3. Дати визначення питомої теплоємності речовини.

Пито́ма теплоє́мність (позначення - c) - характеристика речовини, яка вказує скільки теплоти необхідно щоб нагріти (або виділяється при охолодженні) 1 кг речовини на 1^оC. Позначається здебільшого літерою c (для теплоємності тіла будь-якої маси зазвичай використовується велика літера C). Вимірюється в Дж/кг·К або Дж/кг·^оC.

4. Електричного заряду - Кл (Кулон). ЕРС – В (Вольт).

5. Описати метод визначення концентрації сухих розчинних речовин рефрактометром.

Прилади:оптико-акустична установка, соки.

• Ознайомитись із схемою, приладами та джерелами живлення, усвідомити їх призначення та режими роботи.

• Заповнити вимірювальну кювету дистильованою водою і встановити її на джерело ультразвукових коливань.

• Включити блок ультразвукових коливань на частоті_________.

• Включити блок освітлення.

• Спостерігаючи дифракційну картину за допомогою зорової труби зняти покази відхилення дифракційного максимуму Z_m.

• Заповнити кювету досліджуваним соком.

• Повторити експеримент із соком.

• 3а градуйованим графіком визначити концентрацію сухих речовин в досліджуваному соку.

• Повторити експерименти із розбавленими дистильованою водою соками в пропорціях 1:2 та 1:3.

• Білет

1. Перше начало термодинаміки.

Зміна внутрішньої енергії може відбуватися за рахунок двох різних процесів: виконання над тілом роботи А та передачі йому деякої кількості теплоти Q.

Перший початок термодинаміки формулюється так: кількість теплоти, надана тілу, витрачається на збільшення його внутрішньої енергії та на виконання тілом роботи над зовнішніми тілами (зовнішнім середовищем): . Перший початок термодинаміки у диференціальній формі записується так: , де - елементарна кількість теплоти, dU- диференціал внутрішньої енергії, - елементарна робота. Не можливо побудувати машину, що діє періодично, яка виконувала б роботу без одержання енергії ззовні або виконувала б більшу роботу, ніж одержана ззовні енергія. Це є друге формулювання першого закону термодинаміки.

Створення або зникнення енергії є не можливим. Це є третє формулювання першого закону термодинаміки. Цим формулюванням фіксується взаємоперетворення видів енергії.

2. Умови інтерференційних мінімумів.

Інтерференцією називають явище підсумовування хвиль, що надійшли у дану точку різними шляхами або від декількох когерентних джерел. .

Нехай від джерел S₁ i S₂ поширюються дві хвилі, які збігаються в точці А (рис. 6.36). d₁ і d₂ - довжина ходу першої і другої хвиль; Dd = d₁ – d ₂ - різниця ходу.

Якщо в різницю ходу Dd вкладається непарне число півхвиль, то хвилі прийдуть в точку А в протифазах і погасять одна одну - в точці А буде мінімум інтенсивності світла.

 - умова мінімуму.

3. Дати визначення індукції магнітного поля.

Це кофіцієнт пропорційності, що враховує силові якості даного поля. Магнітна індукція — векторна фізична величина, яка характеризує величину і напрямок магнітного поля з урахуванням впливу середовища. Магні тна індукція пов'язана з напруженістю магнітного поля H : ,де μ— магнітна проникність. У системі СГС магнітна індукція поля вимірюється в гаусах (Гс), в системі СІ — в теслах (Тл).