18 Міжнародні відносини в світі на сучасному етапі (90-х рр. Хх ст. – поч. Ххі ст.)

У сучасних умовах традиційні методи дослідження міжнародних відносин досить часто виявляються недостатніми. Це пояснюється не тільки небувалим зростанням масштабів міжнародних відносин, але й їх дедалі більшим впливом на політику кожної держави та на розвиток усього людства. Важливу роль відіграв і розпад у XX ст. колоніальної системи. На світовій арені виникла значна кількість історично молодих національних держав, які внесли в міжнародне життя свою культуру, свої принципи. При розгляді міжнародних відносин необхідно виділити два комплекси проблем: один пов’язується із внутрішньосистемними процесами, другий включає процеси, що виникають внаслідок відносин системи із зовнішнім середовищем. Одна з основних специфічних особливостей міжнародних відносин і зовнішньої політики в порівнянні з внутрішньою політикою і внутрішніми відносинами держав – це відсутність єдиного центру міжнародної влади, що була б світовим еквівалентом державної влади. У міжнародних відносинах держава вважається найважливішим, ефективним суб’єктом їх реалізації. Сучасні держави перебувають у більш складній, різнобічній і суперечливій взаємодії з міжнародним середовищем, їх зовнішня політика постійно та активно впливає на систему міжнародних відносин. Вплив системи міжнародних відносин на окремо взяту державу і суспільство реалізується за трьома основними напрямками. Cистема міждержавних відносин на глобальному і регіональному рівнях для кожної держави створює комплекс об’єктивних матеріальних та духовних (в тому числі політичних) зовнішніх умов життєдіяльності. Вступаючи у міждержавні стосунки, будь-яка держава зустрічається з уже сформованою практикою реалізації різних конкретних видів відносин: визначені певні світові ринки товарів, світові, регіональні, економічні, військові, військово-політичні й інші союзи, угруповання тощо. На світовій арені держава, переслідуючи власну мету, зобов’язана враховувати, поважати вже існуючу об’єктивну дійсність, прагнути використовувати її сприятливі можливості, намагатися відгородитися від негативних аспектів міжнародного життя тощо. В результаті внутрішні процеси в такій державі відчувають прямий чи непрямий вплив міжнародної об’єктивної реальності. По-друге, зовнішні впливи на державу і суспільство виявляються і на такому всезростаючому за важливістю напрямку, як поширення світових інформаційних потоків. По-третє, система міжнародних відносин у певному сенсі має визначальний вплив не лише на зовнішню політику, але й на інші форми поведінки держав-суб’єктів міжнародних відносин. Можна виділити дві групи суб’єктів міжнародних відносин. Перша: національні (нації, етноси, класи, профсоюзи, молодіжні, жіночі та інші об’єднання). Друга: інтернаціональні (групи держав, міжнародні системи і рухи).

9. Міжнародні валютно-кредитні відносини

1. Визначить поняття міжнародних грошей. Які функції виконують міжнародні гроші? Які типи міжнародних грошей ви знаєте?

М/н гроша є одній з трьох складених середовища МВФКО. Це нац гроші, опосредующие м/н торгівлю, фин і кредит отн-я, тобто це гроші (або будь-який ден актив), исп-е в мэо. Розрізняють 5 ф-ций грошей: 1) міра вартості - ден обеспеч вираз і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни (ідеальна ф-ция). Це можливо тому, що гроші самі є специфічним товаром, в якому втілена абстрактна суспільна праця, тобто володіють міновою вартістю. Товари, у свою чергу, порівнянні, тобто якісно однорідні і кількісно соизмеримы, саме як мінові вартості. Отже, вимірювання вартості товарів грошима не вимагає реальної їх наявності. Гроші при виконанні ними функції міри вартості можуть виступати як ідеальні, такі, що в думках представляються. 2) ср-во звернення - гроші виступ посередником в обміні товарів і обеспеч їх звернення (реальна ф-ция). Виконуючи цю функцію, гроші переміщають товари з рук в руки, постійно виштовхують їх з сфери звернення, доводять товари до споживача. В даному випадку гроші безперервно знаходяться в русі, переходять від однієї особи до іншого, зв'язуючи тим самим акти обміну в єдиний процес звернення товарів. Для виконання функції "засобу звернення", гроші завжди мають бути в наявності, тобто цю функцію можуть виконувати лише реально існуючі гроші. Вони повинні також володіти такими якостями, як портативність, міцність, однорідність, подільність. 3)ср-во платежу - ф-ция, в кот-й гроші обслуживаються погашенням разных борг зобов'язань междусуб ач отн-й (Т-К; К-Д). вона виникає при регулярній купівлі-продажі товарів в кредит, тобто там, де грошове звернення передує переходу товарів від продавця до покупця. Як засіб платежу гроша використовуються для погашення різного роду зобов'язань: оплата праці, сплата податків і др.4) ср-во накопичення - гроші обслуговують накопичення вартості (капіталу). Гроші у функції виступають одночасно повноцінними і реальними. В даному випадку важливі їх кількість і речова (вага). Функція накопичення або збереження вартості придбало особливе значення в сучасних умовах. Засіб накопичення - це актив, що зберігається після продажу товарів, послуг, і що забезпечує купівельну спроможність в майбутньому. Функцію накопичення економісти-теоретики вважали за основну якісну характеристику грошей, що дозволяє провести чітку грань між грошима і неденьгами. До грошей відносили тільки металеві гроші, вважаючи, що паперові виконують завдання збереження вартості дуже погано. Збереження вартості грошима, виступає як потенційний канал для тезаврации, тобто утворення скарбів. При цьому гроші виступають як засіб заощадження. В умовах високої інфляції в ролі засобу заощадження частіше виступає золото або інші цінності. 5) світові гроші - ф-ция, в якого гроша обуславливают дв-е вартості в м/н ач обороті і обеспеч реалізацію взаємин між країнами - комплексна ф-ция, по суті повтор всі ф-ции, властиві грошам на внут ринку. Світові гроші мають трояке призначення і служать: загальним платіжним засобом; загальним купівельним засобом; матеріалізацією суспільного багатства. Як міжнародний платіжний засіб гроші виступають при розрахунках по міжнародних балансах, головним чином по платіжному. Як міжнародний купівельний засіб гроша використовуються при прямій покупці товарів за кордоном і оплаті їх готівкою (наприклад, при неврожаї — покупка зерна, цукру і т. д.). Як матеріалізація суспільного багатства гроша є засобом перенесення національного багатства з однієї країни в іншу при стягуванні контрибуцій, репарацій або наданні позик.

