Етика та культура наукової праці
Досліднику необхідно знати основи етики та культури наукової праці.
Етика та культура наукової праці
Основна заповідь дослідника – жодного дня без праці. Праця дослідника передбачає не тільки процес написання, але и підбір матеріалу, читання першоджерел, ознайомлення з літературою та роздуми, пов’язані з темою дослідження. Корисно мати графік роботи на кожний день.
Дослідницька робота не тільки праця, турбота, але й джерело радощів. Радість творчості окрилює дослідника, стимулює його на нові пошуки (а наука – завжди пошук), забезпечує нові знахідки. Задоволення роботою (а особливо науково-дослідною), як стверджують медики, запорука здоров’я та довголіття. Коли дослідник постійно думає про питання, яке потрібно вирішити, коли думка про це не покидає його, відкриття приходить несподівано.
Наука – подорож у незнайоме, і на цьому шляху можуть трапитися не тільки приємні, але й несподівані ситуації, які добре було б передбачати. Об’єктивність, високий теоретичний рівень, історизм, коректне ставлення до факту, наукова добропорядність – все це неодмінні умови наукового дослідження.
Не забувати про етику наукового дослідження. Головне тут – пам’ятати про попередників. З ними можна погоджуватися чи ні, але замовчувати їхні праці й те, що вони зробили, неприпустимо.
Полеміка (дискусія) з попередниками (опонентами) має вестися коректно та спиратися на факти, переконливі аргументи. Якщо якісь теоретичні положення попередника заслуговують на критику, то найперше потрібно з’ясувати, чи не піддавалися вони справедливій критиці вже до вас.
При виборі теми наукового дослідження необхідно враховувати особисту зацікавленість дослідника (щоб тема була йому до душі), а також його здібності.
Без проблеми тема не звучить. Тема – це, так би мовити, сюжет роботи, сутність цієї праці. Проблема – це погляд на тему, запропонований саме у цьому дослідженні.
Автор має продемонструвати оригінальність думок, новий погляд на предмет дослідження. Новизна дослідження зовсім не означає відмову від того, що вже зроблено попередниками. Іноді новий погляд, нова точка зору підготовлені тим, що вже зроблено попередниками. Новизна роботи, перш за все, полягає у спробі вирішення нових проблем.
Цитати вимагають особливої уваги. Вони служать аргументом, доказом вашої думки. В своєму дослідженні потрібно спиратися на цитати авторитетних видань. Ні в якому разі не брати цитати з «інших рук».
Недопустимо їх обривати там, де вигідно досліднику. Забороняється запозичувати з роботи потрібну думку або частину тексту, не вказавши на автора, тобто видавати їх за свої. Не зловживати цитатами. Уникати великих цитат: вони ускладнюють читання роботи, послаблюють увагу читача.
Написання наукової роботи не обов’язково розпочинати від самого початку та продовжувати в чіткій послідовності. Можна писати й певними частинами.
Науку цікавить запитання: чому так? Пошук відповіді на поставлене питання – це процес наукової творчості, наукового дослідження. Дійсно, текст роботи (її розділи) –- це пошук відповіді на питання, винесене у темі наукового дослідження.