Природоохоронні заходи при проведенні

будівельних робіт

- Скорочення строків будівництва - чим довше ведеться будівництво, тим більше воно справляє негативний вплив на довкілля (змиваються відходи у водойми, забруднюється повітря, негативно впливають на довкілля звалища будівельного сміття тощо). »

- Максимальне збереження природного ґрунтового і рослинного покриву на території будівництва - це не тільки зменшує шкоду природі, але й зменшує витрати на формування нового ландшафту (рекультиваційні роботи).

- Суворе дотримання технологічної послідовності в установлені строки під час будівельних робіт на території будівництва - це виключає повторення різних робіт, наприклад, перекопування землі для утворення траншей, а значить і зменшується негативний вплив на навколишнє середовище.

- Під час проведення будівельних робіт використовується велика кількість машин і механізмів, які створюють шум, електромагнітне забруднення, збільшують загазованість повітря та ін. В зв'язку з цим потрібно:

а) Переводити транспорт на більш екологічне пальне - природний газ, який дешевше бензину, а у вихлопних газах буде менший вміст СО, оксидів нітрогену та сульфуру, сажі і канцерогенів.

б) Більш широко застосовувати електрифіковані механізми і машини.

в) Раціональне переміщення вантажів - це запобігає порожньому пробігу автотранспорту.

г) Вибір найбільш раціональних схем проїзду транспорту - зменшуються витрати пального (а значить, менше буде забруднення довкілля), зменшується число вимушених зупинок, транспортних пробок тощо.

д) Заміна відкритого вогню електричними нагрівачами та нагрівачами інших типів при підігріванні будівельних матеріалів (напр. смоли), ґрунту, води.

є) Своєчасно проводити технічний огляд і ремонт машин і механізмів,

утримання їх в належному робочому стані.

- Не допускати наднормових викидів пилу різного гранулометричного

складу при виробництві будматеріалів.

- Заміна асфальтно-бетонного покриття плитками з бетону, каменого та

інших матеріалів - це зменшить шкідливі випари в повітря, такі

покриття є більш довговічними.

• Відведення під будівництво непридатних для сільськогосподарського виробництва земель, раціональний вибір території для забудови.

Не допускати зливу з будівельного майданчика шкідливих речовин у водоймища, та забруднювати їх технічною водою Рекультивація земель, порушених під час будівельних робіт, при цьому можна використати будівельне сміття для засипання ярів, а ґрунт - для с.-г. рекультивації.

Для боротьби з шумом необхідно: застосовувати ізоляційні матеріали, по різному розташувати жилі приміщення (кімнати)відносно транспортних магістралей, проводити особливе планування жилих і виробничих кварталів, заборонити подачу звукових сигналів в нічний час, винесення шумних виробництв за межі населених пунктів, конструювання протишумових віконних клапанів, створення спеціальних екранів - уздовж доріг і вулиць вигляді земляних валів, стін різних конструкцій, шумовідбиваючих нежилих будівель (магазини, гаражі, склади), смуг зелених насаджень (шириною 50 м і більше), закріплення на балконах і лоджіях масивних і гофрованих огорож та ін.

Використання безшумних машин і механізмів.

Примітка: Однорядна посадка зеленої огорожі знижує рівень шуму на 8-10 дБ.

Утилізація відходів будівельного виробництва

Земля, що вивільнилась після створення будівельного котловану, може бути використана на іншому будівництві. Будівельні відходи (бита цегла, куски бетону та ін.) можуть бути використані як наповнювачі під час бетонування та рекультиваційних робіт.

Під час будівництва, коли виникає неминуча необхідність видалення рослин на будівельній площадці, великі дерева використовують як ділову деревину в будівництві, а також на дрова. Молоді дерева можна пересадити на іншу територію.

Торф і сапропель можна використати в с.-г. виробництві як добриво, а також в тваринництві.

• Утилізація відходів інших виробництв. Шлаки ТЕЦ можна використовувати як наповнювачі бетонів, фосфогіпс - при будівництві доріг, гіпсові відходи - сировина в будівництві.

• Економне використання води, заміна питтєвої води водою для технічних потреб.

