19. Які особливості опціонних валютних контрактів? у чому принципова відмінність опціонних контрактів від інших строкових контрактів? Охарактеризуйте види опціонів.

Опцион — договір, по якому покупець отримує право (але не обов'язок) зробити покупку або продаж активу за заздалегідь обумовленою ціною.

Опційні контракти дозволяють інвесторові обмежити свій ризик тільки певною сумою, яку він втрачає при несприятливому результаті події, навпаки, його виграш потенційно не обмежений. Опційними контрактами є похідні цінні папери, в основі яких лежать різноманітні активи. В даний час в практиці західних країн опційні контракти полягають на акції, індекси, процентні цінні папери, валюту, ф'ючерсні контракти, товари.

Суть опціону полягає в тому, що він надає одній із сторін операції право вибору виконати контракт або відмовитися від його виконання. У операції беруть участь дві особи. Одну особу купує опціон, тобто набуває права вибору. Інша особа продає або, як ще говорять, виписує опціон, тобто надає право вибору. За отримане право вибору покупець опціону сплачує продавцеві деяку винагороду, звану премією. Продавець опціону зобов'язаний виконати свої контрактні зобов'язання, якщо покупець (утримувач) опціону вирішує його виконати. Покупець має право виконати опціон, тобто купити або продати актив, тільки за тією ціною, яка зафіксована в контракті. Дана ціна називається ціною виконання. З погляду термінів виконання опціон підрозділяється на два типи: 1) американський і 2) європейський. Американський опціон може бути виконаний в будь-який день до закінчення контракту або цього дня. Європейський — тільки в день закінчення контракту. Слід підкреслити, що назви опціонів не мають відношення до географічного місця здійснення операцій. Обидва типи контрактів полягають як в американських, так і в європейських країнах. Велика частина контрактів, що укладаються в світовій практиці, — американські опціони.

Існує два види опціонів: а) опціон на покупку або опціон колл; він дає право утримувачеві опціону купити актив і б) опціон на продаж або опціон пут; він дає право утримувачеві опціону продати актив.

Виписуючи опціон, продавець відкриває по даній операції коротку позицію, а покупець — довгу позицію. Відповідно поняття короткі колл або пут означають продаж опціону колл або пут, а довгий колл або пут — їх покупку. Інвестор може обмежитися тільки покупкою або продажем опціону, не страхуючи свою позицію. Такий опціон (позиція) називається не покритим. Це означає, що у разі несприятливого розвитку кон'юнктури вкладник зазнає втрат. В той же час інвестор здатний до певної міри виключити ризик втрат за рахунок додаткової покупки або продажу інструменту, лежачого в основі опціону. Такий опціон називається покритим, а позиція — що хеджує, тобто застрахованою від втрат.

Біржові опціони є стандартними біржовими контрактами, і їх звернення аналогічно ф'ючерсам (ф'ючерсним контрактам). Для таких опціонів біржею встановлюється специфікація контракту. При висновку операцій учасниками торгів обмовляється тільки величина премії по опціону, решта всіх параметрів стандартна і встановлена біржею. Публікованою біржею котируванням по опціону є середня величина премії по даному опціону за день. З погляду біржової торгівлі опціони на різні ціни виконання або дати виконання зважають різними контрактами. По біржових опціонах кліринговою палатою ведеться облік позицій учасників по кожному опційному контракту. Тобто учасник торгів може купити один контракт, і якщо він продає аналогічний контракт, то його позиція закривається. Розрахункова палата біржі є протилежною стороною операції для кожної сторони опційного контракту. По біржових опціонах існує також механізм стягування маржевих зборів (зазвичай сплачується тільки продавцем опціону).

Позабіржові опціони на відміну від біржових полягають на довільних умовах, які обумовлюють учасники при укладенні оборудки. Технологія висновку аналогічна форвардним контрактам.

Одним з різновидів опціонів є FX опціони (опціони на ринку форекс), де покупець опціону має право на певну дату обміняти одну валюту на іншу по заздалегідь обговореному обмінному курсу. FX опціони в основному використовують імпортери/експортери для хеджування рисок зміни курсу між валютою зовнішньоекономічного контракту і валютою реалізації/закупівлі товару на внутрішньому ринку.

Опціон - один із видів строкових угод, які можуть уклада¬тися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Залежно від прав, що надаються власнику (покупцю) опціону, останні поділя¬ють на опціони put та call.

Опціон put (на продаж) дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною певного виду фінансового чи іншого активу. Продавець опціону PUT зобов'язаний купити такий актив у покупця опціону.

Опціон call (на купівлю) дає власнику право на купівлю через визначений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов'язаний продати продавець опціону.

Визначені у такий спосіб опціони мають назву „європейських", тобто таких, що можуть бути виконані тільки у визначений час у майбутньому. Існують також опціони американського типу, або „американські", які можуть бути виконані протягом усього періоду часу до дати закінчення терміну опціонного контракту.

Опціон на відміну від ф'ючерсної чи форвардної угоди є угодою „несиметричною". В той час коли ф'ючерсні та форвардні угоди є обов’язковими для виконання обома учасниками угоди, опціон дає власнику право виконати чи не виконати угоду, а для продавця є обов’язковим для виконання. Опціон виконується, коли ситуація на ринку сприятлива для покупця опціону і несприятлива для продавця. Продавець опціону приймає на себе ризики, пов'язані з несприятливими ціновими змінами на ринку і за це отримує від покупця винагороду - премію, яку називають ціною опціону. Ціну активу, зафіксовану в опціонному контракті, за якою буде продано цей актив, називають страйковою ціною або ціною виконання.

Як і на ринку ф'ючерсів, на ринку опціонів проводять операції дві основні категорії учасників: хеджери та спекулянти. Фінансові посередники (спекулянти), як правило, не займаються купівлею-продажем окремих опціонів, а реалізують опціонні стратегії, які полягають у формуванні портфеля опціонів з різноманітними характеристиками. Поширені в опціонній торгівлі терміни „довгий call та „довгий put" означають купівлю опціонів call та put, а „короткий call", „короткий put" - продаж відповідних опціонів.