- •Конструкція, розрахунок і виробництво сільськогосподарських машин
- •Редакційно-видавничий відділ Луцького національного технічного університету
- •Лекція 1 Ґрунт як об’єкт обробітку
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Процеси механізованого обробітку ґрунту
- •Дія силових факторів на масив ґрунту
- •Тяговий опір ґрунтообробного знаряддя
- •Лекція 2 Розрахунок робочих органів борін
- •Класифікація та вимоги до роботи зубових борін
- •Побудова зубового поля борони
- •3. Основи розрахунку сферичних дискових робочих органів
- •Лекція 3 Основи теорії кочення коліс і котків
- •Опорні органи сільськогосподарських машин та ущільнюючі елементи
- •2. Види кочення коліс
- •3. Параметри котків і коліс
- •4. Опір коченню коліс
- •Лекція 4 Розрахунок робочих органів культиваторів
- •Розрахунок параметрів культиваторних лап
- •2. Кінематика фрези
- •3. Розрахунок параметрів фрез
- •Лекція 5 Розрахунок посівних машин
- •Розрахунок висівних апаратів
- •2. Основи теорії сошників
- •3. Розрахунок живильних ємкостей
- •Лекція № 6 Розрахунок картоплесаджалок
- •Технологічний розрахунок картоплесаджалки
- •2. Основи теорії розвантаження ложечки
- •3. Обґрунтування параметрів сошників та пристрою для закривання борозни
- •Лекція № 7 Основи теорії машин для внесення добрив
- •1. Розрахунок параметрів транспортерів
- •2. Основи теорії бітера розкидача органічних добрив
- •3. Розрахунок параметрів тарілчастого туковисіваючого апарату
- •4. Теорія дискового відцентрового розкидача
- •Лекція № 8 Розрахунок машин для хімічного захисту рослин
- •1. Вплив розміру частинок пестицидів на ефективність роботи оприскувача
- •2. Параметри баків та мішалок оприскувачів
- •3. Розрахунок параметрів розпилюючих пристроїв
- •Лекція 9 Обґрунтування параметрів механізмів жатки
- •Визначення параметрів сегменто–пальцевих апаратів
- •2. Встановлення стеблопідіймачів
- •3. Рівняння траєкторії руху планки мотовила
- •4. Встановлення мотовила за висотою стеблостою
- •Лекція 10 Розрахунок транспортуючих пристроїв збиральних машин
- •1. Параметри полотняно-планчатих транспортерів
- •2. Розрахунок параметрів шнекових конвеєрів
- •3. Розрахунок скребкових елеваторів
- •Лекція 11 Розрахунок молотильних пристроїв
- •Основне рівняння роботи молотильного апарата
- •2. Аналіз основного рівняння молотильного барабана
- •3. Розрахунок параметрів молотильного апарата
- •Лекція 12 Розрахунок елементів очистки
- •1. Фізико-механічні властивості матеріалів, що підлягають очистці
- •2. Робочий процес соломотряса
- •3. Кінематичний режим роботи коливного решета
- •4. Умови проходження зерен крізь отвори решіт
- •5. Розрахунок завантаження соломотряса
- •Лекція № 13 Розрахунок робочих органів картоплезбиральних машин
- •2. Визначення геометричних параметрів підкопуючи органів
- •3. Розрахунок пруткових елеваторів
- •4. Основи теорії коливного та вібраційного грохота
- •Лекція 14 Конструювання машин для збирання льону
- •1. Основні фізично-механічні властивості стебел льону
- •2. Теоретичні основи роботи подільника
- •3. Розрахунок бральних апаратів
- •4. Теорія плющильних вальців
- •5. Аналіз роботи очісувального апарату
- •6. Розрахунок параметрів рулонного преса
- •Лекція 15 Розрахунок буряко- та гичкозбиральних машин
- •1. Розрахунок робочих органів гичкозбиральних машин
- •2. Теоретичні основи роботи дискових копаючих органів бурякозбиральних машин
- •3. Особливості роботи вилчатого копача
- •Лекція 16 Розрахунок зерносушарок
- •1. Тепло- та вологообмін в процесі сушіння
- •2. Загальна схема розрахунку сушарок
- •3. Визначення витрати теплоти
- •Лекція 17 Розрахунок елементів очисних машин
- •1. Теоретичні основи роботи трієра
- •2. Основні розміри та продуктивність трієра
- •3. Теорія похилої гірки
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
3. Особливості роботи вилчатого копача
Вилчатий копач складається з двох конусів, що обертаються назустріч один одному (рис.15.4, а). Площина, в якій знаходяться осі конусів нахилена до горизонту під кутом , а осі конусів утворюють між собою кут (рис.15.4, б).
Конуси, що обертаються, діють на корінь силами нормального тиску і та тертя і . Оскільки
, а ,
де - коефіцієнт тертя конусу по кореню.
То умова витягування коренеплоду з ґрунту матиме вигляд
,
де , , , - проекції відповідних сил на вісь ;
- опір кореня витягуванню з ґрунту.
а б
Рис. 15.4. Комп’ютерна модель (а) та розрахункова схема вилчатого копача (б)
Або
.
Звідки
.
Сила коливається у широких межах і може набувати значення від 50 до 750 Н.
Лекція 16 Розрахунок зерносушарок
1. Тепло- та вологообмін в процесі сушіння
1. Сушіння сільськогосподарських матеріалів складається із трьох етапів: переміщення вологи із внутрішніх шарів до поверхні; випаровування вологи з поверхні матеріалу в оточуюче середовище і відведення водяних парів від висушеного матеріалу.
В сушарках конвективного типу нагрітий газоподібний агент сушіння віддає матеріалу теплоту, яка необхідна для випаровування вологи, а також поглинає випарувану вологу.
Між агентом сушіння і матеріалом відбувається волого- і теплообмін. Із певним наближенням цей процес можна розглядати, як випаровування вологи з вільної поверхні
,
де - швидкість випаровування вологи у кг/с із 1 м2 поверхні;
- коефіцієнт вологообміну між поверхнею матеріалу і оточуючим агентом сушіння, який залежить від значення швидкості і напряму руху агента сушіння відносно матеріалу, кг/( Н·год);
і - парціальний тиск водяної пари відповідно у матеріалі біля його поверхні та в оточуючому середовищі, Па;
- барометричний тиск, Па.
Таким чином, інтенсифікувати процес сушіння (збільшити швидкість випаровування вологи) можна через збільшення різниці парціальних тисків водяної пари відповідно у матеріалі біля його поверхні та в агенті сушіння. Такий результат можна досягти збільшенням парціального тиску водяних парів у поверхневих шарах матеріалу шляхом підвищення температури нагріву матеріалу. Або зменшенням парціального тиску водяних парів сушильного агенту шляхом зниження його відносної вологості.
Також зростає кількість випаруваної вологи зі зростанням площі поверхні випаровування за інших однакових умов. У випадку сушіння зернових матеріалів бажане досягається при використанні розрихленого або завислого шару. При цьому зменшується площа контакту окремих зерен і відповідно зростає загальна активна площа тепло- і вологообміну.
Із збільшенням барометричного тиску росте парціальний тиск водяних парів , оскільки
,
де - парціальний тиск сухого повітря.
Отже, і швидкість випаровування вологи з матеріалу при цьому зменшується. Тому для інтенсифікації процесу можна використовувати простір із розрідженим повітрям.