
- •Акт застосування норм права: поняття та його різновиди. Співвідношення з нормативно-правовим актом
- •3.Англосаксонська правова сім'я та її особливості
- •4.Види інтерпретації норм права за суб’єктами та юридичними наслідками.
- •5.Види тлумачення норм права за обсягом правового змісту.
- •2. Обгрунтованості:
- •4. Справедливості:
- •7.Держава як суб’єкт правових відносин.
- •8.Загальні закономірності й різноманітність форм виникнення держави і права
- •9.Закон: поняття, його різновиди та співвідношення з законодавчим актом .
- •11.Зміст правових відносин (фактичний,юридичний,вольовий)
- •13.Колективні суб’єкти правових відносин. Поняття та види юридичних осіб.
- •14. Методи пізнання держави і права
- •15. Держава в політичній системі суспільства
- •16.Місце та роль теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук
- •17. Роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави
- •2. Служба безпеки як державний правоохоронний орган спеціального призначення виконує такі завдання та функції:
- •18. Наукові концепції походження держави
- •19.Норми матеріального і процесуального права
- •2. Особливостями адресатів:
- •20.Норми права в системі соціальних норм
- •21.Ознаки держави і права, що відрізняють їх від влади та норм первісного суспільства
- •22.Основні стадії правотворчого процесу
- •4. Засвідчувальна стадія, яка включає:
- •23.Основні сучасні концепції держави
- •24.Основні форми демократії в Україні
- •25.Поняття громадянського суспільства. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави
- •26.Державно-правовий (політичний) режим та його різновиди
- •27. Поняття застосування норм праваПоняття та форми безпосередньої реалізації норм права
- •28. Поняття та елементи політичної системи суспільства
- •29.Плюралізм підходів до праворозуміння
- •30. Коротка характеристика галузей національного права України
- •31. Поняття та види органів держави
- •32.Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм: поняття, витоки та перспективи подолання
- •33. Поняття та види класичних норм права.
- •2. За методом правового регулювання:
- •3. За характером впливу на особу:
- •4. За субординацією у правовому регулюванні:
- •5.За суб'єктами правотворчості розрізняють такі норми:
- •6.За дією у просторі виділяють такі норми:
- •8.За дією по колу суб'єктів:
- •9.За функціональною спрямованістю (за функціями права) виділяють такі норми:
- •10.За юридичною силою актів:
- •11.За способом викладення змісту норми в тексті нормативного акта:
- •34.Поняття та види нормативно-правових актів
- •35.Поняття та види об’єктів правових відносин
- •36.Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів
- •1. За суб'єктами видання:
- •2.Залежно від характеру норм (первинні чи вторинні):
- •3. За юридичною силою:
- •37.Поняття та види правових відносин
- •38.Поняття та види правомірної поведінки
- •39.Поняття та види правопорушень
- •40.Поняття та види спеціалізованих норм права
- •41.Поняття та види юридичних колізій. Способи їх усунення та подолання
- •42.Поняття та види юридичних фактів
- •1. За юридичними наслідками:
- •2. За вольовим критерієм:
- •3. За складом:
- •4. За тривалістю в часі:
- •43.Поняття та види юридичної відповідальності
- •44.Поняття та етапи процесу правоутворення
- •45.Поняття та зміст юридичного обов'язку
- •46.Поняття та зміст суб'єктивного права.
- •47.Поняття і причини необхідності тлумачення правових норм.
- •48.Предмет та метод правового регулювання як критерії побудови системи права
- •49. Поняття та основні принципи законності
- •50.Поняття правової держави та її характерні ознаки
- •51.Поняття та різновиди форм (джерел) права.
- •52.Поняття та стадії законодавчого процесу
- •53.Поняття та елементи державної влади, її співвідношення з політичною владою
- •54.Поняття та структура механізму держави
- •55. Поняття і структура форми держави
- •56. Поняття і сутність держави
- •57. Поняття та сутність права
- •58. Поняття та форми систематизації нормативно-правових актів
- •59. Поняття та форми безпосередньої реалізації норм права
- •60. Форма державно-територіального устрою та її різновиди
- •62. Поняття та принципи діяльності державного апарату
- •63. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
- •64. Право, політика, економіка: їх взаємозв'язок і взаємодія
- •65. Правова культура та правове виховання
- •66. Система права: поняття та характеристика її елементів. Співвідношення системи права з правовою системою
- •67. Правове регулювання: поняття, предмет, способи та основні стадії
- •68. Правові презумпції, правові преюдиції, правові фікції та правові аксіоми
- •69. Правові форми та методи здійснення державної влади
- •70. Правосвідомість: поняття, структура та види
- •71. Правотворчість: поняття, принципи, функції та види
- •72. Предмет та метод правового регулювання як критерії побудови системи права
- •73. Предмет і функції теорії держави і права
- •74. Публічне і приватне право
- •75. Принцип поділу державної влади та його реалізація в Україні
- •76. Принципи права: поняття, різновиди та роль у правовому регулюванні
- •77. Принципи та підстави юридичної відповідальності
- •78. Професійна правосвідомість працівників правоохоронних органів
- •79. Релігійно-традиційна правова сім'я та її особливості
- •80. Роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави
- •81. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
- •82. Романо-германська правова сім'я та її особливості
- •83. Самоврядування народу: поняття, принципи і форми здійснення
- •84. Система гарантій законності та правопорядку
- •85. Система законодавства: поняття та структура. Співвідношення системи законодавства із системою права
- •86. Система права: поняття та характеристика її елементів. Співвідношення системи права з правовою системою
- •87. Склад правопорушення: поняття та характеристика його елементів
- •88. Соціальна природа та причини правопорушень у сучасному суспільстві
- •89. Співвідношення нормативно-правового акта з актом застосування та актом тлумачення норм права
- •90. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта
- •91. Співвідношення законності, правопорядку та суспільного порядку
- •92. Способи тлумачення нормативно-правових актів (норм права)
- •93. Процес (Стадії) застосування норм права
- •94. Структура норми права та характеристика її елементів
- •95. Склад (структура) правовідносин
- •96. Суб'єкти правових відносин. Поняття та структура правосуб'єктності
- •97. Типологія держав: підстави, різні підходи
- •98. Фізичні особи як суб'єкти правових відносин
- •99. Форма державного правління та її різновиди
- •100. Цілі та функції юридичної відповідальності
- •101. Функції держави (Цілі, задачі, функції держави).
