2.1.2.Опрацювання джерел наукової інформації

У останнє сторіччя швидкість накопичення і передачі інформації неухильно зростає. Отже, відчувається “інформаційний голод” – коли споживач не може знайти необхідну інформацію, незважаючи на її велику кількість. З іншого – відчувається “інформаційна криза” – коли споживач тоне в потоці інформації, що його цікавить.

Опрацювання інформації є важливою частиною будь-якої наукової роботи. Вона пов’язана з пошуком, обробкою, систематизацією, зберіганням і викладенням наукової інформації. До наукової інформації відносяться звіти, наукові статті, монографії, дисертації, тези та ін. Розглянемо особливості організації та опрацювання деяких видів наукової інформації.

Загальні відомості про організацію наукової інформації

Наукова робота виконується на основі глибокого вивчення літературних джерел. Підбір і вивчення літератури для виконання наукового дослідження є одним із важливих етапів роботи.

Пошук літературних джерел можна проводити різними методами. Можна запропонувати такий загальний порядок опрацювання літературних джерел:

• вивчення фондів бібліотеки університету та інших бібліотек за тематичними й авторськими каталогами;

• вивчення літератури, зібраної у фондах фахових навчальних кабінетів, наукових лабораторії і кафедр університету;

• ознайомлення з науковими публікаціями провідних науковців кафедри, факультету, університету;

• робота з періодичними виданнями фондів читального залу бібліотеки університету;

• користування послугами бібліотек з мережі INTERNET і електронними версіями потрібних джерел на лазерних дисках;

• інші джерела за порадою керівника.

Накопичення, зберігання та створення умов для користування літературними джерелами здійснюють бібліотеки (наукові, технічні, медичні, педагогічні, історичні, зарубіжної літератури тощо). У бібліотеках встановлено певний порядок зберігання інформації. Існує основний і довідковий фонд.

Основний фонд складають: книги, журнали, збірники, бюлетені, звіти, рукописи тощо. Завдяки значному поширенню персональних комп’ютерів надійними і зручними для зберігання інформації стали диски (дискети) й лазерні компакт-диски.

Довідковий фонд містить сукупність вторинних інформаційних документів основного фонду. Вторинна інформація є результатом аналітико-синтетичного логічного опрацювання первинних документів з метою відображення їхнього змісту в “згорнутому” вигляді. Найпоширенішим видом такого опрацювання та найбільш стислого оформлення відомостей про різноманітні публікації є каталоги та картотеки, що можуть мати й електронні версії.

Каталог знайомить читача з друкованими виданнями, які має бібліотека. Він складається з карток, у яких занотовані основні характеристики книги: шифр, що позначає місце зберігання книги в бібліотеці та використовується для швидкого знаходження книги працівниками бібліотеки, автор, назва, коротка анотація та інша інформація. Картки в каталогах класифікують за певними ознаками. Існує три основних види каталогів:

• алфавітний містить відомості про наявні в бібліотеці літературні джерела незалежно від їхнього змісту, вони розміщені в алфавітній послідовності прізвищ їхніх авторів або назв установ. Картки алфавітного каталогу зберігаються в скриньках, на яких указані перші склади прізвищ авторів (наприклад: “Гар-Гвід”, “Сем-Тол”);

• систематичний складається за галузями знань: наука, освіта, техніка, економіка та ін. Він дає можливість визначити, з яких і галузей знань і які саме книги є в бібліотеці;

• предметний відображає окремі питання й створюється за назвами предметів із дотриманням алфавіту. Структура такого каталогу визначається переліком предметних рубрик, які є коротким словесним виразом теми друкованих творів.

Крім алфавітного, систематичного та предметною каталогів у бібліотеках є картотеки газетно-журнальних статей, рецензій та інші тематичні картотеки.

За алфавітним каталогом можна відшукати будь-яку інформацію, знаючи прізвище автора документа, його редактора чи назву першоджерела. За систематичним каталогом можна підбирати інформацію для різних галузей знань. Для прискорення пошуку потрібної інформації до каталогу додається ключ – алфавітно-предметний покажчик.

В алфавітному каталозі картки з описом видань розміщуються в ретельному алфавітному порядку прізвищ авторів або назв творів. Щоб полегшити пошук потрібних видань, важливо знатті основні правила розміщення карток у такому каталозі:

1. Картки розставляються за алфавітом прізвищ авторів і назв книг.

2. Місце картки в алфавітному ряду визначається першим словом у бібліотечному описі. В разі збігу перших слів картки розставляють за другим словом, за третім тощо.

3. Якщо прізвища авторів однакові, то розміщення карток у каталозі здійснюють із урахуванням імен авторів; якщо збігаються імена, то враховують “по батькові”, якщо й вони однакові, то враховують назву книги.

4. Картки на авторів з подвійними прізвищами розміщуються після карток на авторів, прізвища яких збігаються з першою частиною подвійного прізвища.

5. Якщо в заголовку трапляється абревіатура назви країни, установи чи^; організації, то вона береться за одне слово та картки розміщуються відповідно до буквеного складу.

6. Якщо опис починається з числівника, написаного цифрами, то під час розміщення карток до уваги береться його словесне вираження.

7. При розміщенні карток на видання одного автора алфавітний порядок порушується. Спочатку ставляться картки з описом повних зібрань творів, після них – вибраних творів, потім – окремих творів у алфавітному порядку.

