- •Акт застосування норм права: поняття та його різновиди. Співвідношення з нормативно-правовим актом
- •3.Англосаксонська правова сім'я та її особливості
- •4.Види інтерпретації норм права за суб’єктами та юридичними наслідками.
- •5.Види тлумачення норм права за обсягом правового змісту.
- •2. Обгрунтованості:
- •4. Справедливості:
- •7.Держава як суб’єкт правових відносин.
- •8.Загальні закономірності й різноманітність форм виникнення держави і права
- •9.Закон: поняття, його різновиди та співвідношення з законодавчим актом .
- •11.Зміст правових відносин (фактичний,юридичний,вольовий)
- •13.Колективні суб’єкти правових відносин. Поняття та види юридичних осіб.
- •14. Методи пізнання держави і права
- •15. Держава в політичній системі суспільства
- •16.Місце та роль теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук
- •17. Роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави
- •2. Служба безпеки як державний правоохоронний орган спеціального призначення виконує такі завдання та функції:
- •18. Наукові концепції походження держави
- •19.Норми матеріального і процесуального права
- •2. Особливостями адресатів:
- •20.Норми права в системі соціальних норм
- •21.Ознаки держави і права, що відрізняють їх від влади та норм первісного суспільства
- •22.Основні стадії правотворчого процесу
- •4. Засвідчувальна стадія, яка включає:
- •23.Основні сучасні концепції держави
- •24.Основні форми демократії в Україні
- •25.Поняття громадянського суспільства. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави
- •26.Державно-правовий (політичний) режим та його різновиди
- •27. Поняття застосування норм праваПоняття та форми безпосередньої реалізації норм права
- •28. Поняття та елементи політичної системи суспільства
- •29.Плюралізм підходів до праворозуміння
- •30. Коротка характеристика галузей національного права України
- •31. Поняття та види органів держави
- •32.Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм: поняття, витоки та перспективи подолання
- •33. Поняття та види класичних норм права.
- •2. За методом правового регулювання:
- •3. За характером впливу на особу:
- •4. За субординацією у правовому регулюванні:
- •5.За суб'єктами правотворчості розрізняють такі норми:
- •6.За дією у просторі виділяють такі норми:
- •8.За дією по колу суб'єктів:
- •9.За функціональною спрямованістю (за функціями права) виділяють такі норми:
- •10.За юридичною силою актів:
- •11.За способом викладення змісту норми в тексті нормативного акта:
- •34.Поняття та види нормативно-правових актів
- •35.Поняття та види об’єктів правових відносин
- •36.Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів
- •1. За суб'єктами видання:
- •2.Залежно від характеру норм (первинні чи вторинні):
- •3. За юридичною силою:
- •37.Поняття та види правових відносин
- •38.Поняття та види правомірної поведінки
- •39.Поняття та види правопорушень
- •40.Поняття та види спеціалізованих норм права
- •41.Поняття та види юридичних колізій. Способи їх усунення та подолання
- •42.Поняття та види юридичних фактів
- •1. За юридичними наслідками:
- •2. За вольовим критерієм:
- •3. За складом:
- •4. За тривалістю в часі:
- •43.Поняття та види юридичної відповідальності
- •44.Поняття та етапи процесу правоутворення
- •45.Поняття та зміст юридичного обов'язку
- •46.Поняття та зміст суб'єктивного права.
- •47.Поняття і причини необхідності тлумачення правових норм.
- •48.Предмет та метод правового регулювання як критерії побудови системи права
- •49. Поняття та основні принципи законності
- •50.Поняття правової держави та її характерні ознаки
- •51.Поняття та різновиди форм (джерел) права.