У західній науці розрізняють 3 функц денег:1) ср-во платежу (звернення, обмін) Виконують при э/и, поверненні боргів, обміні валют 2) сред-во інвестування (срережение, запаси, цінності) При інвестуванні у фин активи, ЦБ, облігації, акції, депозити. Функ сред-ва инвестиров так само виконує монетарне золото. 3) одиниця вимірювання При оцінці товарів, послуг, вартості фин активів.

м/н гроші класифікують таким чином: 1) по статусу валюти: - національна (законне плат ср-во на тер-и країни), іноземна, м/н (світова) валюта, регіональна (євро, екю), євровалюта ( - тимчасово вільні грошові кошти, представлені у валюті якої-небудь країни (зазвичай у вільно використовуваній валюті), які поміщаються організаціями або приватними особами різних держав в банки, що знаходяться за межами країни-емітента цих валют, і використовуються для кредитних операцій; це не готівка, а банківські рахунки, представлені в тій або іншій валюті.); 2)по відношенню до валют запасам країни: резервна (загальновизнана в світі валюта, використовувана для створення в центральних банках інших країн резерву грошових коштів. Резервні валюти застосовуються для розрахунків по зовнішньоторговельних операціях, іноземних інвестиціях, при визначенні цін і ін. Прикладами резервної валюти є долар США, японська йена, і ін.) і інша валюти; 3) по режиму застосування (по можливості конвертації, обміну) вільно конвертована валюта (повністю), частково конвертована (внешнеконвертир і внутренеконвертир, валютні обмеження для резидентів і по окремих видах обмінних операцій. ), неконвертована, 4) по видах валютних операцій: валюта ціни контракту (валюта, в якій встановлюється ціна товару в зовнішньоторговельному контракті або виражається сума представленого міжнародного кредиту, встановлюється з метою страхування риски зміни курсу валюти платежу. На масові товари при виборі валюти ціни мають значення торгові звичаї.), платежу (валюта, якою відбувається оплата зовнішньоекономічних контрактів або погашення кредитів від інших держав. Якщо В.п. відрізняється від валюти операції, контракту, то відбувається перерахунок по перекладному курсу валюти операції у В.п.), кредиту (Валюта кредиту - валюта, узгоджена і встановлена партнерами за кредитним договором. Валюта кредиту може не збігатися з валютою погашення кредиту. При кредитуванні в слабкій валюті ризик знецінення заборгованості несе кредитор. При кредитуванні в сильній валюті ризикує позичальник.), клірингу (розрахункові валютні одиниці, в яких ведуться рахунки в банках і проводяться різні операції між країнами, що уклали платіжні угоди клірингового типу. К.в. функціонують виключно в безготівковій формі - у вигляді бухгалтерських записів на банківських рахівницях. Їх джерелом є взаємне кредитування постачань товарів і надання послуг країнами - учасницями платіжної угоди.), векселя ( валюта, в якій виставлений вексель: у міжнародному обороті - зазвичай у валюті країни кредитора або боржника.); 5) по отн-ю до др курсам валют: сильна або тверда (вал, вуст поотн-ю до власного номінала, а також до др віл), слабка або м'яка (у, кот-я знецінюється по отн-ю до собсив номінала і вуст валют); 6) по матер-веществ базі: наличная/безнал, 7) за принципом побудови: звичайна, корзина (композитарная).