8. Міжнародний конфлікт.

Конфлікт- це багатогранне поняття та явище, яке є незаперечним та невід`ємним від людського соціуму, адже вся його історія пов`язана із динамікою наростання та спадання конфліктної напруги на протязі розвитку людства.

Под конфликтом понимается особое социально-политическое положение, которое характеризуется обострением противоречий между двумя или несколькими участниками, когда для его разрешения становится недостаточным использование обычных мер и процедур. Конфликт – противоречие/противодействие его участников.

Стадии развития конфликта:

• латентная (скрытая) – характеризуется тем, что уже существует объект взаимных притязаний, идет идеологическая и пропагандистская борьба, стороны апеллируют к общественному мнению, но не переходят к жестким конфликтным методам;

• предконфликтная – характеризуется тем, что стороны предъявляют жесткие юридические требования, апеллируют к общественному мнению, используют тактику взаимных угроз и конфронтацию, провокацию;

• стадия открытого конфликта – когда начинаются вооруженные действия, появляются первые жертвы, доминирует ориентация на физическое уничтожение жертвы;

Конфликтные группы – хорошо организованные, способные возглавить большие массы населения на акции вооруженного противодействия/противостояния, связывающие свой приход к власти и ее удержание вооруженными методами с сохранением конфликта.

Основные функции конфликтологии ТМО:

• инструментальная – выработка понятий, приемлемых для переговорного процесса, связанного с конфликтами, выработка процедур и механизмов, сочетание которых может быть использовано при решении задачи предотвращения или урегулирования конфликта;

• аналитическая – сбор и обработка текущих данных в процессе зарождения и развития конфликта, которые свидетельствуют о меняющемся взаимодействии основных факторов и тенденций;

• прогностическая – выработка эффективных прогнозов и моделей возможного развития конфликтных ситуаций.

Прогнозы бывают:

• поисковый – определение путей и сроков достижения будущих состояний исследуемого явления при помощи условного продолжения в будущем действующих основных тенденций и факторов. Отвечает на вопрос: Что будет при сохранении существующих тенденций ?

• нормативный – определение возможных состояний исследуемого международного явления, которые воспринимаются как цели. Отвечает на вопрос: Какими путями достигнуть желаемого ?

Модель конфликта – сложное системное сочетание основных и второстепенных факторов, явных и скрытых взаимосвязей, противоречий, которые определяют развитие конфликта, внешних и внутренних условий.

В политической модели необходимо учитывать реальное и потенциальное влияние как жестко детерминированных компонентов, так и таких, которые попадают под понятие случайных.

Признаки международного конфликта (по мнению Р.Мака и Р.Снайдера):

• наличие как минимум двух сторон (индивиды, группы, государства, культуры);

• конфликт возникает в связи с наличием дефицита 2-х типов: «позиционного» и «дефицита источников». Под первым имеется в виду невозможность выполнения одной роли или функции двумя субъектами, что ставит их в отношение соперничества. Во втором случае речь идет о недостаточности определенных ценностей, поэтому субъекты не в состоянии удовлетворить свои претензии в полной мере;

• конфликт возникает только в ситуации, когда стороны стремятся достичь преимуществ за счет друг друга. Таким образом успех одной стороны означает поражение другой. А само конфликтное поведение выглядит как стремление ликвидировать или, как минимум, поставить под контроль противника;

• действия конфликтующих сторон должны быть направлены на достижение несовместимых и взаимоисключающих целей;

• важнейшим аспектом конфликтных ситуаций является власть и влияние.

Американский политолог Митчелл. Конфликт не есть что-либо отрицательное, а способ разрешения противоречий. Он так же естественен, как естественный отбор в природе, и имеет приблизительно такой же эффект.

Триединая процедура управления конфликтами:

А) избежание конфликта – предотвращение развития конфликтной ситуации, или же напротив: инициирование конфликта с попыткой направить его развитие по заранее заданной схеме.

Б) предупреждение международного конфликта – предотвращение вытекающего из ситуации конфликтного поведения (с нейтрализацией конфликтных групп; или же наоборот: поддержка и организация конфликтных групп при полном контроле над ними

В) урегулирование или разрешение конфликта – приостановка нежелательного конфликтного поведения путем устранения его источника или через различные формы соглашений между сторонами конфликта

Превентивная (to prevent – предупреждать) дипломатия – представлена на юбилейной сессии ООН – предупреждение конфликтов в зародыше.

Сжатое определение концепции конфликтов Джона Бертона, директора Лондонского колледжа. По мнению Бертона фокус современных конфликтов перемещается сегодня с борьбы за территориальные захваты на борьбу за определение характера внутренней организации того или иного общества. Кроме того, он полагает, что современные региональные конфликты на своих начальных стадиях возникают не между великими державами, а в среде малых и средних по масштабам государств кризисной (или «догоняющей») модели развития. Такие ситуации развиваются чаще всего возникают вследствие внутренних противоречий, и только потом затрагивают стратегические и идеологические интересы великих держав, которые втягивают их в конфликт.

9. Співробітництво та інтеграція в міжнародних відносинах.