• Застосування оборотного водопостачання (там, де це можливо).

• Створення і використання водоочисних споруд.

• Постійне економне використання будівельних матеріалів і енергії.

• Озеленення території, де проводилось будівництво.

• Видалення і утилізація всіх відходів, що утворюються під час роботи пересувного бетоно-розчинного вузла, цегляної кладки, малярно-

штукатурних робіт та ін.

Заборона спалювання відходів виробництва.

Охорона довкілля при газифікації населених пунктів

Паливо є основою для багатьох видів енергії. В зв'язку з тим, що кількість його використання з року в рік зростає, зростає також і кількість шкідливих викидів в атмосферу. Але різні види палива дають різну кількість шкідливих викидів в повітря. Так якщо рівень забруднення атмосфери при спалюванні вугілля прийняти за 100%, то спалювання природного газу дає 20%. Таким чином природній газ в екологічному відношенні є вигіднішим паливом, ніж інші його види. Це зручне, транспортабельне, беззольне, висококалорійне паливо.

Однак спалювання газу в котлах і печах повністю не ліквідує, а лише зменшує забруднення атмосферного повітря.

Під час згорання газоподібного палива в атмосферу викидається багато токсичних речовин. Серед них: N_ХО_У; СО, НСN, формальдегід, фенол і така канцерогенна речовина як бенз(а)пірен. Вони серйозно забруднюють атмосферу, негативно впливають на здоров'я людей. Щоб зменшити цей негативний вплив потрібне осушування та карбюрація газу. Забруднення довкілля відбувається також під час зливно-наливних робіт, а також із резервуарів технологічних апаратів. Природний газ - невідновний, вичерпний природний ресурс, а тому з точки зору охорони довкілля актуальне також питання екології газу.

Охорона довкілля при експлуатації промислових котелень та опалювальних приладів в житлових будинках

• Використання сучасного енергоекономічного обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, що дає змогу економити газ (вказати марку обладнання) та запобігає надлишковим викидам в атмосферу.

• Своєчасне проведення регламентно-профілактичних та ремонтних робіт газового обладнання та приладів.

• Постійне підвищення кваліфікації обслуговуючого персоналу.

• Робота на об'єктах в спецспорядженні і з спецінструментами.

• Комплектування котелень сучасною автоматикою та заміна застарілої. Це дозволяє економити газ.

• Комплектування котелень сучасними сигналізаторами та індикаторами газу, які допомагають виявити витоки газу.

• Рекомендувати індивідуальним споживачам газу нові, з високим к.к.д. марки котлів та інших опалювальних приладів та заміна морально застарілих.

• Регулярний контроль за якістю газу, що подається споживачам, щоб він відповідав ДСТУ і забезпечував нормальну роботу опалювальних приладів і автоматики.

♦ Своєчасне проведення на ГРП ; шафних установках профілактичних та регламентних робіт (очищення і заміна фільтрів, перевірка запірної арматури тощо.

 Суворе дотримання державних будівельних норм України – ДБН В.2.5-20-2001

Охорона довкілля при будівництві підземних, надземних, підводних поліетиленових та сталевих газопроводів

• Правильний (раціональний) вибір траси газопроводу, що виключає шкоду навколишньому середовищу.

• Дотримання екологічних і технологічних правил ізоляції труб і стиків в польових умовах (Див. Відповідний розділ).

• Проведення рекультиваційних земляних робіт після прокладання підземних газопроводів - своєчасно і згідно проекту та правил рекультивації.

• Під час рекультиваційних робіт потрібно враховувати потужність (товщину) родючого шару:

а) Якщо родючий шар дорівнює 10-15 см, то його знімають автогрейдером на ширину традшеї газопроводу плюс по 0,5 м по

обидві бокиї і складують його уздовж траншеї.

б) Якщо родючий шар 20 см, то його знімають і відвалюють бульдозерами уздовж траси газопроводу, а якщо більше 20 см - то упоперек траси. Закладання ґрунту в траншею потрібно проводити згідно його геологічного розташування: першим закладається грунт, який вийнятий з траншеї останнім, а родючий шар, рівномірно розрівняний, зверху.

