- •Конструкція, розрахунок і виробництво сільськогосподарських машин
- •Редакційно-видавничий відділ Луцького національного технічного університету
- •Лекція 1 Ґрунт як об’єкт обробітку
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів
- •Процеси механізованого обробітку ґрунту
- •Дія силових факторів на масив ґрунту
- •Тяговий опір ґрунтообробного знаряддя
- •Лекція 2 Розрахунок робочих органів борін
- •Класифікація та вимоги до роботи зубових борін
- •Побудова зубового поля борони
- •3. Основи розрахунку сферичних дискових робочих органів
- •Лекція 3 Основи теорії кочення коліс і котків
- •Опорні органи сільськогосподарських машин та ущільнюючі елементи
- •2. Види кочення коліс
- •3. Параметри котків і коліс
- •4. Опір коченню коліс
- •Лекція 4 Розрахунок робочих органів культиваторів
- •Розрахунок параметрів культиваторних лап
- •2. Кінематика фрези
- •3. Розрахунок параметрів фрез
- •Лекція 5 Розрахунок посівних машин
- •Розрахунок висівних апаратів
- •2. Основи теорії сошників
- •3. Розрахунок живильних ємкостей
- •Лекція № 6 Розрахунок картоплесаджалок
- •Технологічний розрахунок картоплесаджалки
- •2. Основи теорії розвантаження ложечки
- •3. Обґрунтування параметрів сошників та пристрою для закривання борозни
- •Лекція № 7 Основи теорії машин для внесення добрив
- •1. Розрахунок параметрів транспортерів
- •2. Основи теорії бітера розкидача органічних добрив
- •3. Розрахунок параметрів тарілчастого туковисіваючого апарату
- •4. Теорія дискового відцентрового розкидача
- •Лекція № 8 Розрахунок машин для хімічного захисту рослин
- •1. Вплив розміру частинок пестицидів на ефективність роботи оприскувача
- •2. Параметри баків та мішалок оприскувачів
- •3. Розрахунок параметрів розпилюючих пристроїв
- •Лекція 9 Обґрунтування параметрів механізмів жатки
- •Визначення параметрів сегменто–пальцевих апаратів
- •2. Встановлення стеблопідіймачів
- •3. Рівняння траєкторії руху планки мотовила
- •4. Встановлення мотовила за висотою стеблостою
- •Лекція 10 Розрахунок транспортуючих пристроїв збиральних машин
- •1. Параметри полотняно-планчатих транспортерів
- •2. Розрахунок параметрів шнекових конвеєрів
- •3. Розрахунок скребкових елеваторів
- •Лекція 11 Розрахунок молотильних пристроїв
- •Основне рівняння роботи молотильного апарата
- •2. Аналіз основного рівняння молотильного барабана
- •3. Розрахунок параметрів молотильного апарата
- •Лекція 12 Розрахунок елементів очистки
- •1. Фізико-механічні властивості матеріалів, що підлягають очистці
- •2. Робочий процес соломотряса
- •3. Кінематичний режим роботи коливного решета
- •4. Умови проходження зерен крізь отвори решіт
- •5. Розрахунок завантаження соломотряса
- •Лекція № 13 Розрахунок робочих органів картоплезбиральних машин
- •2. Визначення геометричних параметрів підкопуючи органів
- •3. Розрахунок пруткових елеваторів
- •4. Основи теорії коливного та вібраційного грохота
- •Лекція 14 Конструювання машин для збирання льону
- •1. Основні фізично-механічні властивості стебел льону
- •2. Теоретичні основи роботи подільника
- •3. Розрахунок бральних апаратів
- •4. Теорія плющильних вальців
- •5. Аналіз роботи очісувального апарату
- •6. Розрахунок параметрів рулонного преса
- •Лекція 15 Розрахунок буряко- та гичкозбиральних машин
- •1. Розрахунок робочих органів гичкозбиральних машин
- •2. Теоретичні основи роботи дискових копаючих органів бурякозбиральних машин
- •3. Особливості роботи вилчатого копача
- •Лекція 16 Розрахунок зерносушарок
- •1. Тепло- та вологообмін в процесі сушіння
- •2. Загальна схема розрахунку сушарок
- •3. Визначення витрати теплоти
- •Лекція 17 Розрахунок елементів очисних машин
- •1. Теоретичні основи роботи трієра
- •2. Основні розміри та продуктивність трієра
- •3. Теорія похилої гірки
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Лекція № 8 Розрахунок машин для хімічного захисту рослин
1. Вплив розміру частинок пестицидів на ефективність роботи оприскувача
Досвід показує, що частинки одного і того ж препарату, але різних розмірів, володіють різною токсичністю. Так великі за розміром краплини гірше утримуються на об’єкті обробітку, володіють меншою токсичністю для шкідників, але створюють опіки листків культурних рослин. Дрібні краплини навпаки, за однакової витрати пестицидів, більш щільно та рівномірно покривають об’єкт обробітку, міцніше утримуються на поверхні листків рослин, більш стійкі до змивання дощем. Отже, чим більша дисперсність, ти сильніша токсична дія препарату.