Прискорення пошуку потрібних відомостей у алфавітному каталозі забезпечують роздільники зі зазначенням букви, складу, слова або прізвища.

У систематичному каталозі картки розміщені за певною системою класифікації. У бібліотеках вищих педагогічних навчальних закладів в основу створення систематичних каталогів покладено Бібліотечно-бібліографічну систему класифікації (ББК). Вона визначає такі розділи каталогу:

А – Загальнонаукові та міждисциплінарні знання

Б – Природничі науки в цілому

В – Фізико-математичні науки

Г – Хімічні науки тощо.

Частини розділів (підрозділи) систематичного каталогу розмежовуються за допомогою роздільників і зв’язані між собою. Поділ розділів на частини передбачає перехід від загальних питань до більш вузьких.

Наприклад:

Дидактика – Методи навчання – Словесні методи

У систематичному каталозі пошук проводиться поступово: спочатку знаходять скриньку з потрібним написом, а потім переглядають роздільники в ньому. Кожний роздільник має свій індекс, наприклад:

Розділ Ч 30/49 – Народна освіта. Педагогічні науки.

У ньому виділяють такі підрозділи:

Ч 31 – Загальна педагогіка

Ч 33 – Історія народної освіти та педагогічної думки

Ч 34 – Організація народної освіти

Ч 41– Дошкільне виховання

Ч 42 –Загальноосвітня школа. Шкільна педагогіка

Ч 45 – Професійна та спеціальна освіта

Ч 48 – Вища освіта тощо.

Кожний підрозділ систематичного каталогу також має свій поділ, наприклад:

Ч 21 – Наука. Науково-дослідна робота

Ч 210 – Загальні проблеми науки

Ч 213 – Історія науки

Ч 214 – Організація науки

Ч 215 – Науково-дослідна робота

Ч 216 – Вчені. Наукові працівники.

За роздільником у систематичному каталозі картки розставлені в алфавітному порядку.

Основна функція предметного каталогу – довідково-інформаційна. Предметний каталог значно доповнює можливості систематичного каталогу, оскільки дозволяє вести пошук потрібної літератури в міжгалузевому, предметному розрізі. Такий каталог не є обов’язковим для всіх типів бібліотек і лише в деяких великих бібліотеках він відіграє роль основного. До предметного каталогу звертаються тоді, коли потрібно знайти літературу з конкретної теми, але назви книг і автори невідомі. Уміле користування довідковим фондом сприяє скороченню часу на пошук потрібної інформації та підвищує ефективність праці дослідника. І хоча пошук інформації щороку спрощується через те, що з’являються електронні версії бібліотек з можливістю їх отримання через мережу Internet, все таки кожен, хто починає працювати з літературними джерелами, повинен знати основні положення традиційного пошуку – це стане в пригоді і при користуванні персональним комп’ютером. Найчастіше головним критерієм у цій справі виступає власний досвід дослідника. Науковий працівник постійно працює з різноманітними літературними джерелами. Протягом тривалого часу він практично, часто суто інтуїтивно відбирає ті видання, які містять найціннішу, на його погляд, наукову інформацію та запам’ятовує ті джерела, в яких містяться матеріали, що зацікавили його. Так поступово формується збірка найважливіших джерел інформації.

Методика пошуку першоджерел має свою специфіку. Найпростіший спосіб не оминути потрібної інформації – регулярний перегляд у бібліотеках виставок нових надходжень. Але цей оперативний шлях містить багато елементів випадковості, коли основний масив потрібної інформації може залишитися невідомим. Тому науковцю-початківцю все таки корисно дотримуватися, загальновизнаних методичних рекомендації, що стосуються, зокрема, педагогічного дослідження. При роботі над науково-педагогічним дослідженням доцільно використовувати довідники з педагогіки, психології, мови тощо. Роботу з літературними джерелами розпочинають з вивчення державних документів, підручників, навчальних посібників, довідників; а також монографій. Потім вивчаються статті в журналах. Разом із указаними літературними джерелами можуть бути використані збірники наукових праць, збірники наукових статей матеріали наукових конференцій.

Обов’язковою складовою дослідницької роботи є бібліографічний опис, тобто сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину або групу документів, наведених згідно з певними правилами і необхідними та достатніми для загальної характеристики й ідентифікації документа. Приклади оформлення бібліографічного опису наведено у табл. 2.2

Таблиця 2.2

Приклад оформлення бібліографічного опису

Характеристика джерела	Приклад оформлення
1	2
Книги: Один автор	Коренівський Д.Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д.Г. – К.: Ін-т математики, 2006. – 111с. – (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України; т. 59).
Два автори	Суберляк О.В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О.В. Суберляк, П.І. Баштанник. – Львів: Растр-7, 2007. – 375с.
Законодавчі та нормативні документи	Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. Вид-во, 2006. – 207с. – (Бібліотека офіційних видань)
Електронні ресурси	Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. “Крим-2003”) [Електронний ресурс] / Л.Й. Костенко, А.О. Чермарьов, А.Г. Бровкін // Бібліотечний вісник. – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/ articles/2003/03klinko.htm.
Частина книги, періодичного, продовжуваного видання	Козіна Ж.Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж.Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. – 2007. – № 6. – С. 15-18. Валькман Ю.Р. Моделирование НЕ-факторов – основа интеллектуализации компьютерных технологий / Ю.Р. Валькман, В.С. Биков, А.Ю. Рыхальский // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2007. – № 1. – С. 39-61