• Утилізація залишків поліетиленових та сталевих труб.

• Установка покажчиків траси газопроводу - це перешкодить випадковому руйнуванню її землерийними машинами та полегшить пошуки газопроводу під час аварійно-ремонтних робіт.

• Дотримання в належному стані надземних і підводних газопроводів (профілактичний і регламентний огляд, пофарбування і т.д.).

• Утилізація гашеного вапна після проведення зварювальних робіт.

Заходи що до зменшення негативної дії на довкілля пунктів ізоляції труб

На стаціонарних пунктах:

• Під територію пунктів відводяться найменш придатні землі.

• Підготовка площадки для проведення ізоляційних робіт шляхом зняття верхнього родючого шару ґрунту і складування його для подальшого використання в рекультиваційних роботах. Розмір площадки може бути 3 х 15 м.

• Заготівля палива (дров), що виключає знищення живих дерев. Але краще проводити нагрівання не відкритим вогнем, а при допомозі трубчастих електронагрівачів, або нагрівачів іншого типу.

• Ізоляція ґрунту від проникнення в нього бітумної мастики під час ізольованих робіт. Шляхом бетонування (накладання бетонних плит) або використання інших матеріалів.

• Дотримання правил спалювання палива з метою зменшення шкідливих викидів в атмосферу.

• Не можна застосовувати як паливо гумові скати та інші матеріали, які при згоранні дають велику кількість сажі та інших шкідливих речовин.

• Створення спеціальних місць для зберігання бітуму (навіси, склади).

• Обладнання спеціальних ящиків для зберігання відходів, які потім вивозяться на організовані звалища.

• Утилізація паперових мішків (на макулатуру) і смоли на повторне використання.

• Благоустрій території пункту: насадження дерев, квітів, дотримання належного санітарного стану.

• Слідкувати, щоб забруднені стоки з території пункту збиралися в спеціальну гідроізольовану яму.

• Дотримання в справному стані резервуарів для збереження бензину і інших розчинників.

• Економне і раціональне використання всіх вихідних продуктів, необхідних для проведення ізолювальних робіт.

• Використовувати тільки неетильований бензин.

♦ Строго дотримуватись технології проведення даного виду робіт. В польових умовах:

• Підготовка місця, де буде розташований праймер: зняти дернину і верхній шар ґрунту та складувати його в певному місці. Такі ж роботи провести і при створенні площадки, де буде проводитись ізолювання труб. По можливості ці місця ізолювати, щоб бітумна мастика не потрапляла в грунт.

• Після закінчення ізолювальних робіт провести рекультивацію, покласти на місце дернину і полити її водою.

• Відходи від ізолювальних робіт утилізувати або вивезти на організоване звалище.

• Прибрати площадку, де проводились ізолювальні роботи, не залишати там сміття, матеріали тощо.

• Під площадку вибирати територію, найменш придатну (або непридатну) для с.-г. використання.

• Як паливо для нагрівання мастики використати дрова, не знищувати дерева і кущі.

Економія газоподібного палива при експлуатації систем газопостачання

Постійне спостереження і перевірка всіх з'єднань систем газопостачання.

Суворе дотримання графіків перевірки герметичності і жорстких

строків усунення виявлених нещільностей в з'єднаннях і сальниках.

Неухильне дотримання правил експлуатації споруд газопостачання під

час виконання будівельних і земляних робіт в зоні діючих об'єктів

газопостачання.

Поліпшення хімічного і електричного захисту газопроводів від корозії

з метою підвищення їх надійності і довговічності.

Удосконалення технології контролю сучасними приладами за станом

газопроводів.

Оснащення котелень системами автоматизації це дає змогу економити

в середньому 15% газу.

Застосування газу замість повітря при випробуванні на герметичність

внутрідомових газопроводів при проведенні щорічної ревізії - це

економить газ при повторному продуванні та пуску газу.

При врізках та ремонтних роботах на газових мережах високого і

середнього тиску, коли потрібно відключити ділянку газопроводу, газ

з такої ділянки рекомендується заздалегідь використати споживачами

з метою зниження його тиску, до величини, яка дозволяє робити врізку

під тиском. При цьому відпадає необхідність скидання газу в

атмосферу.