На ступінь розпилення рідини оприскувачем впливають:
робочий тиск у системі;
технологічні властивості препарату;
конструктивні особливості розпилювача;
спосіб транспортування отрутохімікату до об’єкту обробки (вільний чи за допомогою турбулентного струменя).
Якість роботи оприскувача оцінюють наступними критеріями.
Середній діаметр краплини:
,
де - виміряний діаметр сліду краплини, мкм;
- кут між дотичною до сфери краплини в точці її перетину оброблюваною поверхнею і цією поверхнею.
Наближено середній діаметр краплини становить
.
Для рідин даний показник становить 150...300 мкм, а для аерозолів 50...100 мкм
Ступінь покриття оброблюваної поверхні
,
де , ... - діаметри слідів крапель, мкм;
, ... - число крапель кожного розміру;
- площа, на якій здійснюються дослідження, мкм2.
Коефіцієнт ефективності дії краплини
,
де - площа ефективної дії краплини мкм2;
- площа сліду краплини, мкм2;
- радіус зони ефективної дії ( мкм).
Комплексним показником при оцінці роботи розпилювача є ступінь ефективного покриття краплинами оброблюваної поверхні
.
2. Параметри баків та мішалок оприскувачів
Баки оприскувачів можуть мати як форму горизонтально розташованого циліндра з поперечним січенням у вигляді кола чи еліпса (рис.6.1, а) із плоскими або сферичними передньою та задньою стінками, так і форму призми (рис.6.1, б) чи зрізаної піраміди.
а б
Рис.6.1. Схеми найпоширеніших баків оприскувачів: а-циліндричного; б-призматичного
Місткість баків залежить від типу оприскувача та його продуктивності, але розраховується з умови необхідного запасу рідини для роботи протягом половини або цілої зміни.
Об’єм бака у вигляді циліндра з круговим січенням і сферичним днищем становить
,
де - об’єм резервуару, м3;
- довжина основної (циліндричної) частини резервуара;
- довжина дна (висота сферичного сегменту) резервуару, м.
Об’єм бака у вигляді циліндра з еліптичним січенням і сферичним днищем становить
,
де і - осі еліпса, м.
Об’єм бака у вигляді шестигранної призми становить
,
де і - відповідно максимальна та мінімальна ширина бака, м;
- висота призматичного бака, м;
- довжина на бака, м.
Для перемішування робочої рідини в резервуарах (з метою забезпечення постійної концентрації рідини у міру витрати) застосовують пневматичні, гідравлічні або механічні мішалки. При роботі гідравлічних або пневматичних мішалок використовують енергію повітряних чи гідравлічних струменів, що виходять з насадок чи сопел, розміщених на висоті 25-50 мм від дна резервуара.
У механічних мішалках застосовують крильчатки, що обертаються в робочій рідині від зовнішнього ланцюгового або іншого механічного приводу. Ці мішалки розміщують на висоті 10…15 мм від дна резервуара, а лопаті – радіально, рідко з відхиленням назад чи вперед.
Інтенсивність перемішування робочої рідини оцінюють коефіцієнтом циркуляції
,
де - продуктивність мішалки, м3/с;
- об’єм баку, м3.
Продуктивність механічної мішалки становить
,
де і - радіус траєкторії відповідно внутрішнього та зовнішнього країв лопаті, м;
і - ширина лопаті відповідно на вході та виході рідини, м;
- кількість пар лопатей;
і - абсолютні швидкості рідини на вході та виході із мішалки, м/с;
і - кут між напрямком векторів абсолютної та відносної швидкостей відповідно на початку та кінці лопаті ( ).
Продуктивність гідравлічної мішалки становить
,
де - діаметр сопла, м;
- швидкість потоку, м/с;
- щільність рідини, кг/м3.
Швидкість потоку рідини визначають із залежності
,
де мПа – максимальний робочий тиск оприскувача;
- коефіцієнт місцевого опору сопла, що залежить від напору, діаметру і якості обробки отвору.
При розрахунку параметрів оприскувачів за відомим коефіцієнтом циркуляції знаходять необхідну продуктивність і відповідно необхідний діаметр сопла мішалки.