69

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ДОСЛІДНИЦЬКА ТА РЕФЛЕКСИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА

Методична розробка

Харків 2011р.

Штефан Л.В. Дослідницька та рефлексивна діяльність інженера-педагога: методична розробка/ Л.В. Штефан, Л.О. Бачієва: УІПА, 2011. – 94 с.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТА РЕФЛЕКСИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА	7
1.1. Дослідницька діяльність інженера-педагога як база його професійного розвитку	7
1.2. Суть рефлексивної діяльності інженера-педагога	18
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТА РЕФЛЕКСИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА	25
2.1. Специфіка дослідницької діяльності інженера-педагога	24
2.1.1. Структура і логіка педагогічного дослідження	24
2.1.2. Опрацювання джерел наукової інформації	32
2.1.3. Методи педагогічного дослідження	48
2.1.4. Оформлення результатів педагогічного дослідження	63
2.2.Особливості організації рефлексивної діяльності інженера-педагога	77
РОЗДІЛ 3. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ	84
ГЛОСАРІЙ	89
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	91

Розділ 1. Теоретичні основи дослідницької та рефлексивної діяльності інженера-педагога

1.1. Дослідницька діяльність інженера-педагога як база його професійного розвитку

У XXI столітті людство переходить від індустріальних до науково-інформаційних технологій. Цей перехід має базуватися на інтелектуальному потенціалі як окремої людини, так і всього суспільства. Тому важливо, як вказує академік В.Г. Кремень, забезпечити високу функціональність людини в умовах, коли зміна ідей, знань і технологій відбувається набагато швидше, ніж зміна покоління людей. Водночас потрібно віднайти раціональні схеми співвідношення між лавинним розвитком знань, високих технологій і людською здатністю до їх творчого засвоєння. Виходячи з цього, сучасна система освіти на може задовольнятися фахівцями, що є лише носіями наукової інформації. Сьогодні потрібні фахівці, що ретельно, протягом усієї професійної діяльності, будуть вивчати, аналізувати, досліджувати процес та результат навчально-виховного процесу, викреслюючи застарілу інформацію та, у великому об’ємі інформації знаходити, розробляти та впроваджувати нові ідеї технологій навчання та виховання.

Важливим чинником, що сприяє активній життєдіяльності людини в будь-якій сфері, є здатність займатися творчою діяльністю, яка неможлива без пошуків, без досліджень нових явищ та процесів. Розглянемо сутність дослідницької діяльності інженера-педагога, як ключової ланки навчально-виховного процесу у професійно-технічному навчальному закладі.

Теоретичний аналіз різних підходів до розуміння структури професійної діяльності інженера-педагога дозволив дійти висновку, що дослідницька компетентність має низку взаємопов’язаних складових (компетенцій), а саме: когнітивна, діяльнісна, операційно-технологічна, особистісна, ціннісно-мотиваційна, рефлексивна.

Компонентно-структурний аналіз поняття “дослідницька компетентність” дає підстави конкретизувати його складові:

• когнітивна складова – сукупність психолого-педагогічних і дослідницьких знань, оволодіння якими забезпечує теоретичну готовність до здійснення дослідницької діяльності;

• діяльнісна складова – практичний досвід реалізації дослідницьких знань та умінь з метою реалізації дослідницької діяльності;

• операційно-технологічна складова – сукупність умінь та навичок практичного рішення дослідницьких задач, що забезпечують здійснення дослідницької діяльності;

• особистісна складова – сукупність важливих для дослідницької діяльності особистісних якостей;

• ціннісно-мотиваційна складова дослідницької компетентності забезпечує спрямованість фахівця на здійснення дослідницької діяльності;

• рефлексивна складова – осмислення дослідницької діяльності, саморефлексія.

Дослідницька компетентність інженера-педагога забезпечує трансформацію наукових знань у засоби вирішення педагогічних задач.

1.2. Суть рефлексивної діяльності інженера-педагога

Інноватизація вищої освіти спричинила до перегляду усіх психологічних механізмів діяльності педагога, у числі яких і рефлексивна діяльність. Сьогодні необхідне нове покоління викладачів, які регулярно осмислюватимуть свою роботу, усвідомлюватимуть її результати через наявність сформованих компетенцій щодо рефлексії. Активізація позиції рефлексії в інноваційній діяльності педагога пов’язана і з його орієнтацією на саморозвиток. Джерелом цього процесу виступає система усвідомлюваних педагогом суперечностей у педагогічній діяльності. Для їх вирішення необхідно створювати у навчально-професійній діяльності такі ситуації, які актуалізували б позицію рефлексії, формували позитивне самосприйняття, стимулювали процеси самоствердження.

У теоретичному розумінні рефлексія виступає як форма активного переосмислення людиною того або іншого змісту індивідуальної свідомості, діяльності, спілкування.

У практичному сенсі рефлексія розглядається як здібність людини до самоаналізу, осмислення і переосмислення своїх наочно-соціальних відносин з навколишнім світом і є необхідною складовою частиною розвиненого інтелекту.

Поняття “рефлексія” (від лат. reflexio – “повернення назад”) спочатку виникло у філософії, де означало процес роздуму людини про те, що відбувається в її власній свідомості. Аналізуючи відмінності у підходах до проблеми, слід зазначити наявність сьогодні двох філософських традицій у трактуванні процесів рефлексії:

• рефлексія свідомості;

• рефлексія міжособистісної взаємодії.

Розрізняють наступні види рефлексії:

1. Комунікативна – її об’єктом є уявлення про внутрішній світ іншої людини і причини її вчинків. Тут рефлексія виступає механізмом пізнання іншого.

2. Особиста – тут об’єктом пізнання є сама особа, її властивості та якості, поведінкові характеристики, система відносин до інших.

3. Інтелектуальна – виявляється у ході вирішення різного роду завдань, у здатності аналізувати різні способи рішення, знаходити раціональніші, неодноразово повертатися до умов завдання.

У структурі рефлексії виділяють такі її компоненти, як:

• рефлексія педагогом діяльності тих, хто навчається;

• рефлексія педагогом своєї діяльності;

• рефлексія педагогом педагогічної взаємодії;

• рефлексія тими, хто навчається, своєї діяльності;

• рефлексія тими, хто навчається, діяльності педагога;

• рефлексія тими, хто навчається, педагогічної взаємодії, що мала місце.

Визначають наступні функцій рефлексії у педагогічному процесі:

• діагностична – передбачає виявлення рівня взаємодії між учасниками педагогічного процесу;

• проектувальна – передбачає моделювання, проектування майбутньої діяльності та взаємодії;

• організаторська – передбачає виявлення способів і засобів організації продуктивної діяльності та взаємодії;

• комунікативна – передбачає рефлексію як умову продуктивного спілкування педагога і вихованця;

• смислотворча – передбачає формування у свідомості учасників педагогічного процесу сенсу їх власної діяльності та взаємодії;

• мотиваційна – передбачає визначення спрямованості і цільових установок діяльності;

• коригувальна – передбачає спонукання учасників педагогічного процесу до удосконалення своєї діяльності.