Застосування спеціальних пристосувань і технологій при приєднанні

новозбудованих газопроводів до діючих без зниження тиску.

Періодичне градуювання: перевірка приладів для вимірювання витрат

газу з допомогою високоточних витратовимірювальних установок

(РПДУ-0,5 РДПУ-41ПГ).

Установка газоспоживачами газових лічильників.

Ознайомлення населення з раціональними і економічними методами

експлуатації побутових газових приладів. Наприклад:

1. Не допускати довгої роботи газових пальників плит без постановки на них посуду.

2. Нагрівати та кип'ятити воду тільки в потрібній кількості.

3. Не використовувати плити для опалення приміщень (продукти згорання забруднюють повітря чадним газом).

4. Закривати посуд кришками (тільки цей прийом дає 15% економії газу).

5. Закривати щільно дверці духових шаф.

6. Використовувати посуд мінімального об'єму (висота не більша його діаметру).

7. Розташовувати посуд в центрі над пальником.

8. Зменшувати подачу газу до мінімального розміру факела після закипання води в посуді.

9. Використання пальників різної потужності в плитах.

10.Не допускати „холостої"" роботи пальників.

11.Потрібно користуватись чистим посудом (ззовні), щоб не

забивались пальники.

12.Надавати перевагу „скороваркам" (готується їжа в 3-4 рази швидше).

13.Утеплення вікон та дверей на зиму.

14.Не допускати в чайниках накипу: своєчасно його видаляти та

користуватися чайниками з свистком.

15.Слідкувати за температурою в квартирах (більше 18° - виключити

прилади опалювання).

16.Не перегрівати воду в ВПГ (дає економію газу та продовжує термін

служби газового приладу).

17.Економно витрачати гарячу воду.

18.Прання виконувати в мінімальній кількості води. Ці нескладні поради допоможуть в середньому на 30% зменшити витрати газу. Це економія не тільки природного ресурсу, а й грошей.

• Перехід на двоступеневу систему спалювання газу. Суть її заключається в тому, що одна частина повітря подається до кореня факелу, а друга - до кінцевої ділянки факелу.

• Використання нових опалювальних приладів з високим коефіцієнтом корисної дії (к.к.д), що дає змогу економити газ як цінний невідновний вичерпний природній ресурс.

• Дотримання в належному стані автоматики опалювальних приладів. Своєчасна профілактика і ремонт автоматичних пристроїв.

• Високоякісна герметизація системи зберігання (підземні і наземні резервуари) і транспортування газу, обв'язка їх в одну систему та наявність контрольних клапанів.

• Не допускати надходження в атмосферу компонентів газу та одорантів під час ремонтних робіт.

• Одержання в фермерських та інших с.-г. організаціях біогазу. Установки біогазу не тільки економлять природний газ, але і допомагають утилізувати гній та рослинні с.-г. відходи, дають високоякісне пальне.

13 Оцінка впливів на навколишнє природне середовиїї

1. При розробленні цього розділу необхідно керуватися вимогами ДБН А.2.2-1 та ДБН А.2.2-3.

2. В розділі необхідно дати оцінку шкідливих впливів, які можливі процесі будівництва та експлуатації об'єктів, які проектуються, на навколишне середовище з вказівкою конкретних шкідливих впливів (порушення родючого шару землі, шкідливі викиди в повітря, водоймища, в землю, порушення водних та штучних водяних та інших перешкод, гідротехнічних споруд, порушення яких може викликати негативні впливи на навколишнє середовище то-що) та зазначити перелік заходів щодо недопущення виникнення цих наслідків.

В кошторисах на будівництво необхідно передбачати засоби на здійснення зазначених заходів та на повне відновлення їх до початкового стану.

13.3 При виборі варіантів трасування газопроводів та розміщення май чиків під споруди, крім техніко-економічних показників слід враховувати пінь негативного впливу газопроводів та споруд на навколишнє природне і середовище як на період будівництва, так і на період експлуатації, віддаючи перевагу рішенням, при яких ці впливи будуть мінімальними.