- •102. Цінність права в суспільному житті
- •103. Чинність нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб
- •104. Чинність нормативно-правових актів у часі. Зворотна сила закону
- •105. Юридична техніка: поняття, види, засоби
24.Основні форми демократії в Україні
Термін "демократія" походить з грецької мови і в перекладі означає "влада народу".
Демократія — народовладдя, що виходить з організації та функціонування державної влади на засадах визнання народу її джерелом і носієм, ґрунтується на прагненні забезпечити справедливість, рівність і добробут усіх при розв'язанні проблем і питань суспільного управління.
У ст. 5 Конституції України визначається, що народ як носій суверенітету та єдине джерело влади в Україні здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування.
Таким чином, демократія в Україні здійснюється у формі безпосередньої демократії (пряме правління) та у формі представницької демократії (представницьке правління).
Безпосередня (пряма) демократія передбачає здійснення народом своєї влади безпосередньо, пряме здійснення волі громадян у найважливіших питаннях державного і суспільного життя. До її інститутів, зокрема, належать референдуми, вибори, народна законодавча ініціатива, народні обговорення, загальні збори громадян тощо.
Представницька демократія передбачає здійснення народом своєї влади через обрані ним органи державної влади та місцевого самоврядування. До інститутів представницької демократії належать парламент, уряд, президент, органи місцевого самоврядування та ін.
25.Поняття громадянського суспільства. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави
Словосполучення "громадянське суспільство" умовне, оскільки "негромадянського", а тим більше "антигромадянського" суспільства не існує. Будь-яке суспільство складається з громадян, пов'язаних із державою політико-юридичними відносинами. Лише додержавне, нецивілізоване (родове) суспільство не можна було назвати громадянським через його незрілість, примітивність, а також тому, що там взагалі не було таких понять, як "громадянин", "громадянство".
Інститут громадянства виник і отримав політико-правове визнання лише в буржуазну епоху, під впливом природних прав людини та необхідності їх юридичного захисту. Сам термін "громадянське суспільство" набув у літературі свого особливого змісту і в сучасному розумінні виражає певний тип (стан, характер) суспільства, його соціально-економічну, політичну і правову природу, ступінь розвитку та завершеності.
Громадянське суспільство — це сукупність поза-державних, позаполітичних відносин (економічних, соціальних, культурних, моральних, духовних, корпоративних сімейних, релігійних), які утворюють особливу сферу специфічних інтересів вільних індивідів — власників та об'єднань.
Свій внесок в розробку концепції громадянського суспільства зробили такі відомі вчені, як Арістотель, Платон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш.Л. Монтеск'є, І. Кант, Г.В.Ф. Гегель та ін. У теперішньому, певною мірою завершеному вигляді концепція громадянського суспільства складається з таких основоположних ідей:
• економічна свобода, різноманітність форм власності, ринкові відносини;
• безумовне визнання та захист природних прав людини і громадянина;
• легітимність і демократичний характер влади;
• рівність усіх перед законом і правосуддям, надійна юридична захищеність особистості;
• наявність правової держави, в якій влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову;
• політичний та ідеологічний плюралізм, наявність легальної опозиції;
• свобода слова й друку, незалежність засобів масової інформації;
• невтручання держави в приватне життя громадян;
• ефективна соціальна політика, що забезпечує належний рівень життя людей.
Громадянське суспільство — це така організація людей, в якій кожна людина є вільною у своїй поведінці і має можливість приймати самостійні рішення. Йому притаманна віра в людину, загальну справедливість, у людський розум, тобто це "відкрите суспільство", що є реальністю в розвинутих західних демократіях.
Співвідношення громадянського суспільства і правової держави характеризується тим, що їх не можна ні ототожнювати, ні протиставляти, тим більше відривати одне від одного. Вирішення проблеми їх співвідношення пов'язане з розумінням держави як невід'ємної підсистеми громадянського суспільства, в якому вона має власний сектор діяльності.
Державу не можна уявити без права, тому залежно від ролі права вона може бути або правовою, або не існувати взагалі. Однак реально забезпечити здійснення всіма суб'єктами основних прав людини може лише та держава, для якої це є основною функцією, тобто правова держава. Така держава може бути розбудованою лише там, де існують інститути громадянського суспільства.
Правова держава — політична організація суспільства, в якій право обмежує і підпорядковує собі державну владу, а основні права особи, її соціальна безпека закріплені в законі, і тільки існування розвиненого, стабільного громадянського суспільства надає можливість створити правову державу.
Зміст напрямків взаємодії правової держави і громадянського суспільства в цілому може характеризуватися наявністю у суспільства права на невтручання держави у певну сферу життєдіяльності особи, права на участь у формуванні окремих органів держави, в управлінні деякими її справами, права на певні послуги держави.