Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дослідницько-рефлексивна діяльн..doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
1.34 Mб
Скачать

Організація і проведення експерименту

Інший напрям збирання і накопичення необхідних для дослідження матеріалів основною метою має отримання дослідником власних даних про досліджуваний об’єкт або питання. Шляхи і засоби їх одержання можуть бути різними: залежно від того, які методи і прийоми дослідження використовуються в даному конкретному випадку.

Одним з основних шляхів збору і накопичення власних матеріалів дослідження є експеримент.

У процесі формулювання дослідницьких завдань, як правило, виникає необхідність у проведенні констатувального експерименту для встановлення фактичного вихідного стану об’єкта. Проведення констатувального експерименту дозволяє довести розробку дослідницьких завдань до високого ступеня визначеності й конкретності.

Таким чином, констатувальний експеримент не формує будь-яких нових, заданих якостей у об’єкта, його завдання в іншому – в об’єктивному дослідженні й встановленні наявних існуючих кількісних і якісних характеристик, у встановленні законів функціонування процесу у вихідному стані, у причинному поясненні цього стану. Саме такі знання є відправною підставою для формування цілей і завдань дослідження.

Організація і проведення експерименту може включати й випробну (пілотажну) перевірку експериментальної документації: дослідницьких методик, анкет, питань інтерв’ю, програм бесід, таблиць або матриць для реєстрації і накопичення даних. Призначення такої перевірки – внести можливі уточнення, зміни в документацію, відсікти надмірності за зібраними фактичними даними, які в наступному забиратимуть час і відволікатимуть увагу від центральних питань проблеми. Пілотажне дослідження дозволяє виявити, наскільки добре продуманий і підготовлений експеримент, чи правильно визначена тема і сформульовані гіпотези, які підібрані методики, засоби статистичної обробки і способи інтерпретації отриманих результатів.

Експериментальний процес – найбільш трудомістка, напружена, динамічна частина наукового дослідження, зупинити який неможливо: експеримент не допускає будь-яких незапланованих пауз.

У процесі експерименту дослідник повинен:

  • безперервно підтримувати умови, що забезпечують незмінність темпу і ритму проходження експерименту, схожість і відмінність експериментальних і контрольних груп;

  • варіювати і дозувати керовані умови та інтенсивність факторів, які здійснюють спрямований вплив на кінцеві результати, що підлягають зіставленню;

  • систематично оцінювати, вимірювати, класифікувати і реєструвати частоту та інтенсивність поточних подій експериментального процесу, включаючи такі його моменти, коли об’єкт дослідження набуває стійкі заплановані характеристики;

  • паралельно експерименту проводити систематичну первинну обробку фактичного матеріалу для того, щоб зберегти його свіжість і достовірність деталей, не допустити впливу на нього подальших вражень та інтерпретацій.

В основному експерименті збирають первинні дані, що необхідні для доказу запропонованих гіпотез. Надалі їх систематизують і представлять у вигляді таблиць, графіків, вводять (якщо є потреба) в пам’ять комп’ютера і обробляють. Якщо результати експерименту мають не кількісний, а якісний характер, то їх також систематизують, узагальнюють логічно обробляють.

Часто під час проведення основного (формувального) етапу експерименту виявляються нові та цікаві результати, які не були заплановані. Їх також потрібно збирати і узагальнювати, оскільки аналіз одержаних даних може привести до нових корисних висновків, які стосуються висунутих гіпотез, теми і проблеми дослідження.

Якщо дані, що отримані в експерименті, мають якісний характер, то правильність висновків повністю залежить від інтуїції, ерудиції і професіоналізму дослідника, а також від логіки його міркувань. Якщо ж дані відносяться до кількісних результатів, то спочатку проводять первинну, а потім повторну статистичну обробку.

Найвідповідальнішим етапом наукової творчості є аналіз і узагальнення зібраних даних. На цьому етапі здійснюється відтворення цілісного уявлення про досліджуваний об’єкт, але вже з точки зору сутнісних відносин.