Розділ 2 практичні підходи до організації дослідницької та рефлексивної діяльності інженера-педагога

2.1. Специфіка дослідницької діяльності інженера-педагога

У професійній діяльності взагалі та інноваційній зокрема, інженеру-педагогу доводиться вирішувати багато нетипових педагогічних завдань. Вирішуючи їх він, як і будь-який дослідник, будує свою роботу у відповідності до правил евристичного пошуку: аналізує педагогічну ситуацію; проектує результати у відповідності до вихідних положень; аналізує засоби, що необхідні для перевірки припущення про досягнення результату; оцінює отримані дані, формулює нові задачі. У цілому дослідницька діяльність складається з таких етапів, як виникнення задуму, його проробки та перетворення в ідею – гіпотезу, пошуку способів впровадження задуму та ідеї у практику. Розкриємо зміст окремих компонентів практичної організації дослідницької діяльності інженера-педагога.

2.1.1 Структура і логіка педагогічного дослідження

Ефективність наукового пошуку значною мірою залежить від вірної послідовності дослідницьких кроків, що мають привести до істинних результатів, тобто від логіки дослідження.

Розробка логіки дослідження – процес дуже складний. Він не тільки передує, але і супроводжує весь процес дослідження, бо характер і послідовність кроків залежать від напряму і масштабів наукового пошуку, його цілей та завдань і багато в чому обумовлюються отриманими в процесі роботи результатами і труднощами, що виникають. Тому основну роботу з конструювання логіки психолого-педагогічного дослідження необхідно здійснити на початку цієї діяльності, спираючись на принцип моделювання кінцевого результату та ймовірних уявлень про ті етапи пошуків, які забезпечать його досягнення. Неможливо повною мірою уніфікувати і стандартизувати ці етапи, але основні кроки дослідника можна включити в структуру програми наукового дослідження, наведену в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Структура програми педагогічного дослідження

1. Загальне ознайомлення з проблемою дослідження, обґрунтування її актуальності, рівня розробленості; визначення об’єкта і предмета, теми дослідження. Формулювання загальної і проміжних цілей дослідження.

2. Вибір методології – вихідної концепції, опорних теоретичних положень, єдиного задуму, дослідницького підходу, що визначає хід і передбачувані результати дослідження.

3. Побудова гіпотези дослідження – теоретичної конструкції, істинність якої має бути доведено. Формулювання завдань, співвіднесених із цілями дослідження.

4. Вибір методів дослідження. Проведення констатуючого експерименту з метою установлення вихідного стану предмета дослідження. Складання робочого плану.

5. Збирання та нагромадження матеріалів дослідження. Організація і проведення експерименту.

6. Аналіз, інтерпретація й оформлення результатів дослідження.

Розглянемо більш детально основні складові логічної частини наукового дослідження.