Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРИ НА ДЕК З ТДП..docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
277.17 Кб
Скачать

76. Принципи права: поняття, різновиди та роль у правовому регулюванні

Принципи права — це керівні ідеї, положення, провідні засади, що визначають зміст і спрямованість правового регулювання суспільних відносин.

Систему принципів права становлять загальносоціальні та спеціально-соціальні (юридичні) принципи.

Загальносоціальні принципи:

• домінування загальнолюдських цінностей над інтересами класів, націй та ін.;

• верховенство громадянського суспільства наддержавою;

• верховенство правових законів над політичною та фізичною силою;

• різноманітність та рівноправність різних форм власності;

• свобода підприємницької діяльності;

• верховенство прав і свобод людини над правами держави.

Спеціально-соціальні (юридичні) принципи:

1) загальноправові принципи: гуманізм, рівність громадян перед законом, демократизм, законність, взаємна відповідальність держави й особи;

2) міжгалузеві принципи (виражають особливості декількох споріднених галузей права): гласність судочинства (для кримінально-процесуального й цивільного процесуального права), принцип змагальності, принцип матеріальної відповідальності (для цивільного, фінансового, трудового права тощо);

3) галузеві принципи (характеризують найбільш суттєві риси конкретної галузі права): принцип диспозитивності (у цивільному праві) і принцип імперативності (у кримінальному праві), принцип презумпції невинуватості (у кримінальному праві) тощо.

4) принципи правових інститутів: рівність усіх форм власності (інститут власності), невідворотність відповідальності (інститут юридичної відповідальності) тощо.

Способами закріплення принципів права в законодавстві є текстуальний (принцип безпосередньо текстуально закріплений у конкретній статті нормативно-правового акта) і смисловий (принцип випливає зі змісту законодавства).

Роль, значення принципів права визначаються їх природою. Вони в концентрованому вигляді виражають сутність, зміст права, тому мають значення керівних положень під час здійснення державою правотворчої, правозастосовчої діяльності.

Норми права формуються на основі принципів права, тому останні є "фундаментальними конструкціями" всієї системи права, всього масиву норм права.

Принципи права можуть застосовуватися під час вирішення конкретних юридичних справ, наприклад застосування аналогії права як способу надолуження прогалин у праві.

77. Принципи та підстави юридичної відповідальності

Принципами юридичної відповідальності є:

1. Принцип законності, який полягає в тому, що:

• юридична відповідальність настає за ті діяння, які передбачені законом, застосовується у суворому дотриманні визначеного законом порядку;

• юридична відповідальність настає лише перед передбаченими законом компетентними органами;

• юридична відповідальність передбачає конституційність закону, що встановлює міру відповідальності;

• незнання законів не звільняє від відповідальності (ст. 68 Конституції України).

2. Принцип доцільності, що полягає у відповідності обраної міри впливу на правопорушника цілям юридичної відповідальності. Цей принцип вимагає:

• індивідуалізації державно-примусових заходів залежно від тяжкості правопорушення та властивостей правопорушника;

• пом'якшення та навіть відмови від застосування мір відповідальності за наявності можливості досягти її мети іншими шляхами.

3. Принцип невідворотності, що полягає в:

• неминучості настання відповідальності правопорушника;

• оперативності вжиття заходів відповідальності за скоєне правопорушення;

• професіоналізмі та сумлінній діяльності правоохоронних органів;

• ефективності заходів, які застосовуються до правопорушника.

4. Принцип своєчасності, що означає:

• можливість притягнення правопорушника до відповідальності протягом часу, не дуже віддаленого від факту правопорушення.

5. Принцип справедливості, що виявляється в тому, що:

• за протиправний вчинок відповідає той, хто його здійснив;

• кримінальне покарання не встановлюється за проступки;

• при визначенні мір покарання та стягнень не повинна принижуватися людська гідність;

• не має зворотної сили закон, що встановлює чи посилює відповідальність;

• встановлюється тільки одне покарання за одне правопорушення (ст. 61 Конституції України).

Підстави юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і належною. Відсутність сукупності таких обставин виключає таку відповідальність.

В юридичній науці відрізняють:

• підстави притягнення до юридичної відповідальності;

• підстави настання юридичної відповідальності.

Підстави притягнення до юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою.

Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідальності є склад правопорушення.

Підстави настання юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною.

Такими підставами є:

• факт учинення небезпечного діяння (правопорушення) — фактична підстава;

• наявність норми права, яка забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції — нормативна підстава;

• відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності;

• наявність правозастосовчого акта — рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються вид та міра державного впливу — процесуальна підстава.