- •52.Поняття та стадії законодавчого процесу
- •53.Поняття та елементи державної влади, її співвідношення з політичною владою
- •54.Поняття та структура механізму держави
- •55. Поняття і структура форми держави
- •56. Поняття і сутність держави
- •57. Поняття та сутність права
- •58. Поняття та форми систематизації нормативно-правових актів
- •59. Поняття та форми безпосередньої реалізації норм права
- •60. Форма державно-територіального устрою та її різновиди
- •62. Поняття та принципи діяльності державного апарату
- •63. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
- •64. Право, політика, економіка: їх взаємозв'язок і взаємодія
- •65. Правова культура та правове виховання
- •66. Система права: поняття та характеристика її елементів. Співвідношення системи права з правовою системою
- •67. Правове регулювання: поняття, предмет, способи та основні стадії
- •68. Правові презумпції, правові преюдиції, правові фікції та правові аксіоми
- •69. Правові форми та методи здійснення державної влади
- •70. Правосвідомість: поняття, структура та види
- •71. Правотворчість: поняття, принципи, функції та види
- •72. Предмет та метод правового регулювання як критерії побудови системи права
- •73. Предмет і функції теорії держави і права
- •74. Публічне і приватне право
- •75. Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- •76. Принципи права: поняття, різновиди та роль у правовому регулюванні
- •77. Принципи та підстави юридичної відповідальності
- •78. Професійна правосвідомість працівників правоохоронних органів
- •79. Релігійно-традиційна правова сім'я та її особливості
- •80. Роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави
- •81. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •82. Романо-германська правова сім'я та її особливості
- •83. Самоврядування народу: поняття, принципи і форми здійснення
- •84. Система гарантій законності та правопорядку
- •85. Система законодавства: поняття та структура. Співвідношення системи законодавства із системою права
- •86. Система права: поняття та характеристика її елементів. Співвідношення системи права з правовою системою
- •87. Склад правопорушення: поняття та характеристика його елементів
- •88. Соціальна природа та причини правопорушень у сучасному суспільстві
- •89. Співвідношення нормативно-правового акта з актом застосування та актом тлумачення норм права
- •90. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта
- •91. Співвідношення законності, правопорядку та суспільного порядку
- •92. Способи тлумачення нормативно-правових актів (норм права)
- •93. Процес (Стадії) застосування норм права
- •94. Структура норми права та характеристика її елементів
- •95. Склад (структура) правовідносин
- •96. Суб'єкти правових відносин. Поняття та структура правосуб'єктності
- •97. Типологія держав: підстави, різні підходи
- •98. Фізичні особи як суб'єкти правових відносин
- •99. Форма державного правління та її різновиди
- •100. Цілі та функції юридичної відповідальності
- •101. Функції держави (Цілі, задачі, функції держави).
- •102. Цінність права в суспільному житті
- •103. Чинність нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб
- •104. Чинність нормативно-правових актів у часі. Зворотна сила закону
- •105. Юридична техніка: поняття, види, засоби
100. Цілі та функції юридичної відповідальності
Для більш глибокого розуміння сутності юридичної відповідальності необхідно з'ясувати її цілі та призначення в суспільстві. Взагалі мету розуміють як ідеальне уявлення суб'єктів (органів, соціальних груп, осіб) про результати своєї діяльності. Саме вони визначають і засоби, і характер дій, спрямованих на її досягнення.
Цілі юридичної відповідальності — це конкретний прояв загальних цілей права. Це закріплення, врегулювання та охорона суспільних відносин. Вони й зумовлюють існування регулятивної та охоронної функцій права.
Оскільки юридична відповідальність, так би мовити, "бере участь" у реалізації охоронної функції, то її ціль у загальному вигляді можна визначити як охорону існуючого ладу та суспільного порядку. Відповідальність, що застосовується до конкретного правопорушника, має й більш вузьку мету — покарання винного. Вона висловлює реакцію суспільства у вигляді держави на шкоду, заподіяну правопорушником, та виступає як засіб самозахисту суспільства від порушення умов його існування.
Покарання — завжди примусове позбавлення правопорушника певних (духовних, особистих, матеріальних) цінностей, що йому належали. Але покарання правопорушника не є самоціллю суспільства і держави. Воно виступає і засобом попередження (превенції) вчинення нових правопорушень як притягнутими до відповідальності, так і іншими особами (превентивна мета). Ця мета досягається шляхом впливу на свідомість членів суспільства: доказується неминучість покарання за вчинення правопорушення. Превентивне значення покарання якраз і полягає в невідворотності юридичної відповідальності, а не в жорстокості покарання.
Юридична відповідальність спрямована і на виховання як правопорушника, так і інших членів суспільства (виховна мета). Ефективна боротьба з правопорушниками, своєчасне і невідворотне покарання винних вселяють у громадян упевненість в усталеності наявного правопорядку, закріплюють віру в справедливість та міцність державної влади, впевненість у тому, що їх законні права та інтереси надійно захищені.
Здебільшого міри юридичної відповідальності спрямовані не на формальне покарання винного, а на те, щоб забезпечити порушений суспільний інтерес, інтерес правомочного суб'єкта, відновити порушені протиправною поведінкою суспільні відносини. Тому юридична відповідальність має на меті відшкодування суспільно небезпечних наслідків правопорушення, якщо вони мають оборотний характер (правовідновлювальна чи компенсаційна мета).
Функції юридичної відповідальності:
1) правоохоронна, що спрямована на охорону суспільних відносин. Вона поділяється на:
• правовідновлювальну (компенсаційну), спрямовану на відновлення незаконно порушених прав, на примусове виконання обов'язків, що були невиконані. Правовідновлювальні санкції мають абсолютно визначений характер;
• каральну (штрафну), спрямовану на державне покарання правопорушника та попередження нових правопорушень. Каральні санкції мають відносно визначений характер;
2) виховна, спрямована на формування позитивного ставлення до права та закону як до цінностей, що не мають конкуренції. Вона охоплює напрямки:
• загальної превенції, спрямовані на виховання громадян у дусі поваги до права та закону;
• спеціальної превенції, спрямовані на виховання самого правопорушника.