Поглиблення і розширення сфери об'єктивної дії загальних економічних законів грунтуються на цілісності світового господарства, сприяють глобалізації світового господарства, формами якої є співробітництво і, в подальшому, інтеграція. Міжнародне співробітництво обумовлено міжнародним поділом праці та його формами: міжнародною спеціалізацією та кооперацією. Міжнародне співробітництво можна розділити на міжнародне виробниче співробітництво та

Міжнародне виробниче співробітництво – це форма МЕВ, яка виникає у сфері матеріального виробництва на основі міжнародного поділу праці з приводу виготовлення речових виробів, які можна використати для виробничого чи індивідуального споживання.

Міжнародне виробниче співробітництво здійснюється у різних напрямках, логіку одного з яких розкриває його структура:

– енергетичне співробітництво. (Промислово розвинені країни допомагають добувати природні ресурси(паливно-енергетичні) економічно слабшим країнам. До основних паливно-енергетичних ресурсів відносять: нафту, природний газ, вугілля, уран. Організації: ОПЕК, ЄВРАТОМ, )

– співробітництво у галузі сировинного виробництва. (це напрямок міжнародного виробничого співробітництва в дослідженні, розвідуванні та добуванні природних ресурсів, які відіграють роль предметів праці в промисловому виробництві. Оргацізації: Європейське об”єднання вугілля і сталі, Міжнародна бокситова організація, урановий картель.)

– співробітництво у сфері переробного виробництва. (це міжнародне виробниче співробітництво, яке здійснюється у формі міжнародної спеціалізації та кооперації переробного виробництва на різних рівнгях господарювання і координується міжнародними організаціями. Організації: ЮНІДО, створений при ООН)

– агропромислове співробітництво. (це міжнародне співробітництво на різних рівнях господарювання, пов”язане з виготовленням сільськогосподарських засобів праці, з аграрним виробництвом, з переробленням агросировини та реалізацією агропродуктів. Організації: ФАО при ООН.)

Міжнародне Науково - Технічне Співробітництво (МНТС) – це форма МЕВ, яка являє собою систему економічних зв”язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, послугової діяльності та торгівлі і існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних договорах.

Структура МНТС:

Створення координаційних міжнародних програм, спільних науково- технічних досліджень.

Міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями.

Міжнародний інжиніринг.

Співробітництво у підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів.

Проведення міжнародних науково-технічних конференцій, симпозіумів.

Створення та функціонування міжнародних науково-дослідних інститутів, організацій.

Розробка науково-технічних прогнозів.

Пріоритетні напрямки розвитку МНТС:

Електронізація та автоматизація виробничих процесів.

Надійне мирне використання атомної енергії.

Розширення практичного вмкористання біотехнології та генної інженерії(клонування).

Космічні дослідження.

Міжнародна економічна інтеграція – характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Міжнародна економічна інтеграція означає: співробітництво між національними господарствами різних країн, ліквідацією бар”єрів у торгівлі між країнами, зближення ринків кожної з країн з метою створення єдиного спільного ринку.

Етапи:

Зона вільної торгівлі – це пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн-учасниць.(Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі).

Митний союз – це спільна митна територія країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом по відношенню до інших країн.

Спільний ринок – це об”єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили.У процесі вирішення знаходяться такі питання, як: повне узгодження економічної політики і т.д., вирівнювання економічних показників.

Економічний союз – це об”єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.

1Економічний союз - виникає на етапі високого економічного розвитку. Проводиться погоджена (чи навіть єдина) економічна політика і на цій основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Йдуть великі економічні перетворення у всіх країнах-учасницях.

2. Валютний союз - форма економічного союзу й одночасно велика

складова економічного союзу.

Повна економічна інтеграція(політичній союз) - єдина економічна політика і, як наслідок, уніфікація законодавчої бази.

Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції:

1.Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.

2.Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.

3.Насичення ринку товарами.

4.Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.

Наслідки й ефективність міжнародної економічної інтеграції для економічного розвитку країн-учасниць.

Переваги:

Збільшення розмірів ринку - ефект від масштабів виробництва (для країн с малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність визначення оптимального розміру підприємства.

Зростає конкуренція між країнами.

Забезпечення кращих умов торгівлі.

Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури.

Поширення передової технології.

Негативні наслідки:

Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.

Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що приводить до підвищення цін.

Ефект утрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної концентрації.

Приклади інтеграційних об’єднань:

Організація економічного співробітництва (ОЕС) – інтеграційне угруповання, створене у 1985 р. у складі: Пакистан, Туреччина та Іран. У 1992 р. до нього приєднались Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан. Південноамериканський спільний ринок (МЕРКОСУР) – інтеграційне угруповання у складі: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай. Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) – інтеграційне угруповання, що об’єднує США, Канаду та Мексику. Політичний союз – найвища форма міжнародної економічної інтеграції, в якій поряд з економічною забезпечується й політична інтеграція.

Співдружність Незалежних Держав (СНД) було створено в якості регіонального співтовариства держав у відповідності з підписаною в Мінську угодою про створення СНД, Алма-Атинською декларацією та протоколом до Мінської угоди, Європейський союз (ЄС) – найбільш розвинене інтеграційне угруповання у світі; за своєю суттю є економічним, валютним і політичним союзом 27 держав-членів.