1. Взаємодія електричних зарядів. Закон Кулона.

Електричний заряд - це невід'ємна властивість деяких елементарних частинок. В природі існують заряди позитивні і негативні. Заряд елементарних частинок однаковий за величиною, тому його називають елементарним зарядом (на сьогодні вважають, що меншого заряду у природі не існує). До частинок, що мають заряд, належить і електрон. Усякий заряд створюється сукупністю елементарних зарядів. Тому будь-який заряд де N- число зарядів. Кажуть, що заряд квантований, бо має дискретне значення. Але через те, що N>>1, це не відбивається на більшості фізичних процесів.

Закон Кулона (історичне формулювання): сила, що діє між двома точковими зарядами, спрямована прямою лінією, яка сполучає заряди, а величина сили пропорційна величині кожного із зарядів і обернено пропорційна квадратові їх взаємної відстані. - закон кулона у вакуумі в СІ; - закон кулона в середовищі. Одиницею заряду в системі СІ є кулон (Кл). Один Кл - це досить великий заряд. Наприклад, два точкових заряди величиною в 1 Кл, розташованих на відстані 1 м, взаємодіють з силою в Н. Заряди з однаковими знаками відштовхуються. Заряди з протилежними знаками притягуються.

2. Закон Кірхгофа для теплового випромінювання.

Теплове випромінювання – це електромагнітне випромінювання, яке виникає за рахунок внутрішньої енергії випромінюючого тіла. Теплове випромінювання залежить тільки від температури та оптичних властивостей тіла. Закон Кірхгофа: для рівноважних станів тіл для будь-яких довжин хвиль і температур відношення випромінювальної здатності до поглинальної здатності не залежить від матеріалу тіла і є функцією тільки температури та частоти: , де - функція Кірхгофа. При переході до інших довжин хвиль або при зміні температури тіла числове значення цього відношення змінюється, але при нових фіксованих значеннях температури і довжини хвилі теж залишається сталим для будь-яких тіл. Це означає, що є універсальною ункцією розподілу енергії в спектрі рівноважного теплового випромінювання будь-яких тіл. Закон Кірхгофа випливає з другого закону термодинаміки, відповідно до якого при тепловій рівновазі в ізольованій системі будь-які тіла, що входять у цю систему, не можуть обмінюватися теплотою.

3. Дати визначення напруги.

Напруга – фізична величина, що визначається роботою, яка виконується сумарним полем електростатичних і сторонніх сил при переміщенні одиничного позитивного заряду на даній ділянці кола. Поняття напруги є узагальненим поняттям різниці потенціалів: напруга на кінцях ділянки кола дорівнює різниці потенціалів в тому випадку, якщо на цій ділянці не прикладена електрорушійна сила.Напруга вимірюється у вольтах. Для вимірювання напруги використовуються прилади, які називаються вольтметрами, мілівольтметрами тощо.

4. Потенціалу електричного поля - В. Індуктивності - Гн (Генрі).

5. Описати метод дослідження радіоактивності та визначення товщини шару половинного поглинання.

Білет

1. Характеристики електричного поля.

Електричне поле – це вид матерії, що має місце навколо всякого електричного заряду. Основною ознакою наявності ел. поля є те, що на будь-який заряд, внесений у поле діє сила. Кількісними характеристиками електричного поля є вектор напруженості електричного поля й вектор електричної індукції .Якщо є поле, то воно характеризується параметрами: Е – напруженість – силова характеристика,φ – потенціал – енергетична характеристика,d – вектор електричної індукції. Напруженість електричного поля не залежить від величини пробного заряду, а залежить тільки від величини q та положення точки, у якій воно вимірюється. Напруженість електричного поля - векторна величина, напрям вектора напруженості електричного поля збігається з напрямом вектора сили. У випадку, коли електричне поле не змінюється з часом, його називають електростатичним полем.