектуальної власності визначається мінімальною ціною аналогічного об’єкта (з еквівалентними характеристиками), що пропонується для продажу на нинішній момент на ринку.
Ринковий підхід передбачає порівняння об’єкта оцінювання з представленими на ринку аналогічними об’єктами. Найпоширенішим указаний підхід став у методі порівняльних продаж. Його суть полягає в прямому порівнянні об’єкта оцінювання з аналогічним за корисністю, якістю та призначенням нематеріальним активом, що вже купувався/продавався за інформацією минулих ринкових угод. Під час використання цього методу ринкова вартість нематеріального активу визначається ціною, яку можуть заплатити типові покупці типовому продавцеві на конкретну дату оцінки за аналогічний (за всіма параметрами) об’єкт. Метод дає можливість досягнути прийнятних результатів тільки в разі дотримання всіх перерахованих умов, а в іншому випадку його можна рекомендувати як допоміжний чи приблизний.
Т. 11 Трудовий потенціал