Розробка наукового апарату педагогічного дослідження

Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з’ясувати його вихідні положення, передусім актуальність проблеми, об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання [18].

Проблема – усвідомлення суб’єктом неможливості вирішення труднощів і протиріч, що виникли в даній ситуації, засобами наявного знання і досвіду.

Проблемою виступають питання або задачі, які не можуть вирішуватися за допомогою набутих знань і вимагають теоретичних і практичних дій на новому рівні або за допомогою нових методів дослідження.

Проблеми постають як наслідок виникнення і розвитку протиріччя між досягненим рівнем знання і новими фактами або потребами суспільної практики, тобто в результаті виникнення так званої проблемної ситуації, що виступає вихідним пунктом дослідження. Виявлення проблемної ситуації, її предметної та гносеологічної сторін вимагає від дослідника великої і складної теоретичної роботи.

Висунення проблеми і обґрунтування актуальності дослідження передбачають відповіді на запитання: “Чому цю проблему потрібно розв’язувати у даний час?” При обґрунтуванні актуальності явно не досить обмежитися посиланням на державні документи, в яких формулюються завдання освіти. Треба зв’язати основні, завдання з проблемами і суперечностями відповідної галузі психологічної та педагогічної наук.

Актуальність дослідження визначається:

• відсутністю в педагогіці праць, необхідних сьогодні;

• недостатністю тих чи інших знань з питань організації підготовки фахівців у нових соціально-економічних та політичних умовах;

• проблемами розвитку самої науки, логікою розвитку педагогічної теорії.

Однак у будь-якому випадку при формулюванні актуальності дослідження мають бути обов’язково вказані педагогічні проблеми, які підтверджують необхідність проведення даного дослідження.

Опис актуальності дослідження закінчується висновком про те, що, незважаючи на наявні праці, наукові знання в галузі, яка розглядається, є недостатніми, або вони застаріли, або зовсім відсутні. Тим самим готується перехід до формулювання суперечності і проблеми дослідження.

Якщо суперечність сформульовано некоректно, то у дослідника виникають труднощі з формулюванням проблеми дослідження.

Визначення об’єкта і предмета дослідження

Подальший процес розвитку проблеми пов’язаний з визначенням об’єкта та предмета дослідження. Необхідність розрізняти ці поняття зумовлюється тим, що педагогічні процеси та педагогічна дійсність дуже різноманітні, а дослідник має отримати певні кінцеві результати при їх вивченні. Тому треба розрізняти, з одного боку, всю об’єктивну сферу, яка цікавить дослідника з іншого – те, відносно чого він збирається одержати нове психолого-педагогічне знання. Часто об’єктом називають певну широку дослідницьку галузь, а предметом – більш вузьку її частину, що є неправомірним і помилковим.

Прикладом такої ситуації є визначення науковцем об’єкта дослідження такої складної, багатофункціональної, багатокомпонентної об’єктивної галузі, якою є освіта.

Об’єкт (від лат. „objectus” – предмет, явище) – фрагмент дійсності, на який спрямовано практичну або пізнавальну діяльність суб'єкта.

Об’єктом наукового пошуку виступає матеріальний навколишній світ та форми його відображення в свідомості людини. Об’єкт конкретного наукового дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Вивчити об’єкт повністю, досконало в будь-якому дослідженні практично неможливо. Для теоретичного аналізу і наступного дослідження вибираються декілька властивостей або якостей об’єкта, які й складають предмет даного психолого-педагогічного дослідження.

Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Якщо об’єкт слід розглядати як систему, то предметом можуть виступати структура системи, закономірності взаємодії елементів усередині системи та зовні неї, закономірності розвитку системи, різні якості та властивості.

Щоб правильно визначити об’єкт дослідження, необхідно відповісти на запитання: “Що є носієм проблемної ситуації і підлягає дослідженню?”

Часто дослідники-початківці об’єктом чи предметом свого дослідження помилково називають учасників педагогічного процесу, що є помилкою.

Основними об’єктами педагогічного дослідження виступають діяльність управлінців, викладачів і вихователів, учнів, педагогічні стосунки, організація чи управління пізнавальною діяльністю, навчально-виховним процесом чи навчально-виховним закладом, психічні явища.