При порівнянні варіантів, слід враховувати цінність займаних земель, також витрати на приведення тимчасово відведених для потреб будівництва і до стану, придатного для використання їх в народному господарстві.

13.4 Напрямок трас міжселищних газопроводів, розміщення майдан¹ ГРП, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, ПСБ та інших споруд необхідно передбачати переважно, на землях, непридатних для сільськогосподарських робіт або малопродуктивних угіддях, на пасовищах. Газопроводи слід проектувати уздовж автодоріг, по польових постійних дорогах, уздовж лісосмуг, по просіках, межах полів сівозміни (з мінімальним їх пересіченням), в обхід полів, що мають дренажні системи.

В усіх випадках по трасах газопроводів необхідно передбачати рекультивацію родючого шару грунту, відновлення порушених зелених насаджень інших видів благоустрою.

Рекультивація земель повинна здійснюватися в процесі будівництва згідно з проектом.

В проекті рекультивації земель згідно з умовами надання земельних діля­нок у тимчасове користування та з урахуванням місцевих природно-кліматичних особливостей повинні бути визначені:

• площі (на трасі газопроводу ширина смуги), на яких необхідне проведен­ ня технічної та біологічної рекультивації;

• глибина родючого шару, що знімається;

• місце розташування відвалу для тимчасового збереження родючого шару;

• обсяги та засоби вивезення зайвого мінерального грунту після засипання траншей та котлованів.

Допускається не знімати родючий шар:

- при товщині родючого шару менше 10 см. У цьому випадку виконується [тільки біологічна рекультивація, що передбачає внесення добрив у зовнішній

фунтовий шар та оброблення на рекультивованій смузі грунтопокращуючих культур;

- на болотах, заболочених та обводнених землях;

- на грунтах із низькою родючістю згідно з ГОСТ 17.5.3.05, ІГОСТ 17.4.3.02 та ГОСТ 17.5.3.06;

• при розроблені траншей шириною по верху до 1 м включно;

• якщо рельєф місцевості не дозволяє його зняти;

• на ділянках із виходом на поверхню скельних оголень, валунів, крупних (вище 0,5 м) каменів.

13.5 На майданчиках під споруди необхідно передбачати зняття родючого шару грунту та переміщення його у відвал для подальшого використання при рекультивації або для підвищення родючості малопродуктивних угідь.

13.6 При підземному та наземному (у насипі) прокладанні газопроводів необхідно передбачати протиерозійні заходи з максимальним використанням

місцевих матеріалів, а при пересіченні підземними газопроводами крутих схилів, вимоїн, зрошувальних каналів та кюветів у місцях пересічень передбачати

перемички, що запобігають попадання траншеї води та поширення її уздовж газопроводу.

7. При прокладанні підземних газопроводів в земляних насипах, на

пе­ресіченнях балок, ярів та струмків слід передбачати влаштування водопропускних споруд (лотків, труб тощо), здатних пропустити витрату паводка з можли­вістю повторення один раз у 50 років.

13.8 Забороняється використовувати родючий шар грунту для влаштуван- ня перемичок та інших постійних та тимчасових споруд.

13.9 Забороняється зливати в річки, озера та інші водоймища воду, витис­ нуту з газопроводу після випробувань, без попереднього її очищення.

13.10 Кріплення незатоплюваних берегів рік в місцях пересічення підзем­ ними газопроводами слід передбачати до відмітки, що піднімається не менше, ніж на 0,5 м над розрахунковим паводковим горизонтом, який може повторю­ ватися один раз у 50 років і на 0,5 м - над висотою вкочування хвиль на укіс.

На затоплюваних берегах крім укісної частини повинна зміцнюватися за­плавна частина на ділянці, що прилягає до укосу, довжиною 1 - 5 м.

Ширина смуги берега, що зміцнюється, визначається проектом в залежно­сті від геологічних та гідрологічних умов.

13.11 Будівництво об'єктів газопостачання повинно провадитися з дотри­ манням вимог природоохоронного законодавства та забезпечувати ефективний захист навколишнього середовища від забруднення і ушкодження, а у випадку порушення елементів навколишнього середовища - повного відновлення їх до початкового стану.