3. Розрахунок живильних ємкостей

Живильні ємності можуть виконуватися у вигляді ящика, спільного для всіх висівних апаратів (у сівалках з невеликими міжряддями); або у вигляді окремої банки на кожен висівний апарат (у широкорядних сівалках). Насіннєві ящики зернових сівалок мають прямокутне січення у верхній частині і трапецевидне в нижній частині. Нахил стінок в нижній частині виконано під кутом, який більший кута тертя зерна об стінку, для того, щоб зерно зсипалось під дією власної ваги. В середині ящиків можуть бути зворушувачі або струшувачі. Витікання насіння або добрив із живильних ємкостей під дією власної ваги підлягає закону руху сипких середовищ і складається з ряду етапів, які схематично показано на рис. 5.4. Спочатку витікає насіння центрального над отвором стовпа, починаючи з верхнього шару, а потім насіння бокових шарів, починаючи від верхнього. Внаслідок цього утворюється лунка, яка поступово опускається. Кінець витікання характеризується опусканням лунки до дна. Насіння, яке залишилось, буде знаходитись під кутом обвалення, і його витікання через отвір може бути лише примусовим.

Рис. 5.4. Схема витікання насіннєвого матеріалу з бункера крізь круговий (квадратний) отвір

Робочий об’єм насіннєвого ящика сівалки визначається за формулою:

,

де – максимальна довжина гону, на який розраховується сівалка, м;

–ширина захвату сівалки, м;

– норма висіву, кг/га;

– об’ємна маса посівного матеріалу, кг/м³;

– коефіцієнт використання об’єму ящика;

- кількість насіннєвих ящиків на сівалці.

Чим більший робочий об’єм ящика, тим менше зупиняється агрегат для його заправки і, отже, тим більша продуктивність агрегату. Як правило, розрахунок використовують на таку довжину , щоб посівний агрегат міг працювати без заправки 2 години.

Довжина ящика визначається за залежністю

,

де – ширина міжрядь, м;

– кількість сошників, що обслуговуються даним насіннєвим ящиком.

У такому випадку площа поперечного січення ящика становитиме

.

Мінімальний (критичний) розмір отвору насіннєвого ящика для витікання добре сипкого насіння розраховують за формулами, отриманими О.М. Семеновим:

для кругового отвору:

,

для квадратного отвору:

,

де - радіус кола отвору, мм;

- товщина насіння, мм;

- ширина насіння, мм;

- сторона квадрату отвору, мм.

Лекція № 6 Розрахунок картоплесаджалок

1. Технологічний розрахунок картоплесаджалки

Робочий процес картоплесаджалки можна розділити на дві основні фази:

• створення рівномірного потоку бульб, що відбираються з бункера і подаються в сошник;

• утворення сошником борозни, вкладання на її дно бульб і закриття їх ґрунтом.

Також одночасно в сошник можуть подаватись мінеральні чи органо-мінеральні добрива.

Вихідними даними для технологічного розрахунку картоплесаджалки є загальна кількість бульб , яка повинна бути висаджена на гектарі поля, а також схема розташування бульб. При ширині міжрядь та розрахунковій віддалі між бульбами у рядку

.

У випадку коли посадка здійснюється за схемою м, м кількість бульб, що висаджується на 1 га становитиме штук, у випадку коли м, м - штук. А для отримання найбільш продуктивної асиміляційної поверхні листового апарату рослин картоплі у 40-45 тис. м² на 1 га площі необхідно висаджувати 70-75 тис. бульб. У той же час як посадковий матеріал найчастіше використовують бульби з масою 25-80 грамів. У такому випадку норма посадки картоплі (у кг/га) при штук на га буде коливатись у межах кг/га, тому при розрахунку технологічних параметрів картоплесаджалки доцільно за вихідний параметр приймати загальну кількість бульб , яка повинна бути висаджена на гектарі поля. Далі на основі прийнятого вибирають схему посадки, тобто ширину міжрядь та віддаль між бульбами у рядку .

На даному етапі розвитку техніки найбільшого розповсюдження у картоплесаджалках знайшли садильні апарати транспортерно-ложечкового типу (рис.6.1). Тяговими елементами у таких апаратах можуть бути як транспортерна стрічка так і ланцюг.

Рис.6.1. Садильний апарат фірми GRIMME

Кількість картоплин висаджена таким апаратом за один оберт привідного барабана чи зірочки становитиме

,

де - діаметр привідного барабана чи ділильного кола привідної зірочки, м;

- крок розташування ложечок на транспортері, м.

А секундна кількість висаджених картоплин складатиме

,

де - частота обертання вала привідного барабана чи привідної зірочки транспортера, об/хв.

Оскільки привід транспортерно-ложечкового са-дильного апарату здійснюється від опорно-привідних коліс, то частоту обертання вала привідного барабана чи привідної зірочки транспортера можна визначити за формулою:

,

де - загальне передатне відношення привода від опорно-приводного колеса до вала привідного барабана чи привідної зірочки транспортера;

- поступальна швидкість руху саджалки, м/с;

- коефіцієнт ковзання опорно-привідних коліс;

- радіус опорно-привідного колеса, м.

Тоді із (6.3) з урахуванням (6.4) отримаємо

,

де - радіус привідного барабана чи ділильного кола привідної зірочки, м

У той же час секундна кількість картоплин, яка повинна бути висаджена одним апаратом для забезпечення необхідної кількості бульб на гектарі поля, складатиме

.

Або з урахуванням виразу (6.1)

.

Прирівнюючи праві частини виразів (6.5) та (6.7) запишемо

.

Після перетворень отримуємо

.

Даний вираз дозволяє розрахувати загальне передатне відношення привода від опорно-приводного колеса до вала привідного барабана чи привідної зірочки транспортера при якому забезпечуватиметься вибрана віддаль між бульбами у рядку.